3 вересня світ відзначає День хмарочоса та День відкриття унікальності ДНК.
День хмарочоса
День хмарочоса — свято, яке відзначає найвищі досягнення людства у сфері архітектури та інженерії. Хмарочоси, які колись вважалися просто необхідністю для розміщення великої кількості людей і компаній на обмеженому просторі, сьогодні стали символом амбіцій, технологічного прогресу та економічного розвитку.
Перші хмарочоси з’явилися в США наприкінці XIX століття. Справжнім початком ери висотних будівель вважають завершення будівництва будинку компанії Home Insurance Building у Чикаго в 1885 році. Ця 10-поверхова будівля стала першим хмарочосом, використовуючи сталевий каркас для підтримки стін, що дозволило значно збільшити висоту будівлі. Це був справжній прорив у будівництві.
Цікаві факти
На сьогоднішній день світовим рекордсменом по висоті є Бурдж Халіфа в Дубаї, Об’єднані Арабські Емірати, висота якого сягає 828 метрів. Ця будівля не лише найвища у світі, а й справжній шедевр архітектурного мистецтва та інженерної думки. Вона символізує сучасні амбіції та технологічні можливості людства.
Серед інших відомих хмарочосів, які варто згадати, — Шанхайська вежа в Китаї, висотою 632 метри, і Абрадж аль-Байт у Мецці, Саудівська Аравія, з висотою 601 метр. Кожен із цих хмарочосів має унікальний дизайн і виконує не лише комерційні, а й культурні функції, стаючи символом своєї країни.
Найшвидше зведений хмарочос — це Mini Sky City у Китаї. Його побудували всього за 19 днів, зводячи три поверхи на день.
Деякі хмарочоси спеціально збудовані таким чином, щоб випередити конкурентів. Наприклад, Empire State Building у Нью-Йорку свого часу був побудований на п’ять метрів вищим за Крайслер-Білдінг, щоб зайняти звання найвищої будівлі в світі в 1931 році.
Мало хто знає, що хмарочоси трохи рухаються. Навіть найвищі будівлі світу можуть хитатися на кілька метрів під впливом вітру, що забезпечує їхню стабільність і захист від руйнування.
З кожним роком технології дозволяють будувати все вищі й складніші хмарочоси. Архітектори і дизайнери активно працюють над розробкою будівель, що здатні самостійно виробляти енергію, зберігати воду та бути екологічно чистими. Можливо, вже в недалекому майбутньому ми побачимо хмарочоси, які будуть підніматися вище хмар і стануть самостійними містами з власною інфраструктурою.
День відкриття унікальності ДНК
Це свято покликане підкреслити важливість генетичних досліджень та вшанувати наукові відкриття, які допомогли людству зрозуміти основи життя на Землі. Відкриття структури ДНК стало одним із найважливіших наукових досягнень XX століття, яке змінило наш погляд на біологію, медицину і навіть етику.
Дезоксирибонуклеїнова кислота, або ДНК, була вперше ідентифікована швейцарським біохіміком Фрідріхом Мішером у 1869 році. Однак лише в 1953 році Джеймс Уотсон і Френсіс Крік, спираючись на рентгенівські знімки Розалінд Франклін, змогли розшифрувати подвійну спіральну структуру ДНК. Це відкриття дало змогу зрозуміти, як генетична інформація передається від покоління до покоління і як вона визначає всі біологічні аспекти організмів.
Цікаві факти про ДНК
Кожна жива істота на Землі має унікальний набір ДНК, що робить кожного з нас неповторним. Генетичний код, записаний в ДНК, визначає зовнішні риси, такі як колір очей і волосся, а також внутрішні функції організму. ДНК є основою не лише для індивідуальних особливостей, а й для еволюції видів, оскільки мутації в ДНК можуть призводити до появи нових властивостей, які дають певні переваги в виживанні.
Якщо витягнути всю ДНК в клітинах людського тіла в одну нитку, її довжина становитиме приблизно 2 метри. При цьому вона компактно згорнута в ядра клітин, що в тисячі разів менше за діаметр людської волосини.
ДНК людини на 99,9% однакова у всіх людей. Однак навіть такий малий відсоток відмінностей робить кожного з нас унікальним. Близько 98% нашої ДНК збігається з ДНК шимпанзе, що свідчить про спільне еволюційне походження.
Людська ДНК містить залишки генів, які існували мільйони років тому. Деякі з них все ще активні й виконують важливі функції, інші ж стали неактивними, але залишаються частиною нашого генетичного коду.
З кожним роком наука про ДНК розвивається, відкриваючи нові горизонти для медичної практики, генетичної інженерії та дослідження еволюційних процесів. Розвиток технологій, таких як CRISPR, дозволяє вченим редагувати гени, що відкриває нові можливості для лікування генетичних захворювань та створення організмів з бажаними характеристиками.
Також ДНК використовується для збереження інформації, оскільки молекули ДНК мають здатність зберігати величезну кількість даних в компактній формі. Це може стати вирішенням проблеми збереження інформації в майбутньому.
Історичні події в цей день
1189 — Річард Левове Серце став королем Англії як Річард I. Він був відомий своєю хоробрістю та активною участю у хрестових походах, що зробило його легендарною постаттю середньовічної Європи.
1609 — Британський мореплавець Генрі Гудзон відкрив гавань, де пізніше виникло місто Нью-Йорк. Це відкриття стало важливим кроком в освоєнні Північної Америки європейцями і сприяло майбутньому розвитку торгівлі та колонізації в цьому регіоні.
1783 — В цей день було підписано Паризький мирний договір, який офіційно завершив війну між Великою Британією та її тринадцятьма колишніми колоніями, що оголосили незалежність. Договір визнав Сполучені Штати Америки як незалежну державу, що стало важливою віхою у світовій історії.
1791 — Франція прийняла свою першу Конституцію, яка встановлювала конституційну монархію. Це стало важливим етапом Французької революції, яка докорінно змінила політичний ландшафт Франції та вплинула на політичні процеси в усьому світі.
1864 — В Стокгольмі стався потужний вибух, який знищив лабораторію Альфреда Нобеля. Цей інцидент мав значний вплив на його подальшу роботу та винаходи, зокрема на розробку динаміту.
1912 — У Великій Британії почав роботу перший у світі консервний завод, що стало важливою подією для харчової промисловості та змінило підхід до зберігання та споживання продуктів.
1914 — У цей день добровольчий легіон Українських Січових Стрільців (УСС) склав присягу на вірність Австро-Угорській імперії. Того ж року американка Мері Фелпс Джекобс винайшла бюстгальтер, який став революційним винаходом у сфері жіночої моди.
1939 — Прем’єр-міністр Великої Британії Невілл Чемберлен оголосив, що країна вступає у війну з Третім Рейхом, після того як нацистська Німеччина вторглася до Польщі 1 вересня. Ця подія знаменувала офіційний початок Другої світової війни.
1950 — Цей день ознаменував завершення першого чемпіонату світу з автоперегонів “Формула-1”, який став важливою подією у світі автоспорту.
1953 — Цього дня набула чинності Європейська Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, яка стала фундаментом для сучасного правозахисного руху в Європі.
1971 — Катар офіційно проголосив незалежність від Великої Британії, ставши суверенною державою. В цей же день СРСР, Велика Британія, США і Франція підписали чотиристоронню угоду про статус Західного Берліна, що закріплювало військову присутність західних держав у місті.
Олівер Кромвель: життя, смерть і спадок
13 вересня 1658 року (за новим стилем) у Лондоні несподівано помер Олівер Кромвель — видатний реформатор, талановитий генерал і лорд-протектор Англії, творець Англійської республіки. Смерть настала внаслідок комбінації малярії та черевного тифу. Олівер Кромвель був одним із найвпливовіших політичних і військових лідерів свого часу, хоча за своїм походженням та освітою не міг претендувати на високі посади.
Кромвель не мав ані шляхетної родословної, ані ґрунтовної освіти, яка б дозволила йому зайняти провідні державні посади. Проте завдяки своїй репутації, чесності, здатності дотримуватися слова і деяким родинним зв’язкам, він став депутатом англійського парламенту. Олівер Кромвель був глибоко віруючою людиною, однак виступав проти Папи Римського та вважав багатьох священнослужителів лицемірами, ханжами та користолюбцями.
Цікаво, що Кромвель не мав військової освіти, але зумів здобути визначні перемоги в громадянській війні, завоював Шотландію та Ірландію. Хоча його правління часто супроводжувалося штрафами та зборами, він завжди наполягав на дотриманні принципу справедливості: не зачіпати мирних громадян, уникати грабунків і насильства.
Кромвель не був прихильником кровопролиття, але наказав стратити короля Карла I, вважаючи його зрадником, тираном і ворогом батьківщини. Кажуть, що він навіть приходив до тіла короля Карла після страти, піднімав кришку гробу і довго дивився на мертве обличчя, бурмочучи крізь зуби: “Сумна необхідність!”.
Після страти Карла I парламент призначив Кромвеля лордом-протектором, однак він розпустив цей парламент, узявши владу в свої руки. Він створив першу в історії Англійську республіку, якою керував за допомогою генерал-майорів. Цікаво, що йому навіть пропонували корону, але він від неї відмовився, залишаючись вірним своїм принципам і переконанням.
Кромвеля поховали з великими почестями, проте після реставрації монархії Стюартів його прах був викопаний з могили, і над ним було проведено варварську процедуру “повішення царевбивці” на шибениці для кримінальних злочинців. Після цього від тіла відсікли голову, тулуб було зарито в ямі під шибеницею, а голову, насаджену на спис, виставили у Вестмінстерському палаці на огляд. Голова залишалася там 25 років, поки штурм не зламав спис. Потім ще майже три століття голова Кромвеля перебувала в різних колекціях і музеях, доки в 1960 році її нарешті не поховали в Кембриджі.
Цікаво, що після зміни влади постраждав лише мертвий Кромвель, решта була амністована.
Відомі цитати Олівера Кромвеля
Кромвель залишив по собі багато мудрих висловів, які актуальні й сьогодні:
- “Заклинаю вас всіма стражданнями Христовими — задумайтеся на хвилину, що ви можете помилятися”.
- “Сподівайся на Бога, але тримай порох сухим”.
- ”Ви сидите тут занадто довго… В ім’я Господа, забирайтеся!” (при розгоні парламенту).
- “Довше за всіх пройде той, хто не знає, куди він йде”.
Статуя Олівера Кромвеля на високому постаменті встановлена на газоні перед будівлею парламенту. У правій руці він тримає шпагу, а в лівій — Біблію. Підніжжя постаменту прикрашає бронзовий лев. Бронзовий Кромвель стоїть зі схиленою головою. Кажуть, що скульптор не хотів, щоб лорд-протектор дивився в очі страченому ним королю Карлу. Бюст Карла прикрашає стіну церкви Святої Маргарити — навпроти пам’ятника Кромвелю.
