29 січня в Україні відзначається День пам’яті Героїв Крут, у світі – Міжнародний день мобілізації проти загрози ядерної війни, День винаходу бензинового автомобіля, День головоломок та Китайський Новий Рік.
29 січня 1601 року стала визначною датою в історії швейцарського годинникового мистецтва.
29 січня 1805 відкрився Харківський національний університет.
День пам’яті Героїв Крут
Сьогодні Україна вшановує пам’ять юнаків, які у 1918 році стали на захист молодої Української Народної Республіки (УНР) біля станції Крути. Це була одна з перших героїчних сторінок боротьби українського народу за незалежність.
У той час більшовицькі війська під командуванням Михайла Муравйова наступали на Київ. Український уряд, не маючи достатньо боєздатної армії, відправив на захист столиці загін добровольців, серед яких було близько 300 студентів і гімназистів. Попри значну перевагу противника, українці змогли на кілька днів затримати більшовицький наступ, завдавши ворогу значних втрат.
Завдяки цьому українська делегація встигла укласти Брест-Литовський мирний договір, що міжнародно визнало УНР як незалежну державу. Втрати під Крутами стали символом жертовності та любові до Батьківщини.
Цікаві факти
Більшість українських вояків були студентами Київського університету святого Володимира та Українського народного університету, а також курсантами військової школи.
Бій тривав майже 5 годин, і попри значну чисельну перевагу більшовиків, українські сили організували ефективну оборону.
Після бою близько 30 студентів потрапили в полон, де їх стратили червоні війська. Їх поховали на Аскольдовій могилі в Києві.
Завдяки цій затримці українська делегація підписала Брест-Литовський договір, що врятувало УНР від повної окупації.
Бій під Крутами порівнюють з Фермопільською битвою, адже він став символом боротьби за незалежність проти переважаючих сил ворога.
Міжнародний день мобілізації проти загрози ядерної війни
Міжнародний день мобілізації проти загрози ядерної війни – є нагадуванням про глобальні ризики, пов’язані з ядерною зброєю, а також заклик до світової спільноти посилювати заходи безпеки та мирного врегулювання конфліктів.
Після закінчення Другої світової війни людство усвідомило катастрофічні наслідки застосування ядерної зброї. Вибухи в Хіросімі та Нагасакі стали жахливим прикладом руйнівної сили ядерного арсеналу. Згодом розпочалася гонка ядерного озброєння, що під час холодної війни поставила світ на межу катастрофи.
Головна мета цього дня – привернути увагу до необхідності роззброєння, зміцнення міжнародних договорів про нерозповсюдження ядерної зброї та запобігання військовим конфліктам, які можуть призвести до ядерної катастрофи.
Цікаві факти
Наразі у світі існує понад 12 000 ядерних боєголовок, більшість з яких належать США та Росії.
Єдиний випадок бойового застосування ядерної зброї стався у 1945 році, коли США скинули бомби на японські міста Хіросіма та Нагасакі.
Під час Карибської кризи 1962 року світ був на межі ядерної війни, проте її вдалося уникнути завдяки дипломатичним переговорам між США та СРСР.
Договір про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ), підписаний у 1968 році, став одним із ключових міжнародних механізмів контролю за ядерними арсеналами.
Найбільший ядерний вибух в історії стався у 1961 році – це випробування радянської «Цар-бомби», яка була в 3 800 разів потужнішою за вибух у Хіросімі.
День винаходу бензинового автомобіля
29 січня 1886 року стало визначною датою в історії автомобілебудування – саме цього дня німецький інженер Карл Бенц отримав патент на перший у світі автомобіль із бензиновим двигуном. Ця подія поклала початок епосі моторизованого транспорту і стала ключовим кроком у розвитку сучасного автомобіля.
Запатентований триколісний автомобіль Benz Patent-Motorwagen мав одноциліндровий бензиновий двигун потужністю 0,75 кінської сили. Його максимальна швидкість становила близько 16 км/год. Хоча конструкція була досить простою, вона заклала фундамент для подальшого розвитку автоіндустрії.
Розвиток бензинових автомобілів тривав швидкими темпами, і вже в кінці XIX століття вони почали витісняти парові та електричні транспортні засоби. Завдяки цьому винаходу у ХХ столітті світ пережив справжню автомобільну революцію, що суттєво змінила спосіб життя людей та економіку.
Цікаві факти
Автомобіль Карла Бенца мав лише три колеса, адже він був створений на базі моторизованого екіпажа, а не традиційної кінної карети.
Перше випробування відбулося таємно, оскільки суспільство тоді ще не сприймало ідею самохідних машин.
Перший тривалий автопробіг здійснила дружина винахідника – Берта Бенц у 1888 році проїхала 106 км, щоб довести практичність автомобіля.
Початково патентовану модель майже ніхто не купував, але згодом інженер вдосконалив її, і це стало початком автопромисловості.
Сучасна компанія Mercedes-Benz веде свій родовід саме від винаходу Карла Бенца, а його авто вважається символом початку автомобільної епохи.
День головоломок
Це свято присвячене всім любителям інтелектуальних ігор, таким як кросворди, судоку та шахові задачі, так і сучасним цифровим іграм, що випробовують логіку та креативність.
Головоломки супроводжують людство вже тисячі років. Давні цивілізації створювали загадки та математичні задачі, а в епоху Відродження особливою популярністю користувалися механічні головоломки. Сьогодні ж вони перетворилися на цілу індустрію – від знаменитого кубика Рубіка до складних комп’ютерних ігор.
Основна мета цього дня – наголосити на важливості інтелектуального дозвілля. Розв’язування головоломок не тільки розважає, а й покращує пам’ять, розвиває логічне мислення та сприяє концентрації уваги.
Цікаві факти
Найдавніші головоломки знайдені ще в давньоєгипетських та шумерських цивілізаціях.
Кубик Рубіка – одна з найвідоміших механічних головоломок у світі, яку винайшов угорець Ерне Рубік у 1974 році.
Судоку походить не з Японії, як багато хто думає, а зі Швейцарії – його аналог вперше з’явився у XVIII столітті.
Найстаріший кросворд був опублікований у 1913 році в газеті New York World американським журналістом Артуром Вінном.
Головоломки сприяють розвитку нейропластичності, тобто здатності мозку адаптуватися та створювати нові нейронні зв’язки.
Китайський Новий Рік
Китайський Новий Рік, також відомий як Свято Весни, є найважливішим святом у китайській традиції. Його дата змінюється щороку, оскільки вона визначається за місячним календарем. Свято припадає на другий молодик після зимового сонцестояння, тому його відзначають у період між 21 січня та 20 лютого.
Це свято символізує початок нового року за китайським зодіаком, кожен рік присвячений одній із 12 тварин, що мають свою унікальну характеристику. У Китаї та багатьох країнах Азії цей період супроводжується масштабними святкуваннями, сімейними зустрічами, яскравими фестивалями та грандіозними феєрверками.
Головні традиції Китайського Нового Року включають прикрашання будинків червоним кольором, запуск феєрверків для відлякування злих духів, дарування дітям червоних конвертів із грошима (хунбао) та святковий стіл із традиційними стравами.
Цікаві факти
Святкування триває 15 днів, а завершується яскравим Фестивалем ліхтарів.
У цей період мільйони людей подорожують до рідних, що створює найбільшу у світі міграцію населення.
Червоний колір вважається символом удачі, тому він домінує в оздобленні та одязі під час святкувань.
За легендою свято пов’язане з міфічним звіром Нянь, який нападав на села, але боявся червоного кольору та гучних звуків.
Китайський Новий Рік відзначають не тільки в Китаї, а й у багатьох країнах Азії, таких як В’єтнам, Сінгапур, Малайзія та Корея.
Історичні події в цей день
1616 року нідерландські мореплавці Якоб Лемер та Віллем Схаутен здійснили важливе географічне відкриття – вони дісталися крайньої південної точки Південної Америки, яку назвали мис Горн. Це відкриття стало ключовим для мореплавства, оскільки мис довгий час слугував одним із головних морських шляхів між Атлантичним та Тихим океаном.
1635 року кардинал Рішельє заснував Французьку академію наук – наукову установу, яка згодом стала одним із центрів розвитку європейської науки та культури.
1805 року імператор Олександр І підписав указ про створення у Харкові Імператорського університету – другого за віком університету на території сучасної України після Львівського. Це стало важливим етапом у розвитку вищої освіти та науки в Україні.
1856 року королева Великої Британії Вікторія заснувала військову нагороду «Хрест Вікторії», яка стала найвищою відзнакою за хоробрість у Великій Британії та країнах Співдружності.
1886 року німецький інженер Карл Бенц отримав патент на перший автомобіль із двигуном внутрішнього згоряння. Це стало початком автомобільної ери, що радикально змінила світовий транспорт.
1896 року американський фізик Еміль Груббе вперше застосував радіоактивне випромінювання для лікування раку. Цей крок став революційним для медицини, започаткувавши використання радіотерапії у боротьбі з онкологічними захворюваннями.
1907 року Лі де Форест отримав патент на аудіон (тріод) – перший практичний електронний підсилювач, який започаткував розвиток електроніки та радіозв’язку.
1918 року відбувся бій під Крутами – одна з найгероїчніших сторінок української історії. Загін студентів і юнкерів стримував наступ Червоної армії, що дало можливість українському уряду укласти Брест-Литовський договір і здобути міжнародне визнання Української Народної Республіки.
1930 року за вимогою радянських спецслужб у Києві відбулося зібрання духовенства Української автокефальної православної церкви (УАПЦ), яке під тиском ухвалило рішення про саморозпуск. Це стало одним із кроків радянської влади до знищення незалежної церковної традиції в Україні.
1996 року президент Франції Жак Ширак оголосив про повне припинення ядерних випробувань. Це стало важливим кроком у міжнародній політиці щодо контролю за ядерною зброєю.
2000 року в казино Лас-Вегаса сталася унікальна подія – офіціантка Синтія Джей виграла рекордні $35 мільйонів на ігровому автоматі «Однорукий бандит». Це найбільший виграш в історії азартних ігор на автоматах.
400 років швейцарського годинникового мистецтва
29 січня 1601 року стала визначною датою в історії швейцарського годинникового мистецтва. Саме цього дня женевська гільдія годинникарів домоглася від міської влади ухвалення указу, що регламентував навчання майстрів. Відтепер, щоб стати фахівцем у створенні годинників, необхідно було пройти п’ятирічне навчання, а для ювелірного ремесла – десятирічне.
Освітня програма включала не лише практичну частину, а й глибоку теоретичну підготовку – математику, фізику, металознавство, креслення та історію розвитку годинникової справи. Для отримання диплому майстра учень мав після закінчення навчання протягом року самостійно виготовити унікальний годинник або ювелірний виріб, який вирізнявся якістю виконання та оригінальністю задуму. Саме тоді, понад 400 років тому, був закладений фундамент швейцарської точності та якості, що прославили цей бренд у всьому світі.
На сьогодні Швейцарія виробляє близько 30 мільйонів годинників щороку, що становить лише 2,5% від світового ринку в кількісному вираженні. Проте вартість цієї продукції перевищує 50% світового ринку годинникової індустрії.
За законодавством, годинники можуть називатися «Swiss Made» тільки за умови, що вони остаточно зібрані та сертифіковані у Швейцарії, а також якщо не менш ніж 60% собівартості припадає на швейцарські комплектуючі. Для механічних годинників цей показник ще вищий – 80% деталей мають бути виготовлені в Швейцарії.
Найпрестижнішою сертифікацією швейцарського годинникового мистецтва є «Женевське клеймо» – гравіювання з гербом Женеви. На щиті зображено ключ (праворуч) та половину двоголового орла (ліворуч). Наявність цього знака гарантує, що механізм був зібраний, відрегульований і встановлений у корпус у кантоні Женева, а всі деталі оброблені за найвищими стандартами.
Щороку на світовий ринок надходить 40 мільйонів підроблених годинників, тоді як справжніх швейцарських виробляється лише 30 мільйонів. Іронія полягає в тому, що найбільшим виробником підробок є Китай, а водночас саме китайці є основними покупцями справжніх швейцарських годинників.
Сучасне швейцарське годинникарство поділяється на дві традиції:
- Женевська школа – це ексклюзивні моделі, що поєднують мистецтво та високу точність.
- Юрська школа – масове виробництво годинників «для всіх», що орієнтоване на якість та доступність. Заводи, розташовані в Юрських горах, спеціалізуються на випуску годинників для широкого загалу.
Годинникова термінологія для любителів
- Вічний календар – механізм, що автоматично враховує високосні роки. Маленька шестерня, пов’язана з календарем, здійснює оберт кожні чотири роки. Коригування потрібно лише раз на 100 років.
- Репетир – механізм бою, що відтворює години, чверті та хвилини різними звуками. Його винайшли ще до появи електрики, щоб можна було дізнатися час у темряві.
- Скелетон – годинники з прозорим корпусом, що дозволяє бачити їхній механізм у русі.
- Турбійон – пристрій, який частково компенсує вплив земної гравітації на механізм годинника, що забезпечує максимальну точність. Винайшов Абрахам-Луї Бреге у 1801 році.
- Хронометр – годинник із високою точністю ходу (похибка не більше п’яти секунд на добу). Сертифікацію хронометрів проводить Швейцарська служба офіційного контролю за хронометрами. Найбільше сертифікатів отримують Rolex, Omega та Breitling.
Цікаво, що у Швейцарії діє подвійна система професійної освіти, яка дозволяє молоді навчатися у двох місцях одночасно – на підприємстві та у професійній школі.
Навчання починається у 15 років і триває до 18-19 років. Протягом трьох-чотирьох днів на тиждень студенти отримують практичні навички на підприємствах, а решту часу вони відвідують професійні школи, де вивчають теорію.
Головна особливість цієї системи – студенти отримують зарплату за роботу під час навчання. У Швейцарії можна здобути 230 різних спеціальностей у професійних школах, що забезпечує високу якість підготовки фахівців у всіх галузях.
Годинникове мистецтво залишається однією з головних візитівок Швейцарії. Воно поєднує в собі традиції, інновації та бездоганну якість, що зробило Swiss Made символом довершеності у всьому світі.
Відкриття Харківського національного університету
29 січня 1805 року відбулася офіційна подія, що стала знаковою для української освіти – відповідно до затвердженого статуту відкрився Імператорський Харківський університет. Цього року заклад відзначає черговий ювілей, що є приводом згадати його багату історію, досягнення та випробування.
У перший рік існування в університеті навчалися лише 57 студентів, з яких 33 навчалися за державний кошт, а 24 – за власний. Важливою проблемою на початку XIX століття було незнання латини більшістю студентів, адже всі іноземні викладачі читали лекції саме цією мовою. Через це випускники народних училищ, де латину не викладали, мали значні труднощі в навчанні. До того ж, професорсько-викладацький склад університету тоді переважно складався з іноземців. Як результат, з першого випуску завершити навчання змогли лише 26 студентів.
Університет того часу мав жорсткі правила. Жінкам навчатися було категорично заборонено, що підтверджував пункт 17 правил для студентів: «Люди жіночої статі до прослуховування університетських лекцій не допускаються». Також, починаючи з 1830-х років, студентам заборонялися шлюб, куріння, носіння вусів, відвідування театрів і трактирів, а також носіння будь-якого одягу, окрім форменого. Крім того, категорично заборонялося вступати в будь-які таємні товариства.
З роками Харківський університет став центром розвитку науки та освіти. Він стояв біля витоків таких великих закладів, як юридичний, економічний, медичний університети, фармацевтична академія, педагогічний університет імені Г. Сковороди та інші освітні установи.
За свою історію університет мав почесних членів і докторів світового рівня, серед яких Йоганн Вольфганг Гете, Олександр фон Гумбольдт, Іван Франко, Лев Толстой, Павло Семенов-Тян-Шанський. Один із почесних докторів університету – перший президент України Михайло Грушевський.
Це єдиний університет в Україні, де навчалися та працювали три лауреати Нобелівської премії: Ілля Мечников – біолог, Саймон (Семен) Кузнець – економіст, Лев Ландау – фізик.
У 1930-х роках в університеті побудували два підземні рівні, що використовувалися для комунікацій та як бомбосховище. Про існування підземних ходів університету ходять численні легенди, але всі офіційні плани зникли під час Другої світової війни. Взагалі, Харків ще з моменту свого заснування відомий міфами про підземні лабіринти та приховані скарби.
З 1936 по 1999 роки університет носив ім’я Максима Горького – і лише в жовтні 1999 року, за указом Президента України, йому повернули ім’я його засновника, Василя Каразіна, а також надали статус національного університету.
Пам’ятник засновнику університету змінював своє місце чотири рази:
- 1905 – встановлений на вулиці Сумській при виході з університетського саду.
- 1934 – перенесений на вулицю Університетську, а на його місці встановили пам’ятник Тарасу Шевченку.
- 1937 – відправлений на переплавку, однак випадково збережений. Він ще 20 років простояв на заводі, перш ніж його знову встановили в саду Шевченка.
- 2004 – на честь 200-річчя університету пам’ятник перемістили до головного корпусу, де він стоїть і сьогодні.
24 вересня 2008 року Харківський національний університет імені Каразіна та Київський національний університет імені Тараса Шевченка були визнані найкращими вищими навчальними закладами України.
Проте війна, що розпочалася в 2022 році, залишила свій кривавий слід в історії університету. 2 березня 2022 року о 8:10 російські війська вдарили ракетою по одному з корпусів університету – було зруйновано будівлю соціологічного факультету. 11 березня під обстріл потрапив фізико-технічний факультет. 18 березня ракета вразила Інститут державного управління.
Попри всі випробування, Харківський університет залишається символом освіти, науки та культури. Він пережив війну, революції та політичні зміни, але продовжує жити та виховувати нові покоління вчених і професіоналів.
