3 липня в Україні відзначаються День зенітних ракетних військ Повітряних Сил та День армійської авіації Сухопутних військ Збройних Сил, в світі – Всесвітній день без поліетиленових пакетів. Цей день в історії позначений подіями світового та українського значення: від визвольних змагань до технічних проривів і дипломатичних зрушень.
День зенітних ракетних військ Повітряних Сил України
Це свято встановлено наказом Міністерства оборони України від 10 лютого 2011 року. Ця дата пов’язана з важливістю підрозділів, що відповідають за протиповітряну оборону країни, зокрема — за виявлення, супровід і знищення повітряних цілей противника за допомогою зенітно-ракетних комплексів.
Зенітні ракетні війська є основою протиповітряного щита України. Після повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році їхня роль значно зросла, оскільки саме ці підрозділи протистоять масованим ракетним і дроновим атакам.
Цікаві факти
Перші бойові підрозділи зенітних ракетних військ на озброєнні ЗСУ сформувалися в 1992 році на базі радянських частин, що дислокувалися на території України.
До 2022 року Україна використовувала переважно радянські системи — С-300 і «Бук», які попри вік демонстрували високу ефективність. Водночас багато з них утримувалися в боєготовності завдяки зусиллям українських інженерів і техніків без офіційної підтримки виробника — РФ.
У 2022–2024 роках Україна отримала від партнерів сучасні західні зенітні системи — NASAMS, IRIS-T, Patriot, Crotale, SAMP/T. Вони інтегруються з наявними радянськими комплексами, що дозволяє створити багаторівневу систему ППО.
За даними Повітряних сил, у 2023 році зенітні ракетні війська збили понад 80% ракет і дронів-камікадзе, випущених по Києву, Харкову та інших великих містах.
Багато офіцерів зенітних військ пройшли перепідготовку за кордоном — у Німеччині, США, Франції, Польщі — для опанування нових типів озброєння.
На початку 2024 року стало відомо, що українські розробники працюють над адаптацією С-300 до сучасних умов — зокрема, створенням цифрової системи управління та сумісності з західними радарами.
День армійської авіації Сухопутних військ Збройних Сил України
Цей день офіційно встановлений Указом Президента України №17/2025 від 8 січня 2025 року. Свято запроваджено з метою вшанування військовослужбовців, які виконують завдання в складі армійської авіації — однієї з ключових складових бойових можливостей Сухопутних військ.
Армійська авіація ЗСУ включає вертольоти, які забезпечують повітряну підтримку військ, евакуацію, транспортування та розвідку. У сучасній війні проти Росії її роль особливо важлива в складних умовах фронту, коли мобільність, швидкість і точність є критичними.
Цікаві факти
Армійська авіація в Україні почала активно розвиватися лише після 2014 року. До цього вона була слабко розвиненою в структурі Сухопутних військ, а більшість бойових гелікоптерів залишалися у Повітряних силах або використовувалися обмежено.
Основу армійської авіації ЗСУ становлять вертольоти Мі-8 та Мі-24 радянського виробництва. В умовах війни вони модернізуються, пристосовуються до нових завдань і продовжують активно використовуватись.
Один з перших бойових застосунків армійської авіації у 2014 році — операція під Слов’янськом, коли гелікоптери здійснювали постачання й евакуацію під вогнем.
Після 2022 року Україна почала отримувати гелікоптери західного виробництва, зокрема UH-60 Black Hawk, які частково інтегруються до армійської авіації.
Пілоти армійської авіації працюють на гранично низьких висотах — іноді менше 10 метрів, щоб уникнути виявлення й ураження системами ППО.
У 2023–2024 роках у медіа стали публічними кадри, де екіпажі українських бойових гелікоптерів самостійно модифікували свої машини, встановлюючи підвісне озброєння, додаткові системи прицілювання й захисту. Це свідчить про високий рівень адаптації та ініціативності на рівні екіпажів.
Всесвітній день без поліетиленових пакетів
Цей день має на меті привернути увагу до проблеми забруднення довкілля одноразовим пластиком. Йдеться про заклик відмовитись хоча б на один день від використання поліетиленових пакетів, які складають основну частину пластикових відходів у побуті й надзвичайно довго розкладаються в природі.
Ініціатива цього дня не має офіційного статусу ООН, але підтримується багатьма екологічними організаціями, урядами та місцевими громадами по всьому світу як інструмент підвищення екологічної свідомості.
Цікаві факти
Один поліетиленовий пакет використовується в середньому 12 хвилин, а розкладається до 400 років.
У 2021 році в Україні набув чинності закон про обмеження обігу пластикових пакетів. Згідно з ним, з магазинів мали зникнути надтонкі пакети, а за решту передбачено плату.
Вперше масові акції до Дня без поліетилену провели у 2008 році — ініціаторами стали активісти в Австралії та Франції.
За даними Програми ООН з охорони довкілля (UNEP), щороку у світі використовується понад 5 трильйонів поліетиленових пакетів. Це приблизно 160 тисяч пакетів щосекунди.
Деякі країни ввели повну заборону на поліетиленові пакети, зокрема Руанда, Кенія, Бангладеш і Чилі. У Руанді їхнє ввезення прирівняне до контрабанди.
У багатьох країнах як альтернатива поширюються біорозкладні пакети, виготовлені з кукурудзяного або картопляного крохмалю. Проте такі замінники теж потребують правильного компостування — в іншому випадку вони не розкладаються, як заявлено.
Історичні події в цей день
1863 — Завершилася битва під Геттісбургом, одна з ключових і найкривавіших сутичок Громадянської війни в США. Протягом трьох днів (1–3 липня) федеральна армія зупинила наступ сил Конфедерації генерала Роберта Лі. Внаслідок битви загинуло понад 50 тисяч солдатів з обох боків, що зробило її найбільш смертоносною в історії США.
1885 — У США українські емігранти заснували перше товариство взаємодопомоги під назвою “Братство святого Миколая”. Воно стало першою організованою структурою українців у Північній Америці, яка займалась підтримкою новоприбулих і збереженням національної ідентичності.
1886 — У німецькому місті Мангайм інженер Карл Бенц уперше виїхав на автомобілі власної конструкції. Цей самохідний екіпаж, оснащений бензиновим двигуном, проїхав вулицями зі швидкістю до 16 км/год і фактично започаткував еру автотранспорту.
1917 — У Києві відбувся виступ полку імені Полуботка, вояки якого самочинно вийшли з казарм із метою домогтися проголошення незалежності України. Виступ був спровокований затримкою політичного рішення про автономію та викликав напруження у відносинах між Центральною Радою та російським Тимчасовим урядом.
1928 — У продаж надійшли перші серійні телевізори. Хоча вони мали невеликий екран і примітивну чорно-білу картинку, саме з цього моменту почався розвиток телебачення як масового засобу комунікації та розваг.
1962 — Франція офіційно визнала незалежність Алжиру. Це стало результатом референдуму, проведеного 1 липня, на якому понад 91% алжирців підтримали суверенітет. Тимчасовий уряд, що перебував у вигнанні, повернувся до країни. Алжирська війна за незалежність, що тривала з 1954 року, завершилася.
1966 — Франція провела перше випробування ядерної зброї в Тихому океані — на атолі Муруроа в Французькій Полінезії. Ці дії викликали міжнародну критику, оскільки регіон мав екологічну й геополітичну чутливість.
1973 — У столиці Фінляндії Гельсінкі розпочала роботу Нарада з безпеки і співпраці в Європі. Цей форум, що зібрав представників країн Сходу і Заходу, став початком процесу, який завершився у 1975 році підписанням Гельсінкського Заключного акту — важливого кроку в розрядці холодної війни.
1988 — Американський військовий крейсер «Вінсеннес» у Перській затоці збив іранський пасажирський літак Airbus A300 рейсу IR655. Загинули всі 298 людей на борту. Інцидент став одним із найтрагічніших випадків у історії авіації та призвів до загострення відносин між США та Іраном.
Судове засідання у справі про катастрофу лайнера «Титанік»
3 липня 1916 року в Лондоні відбулося судове засідання у справі про катастрофу лайнера «Титанік». Розгляд справи стосувався не лише самої трагедії, а й відповідальності тих, хто мав забезпечити безпеку пасажирів і екіпажу. Звинувачення висувалися з різних боків: за недостатню кількість рятувальних шлюпок, за незадовільну організацію евакуації, за поспішне залишення судна, за тиск на капітана з боку менеджменту компанії-власника, а також до пасажирів шлюпки №1, яка відійшла від тонучого лайнера лише з 12 людьми на борту замість 40.
Втім, жодне з цих обвинувачень не було підтверджено. Суд визнав, що ніхто не несе кримінальної відповідальності за загибель лайнера, оскільки головною причиною катастрофи були визнані погодні умови. Як зазначили судді, «корабель затонув унаслідок зіткнення з айсбергом, викликаного надмірною швидкістю, з якою його вели».
Моральному осуду піддався капітан пароплава «Каліфорніан» Стенлі Лорд. За оцінками експертів, його судно перебувало лише за шість миль від місця трагедії, але не прийшло на допомогу. Йому закидали найтяжчий злочин у морському праві — не надання допомоги тим, хто тоне. Після цього Лорд до кінця життя жив з тавром ганьби. Лише після його смерті у 1962 році з’ясувалося, що він був невинним: судно, вогні якого бачили з «Титаніка», було не «Каліфорніан», а норвезьке браконьєрське судно «Самсон», що не подало сигналів, аби не бути затриманим.
Хоча суд не встановив винних, саме завдяки йому, допитам і роботі юристів справа про «Титанік» отримала гучний розголос у всьому світі. І загибель лайнера — одного з найбільших морських лих ХХ століття — перетворилася на епічну, трагічну і впізнавану історію, яка з часом набула рис легенди.
День створення ДАІ
3 липня 1936 року Рада народних комісарів СРСР затвердила Положення про Державну автомобільну інспекцію при Головному управлінні робітничо-селянської міліції. Так в СРСР була офіційно створена Державна автомобільна інспекція НКВС, а потім ДАІ. Її функцією стало не лише спостереження за дорожнім рухом, а й контроль за ефективністю використання автотранспорту, технічними нормативами та підготовкою водіїв.
Перед новим органом поставили чіткі завдання: боротьба з аварійністю, запобігання зловживанням у використанні транспортних засобів, розробка технічних вимог до експлуатації транспорту, нагляд за навчанням і вихованням водіїв, а також ведення обліку автопарку — як кількісного, так і якісного.
Перші 57 співробітників ОГАІ працювали в семи відділеннях. Їх відбирали з-поміж найбільш підготовлених працівників правоохоронних органів. Вони мали виняткові повноваження: право вільного доступу на будь-які об’єкти народного господарства, можливість вимагати інформацію від керівників усіх рівнів, а також брати участь у розробці технічних характеристик нових моделей радянських автомобілів.
У 1938 році затверджено спеціальну «Інструкцію з роботи пікетів автодорожнього нагляду Державної автомобільної інспекції УРКМ». Саме з цього документа почалося системне створення місцевих відділів ДАІ на всій території СРСР.
Прийняття на озброєння снайперської гвинтівки Драгунова
3 липня 1963 року на озброєння Радянської армії було прийнято самозарядну снайперську гвинтівку, створену Євгеном Драгуновим. Ця гвинтівка отримала назву СВД — снайперська гвинтівка Драгунова. Вона стала однією з найвідоміших і наймасовіших снайперських систем у світі.
Американські військові аналітики визнали СВД найкращою снайперською гвинтівкою XX століття. Подібної думки дотримуються й швейцарські експерти: за оцінками військового журналу Schweizer Waffen Magazin, гвинтівка впевнено перевищує навіть найжорсткіші стандарти НАТО.
Однією з ключових переваг СВД є її надійність — гвинтівка стабільно працює в екстремальних погодних умовах і не потребує ретельного догляду. Вона може функціонувати у піску, снігу, дощі, на морозі чи в пилу, зберігаючи точність стрільби. Хоча СВД є снайперською зброєю, вона здатна вести й автоматичний вогонь короткими чергами. Такий режим використовується лише в надзвичайних ситуаціях, оскільки знижує точність, але може бути ефективним при ближньому контакті з противником.
Підтримання кандидатури Валерія Гелетея на посаду міністра оборони
3 липня 2014 року Верховна Рада України підтримала кандидатуру генерал-полковника Валерія Гелетея на посаду міністра оборони. Під час складання присяги українському народові уродженець села Великий Коропець на Закарпатті заявив:
«Я переконаний, що Україна переможе, і парад Перемоги обов’язково відбудеться в українському Севастополі».
Примітно, що підписуючи присягу, він навіть не зняв ковпачка з ручки.
Вже у вересні 2014 року фракція партії «Батьківщина» у Верховній Раді звернулась до президента Петра Порошенка з вимогою звільнити Валерія Гелетея з посади міністра оборони. Причиною стали прорахунки вищого військового командування під час боїв під Іловайськом, незадовільна організація тилового забезпечення сил АТО, безгосподарність, корупція, а також публічна критика командирів добровольчих батальйонів.
У відповідь на це Гелетей звернувся до суду, вимагаючи від Юлії Тимошенко вибачень перед українськими військовими за її заяви. Водночас він подав рапорт про відставку.
Тимчасова слідча комісія Верховної Ради з розслідування обставин трагедії під Іловайськом назвала Гелетея «ключовим винуватцем подій» і кар’єристом. Водночас голова комісії Андрій Сенченко заявив, що на посаді міністра оборони Гелетей «очевидно був неадекватним у цій ролі».
