30 грудня в світі відзначається День глобального планування та проводиться щорічний Фестиваль величезних змін в останню хвилину.
30 грудня 1922 року є днем утворення СРСР – держави, яка стала одним з найзначущих і найсуперечливіших утворень XX століття.
День глобального планування
Цей день є чудовою нагодою зупинитися на мить у вирі буденності та подумати про майбутнє. Цей день символізує час для рефлексії, аналізу досягнень і планування наступних кроків. Особливість свята полягає у його спрямованості на свідоме планування – особисте, професійне та навіть глобальне. Його ідея полягає у тому, щоб люди не лише мріяли, а й створювали чіткі кроки до реалізації своїх задумів.
Дата 30 грудня є символічною, адже саме напередодні Нового року люди традиційно підбивають підсумки та ставлять нові цілі. Планування допомагає зосередитися, підвищує ефективність та сприяє гармонії у різних сферах життя. У глобальному контексті День планування нагадує, що для досягнення сталого розвитку світу необхідна злагоджена співпраця на всіх рівнях – від особистого до міжнародного.
Цікаві факти
Планування – це навичка, що вважається однією з ключових для досягнення успіху. Відомо, що люди, які записують свої цілі, мають значно більше шансів досягти їх, ніж ті, хто тримає їх лише у своїй голові.
Концепція цього дня тісно пов’язана з так званими «розумними цілями» (SMART-методика), що передбачають конкретність, вимірність, досяжність, релевантність та обмеження у часі.
Вперше День глобального планування був запропонований як спосіб об’єднати людей навколо ідеї спільного вирішення проблем – від особистих викликів до екологічних та соціальних.
Дослідження свідчать, що креативне планування у вигляді створення «карт мрій» або графічних зображень своїх цілей стимулює мозок працювати над досягненням цих результатів.
Фестиваль величезних змін в останню хвилину
Передостанній день року, 30 грудня, у календарі світових неординарних свят ознаменувався проведенням Фестивалю величезних змін в останню хвилину. Цей незвичайний день наповнений хаотичною, але захопливою енергією, яка спонукає людей до несподіваних рішень та дій буквально перед настанням Нового року.
Ідея свята полягає в тому, щоб використати останній шанс року для змін, які здавалися нездійсненними або відкладалися через сумніви чи страх. Для багатьох це чудова можливість раптово переглянути свої цілі, спробувати щось нове або зробити сміливий крок у невідоме.
Символіка Фестивалю величезних змін пов’язана з переконанням, що навіть найменші зміни в останню хвилину можуть стати початком великих трансформацій у майбутньому. Цей день спонукає людей до спонтанності, креативності та прийняття сміливих рішень.
Цікаві факти
Психологи стверджують, що раптові зміни часто стають найбільш ефективними, адже вони активізують внутрішні ресурси людини для швидкої адаптації.
У цей день багато хто вирішує здійснити давно заплановані, але відкладені дії, наприклад, зробити важливий дзвінок, змінити зачіску або навіть написати заяву на зміну роботи.
Традиції цього фестивалю в різних країнах можуть включати символічні дії, наприклад, спалювання старих записів із невиконаними обіцянками або створення нових списків досягнень для прийдешнього року.
Хоча ідея спонтанності здається ризикованою, багато успішних людей зазначають, що найкращі рішення в їхньому житті були прийняті саме в останню мить.
Історичні події в цей день
1616 – У Києві вийшла друком перша книга під назвою «Часослов». Вона стала знаковою подією в історії книгодрукування, заклавши підґрунтя для розвитку друкарства в Україні.
1699 – Указом російського царя Петра I святкування Нового року було перенесено з 1 вересня на 1 січня (за старим стилем – 20 грудня). Ця зміна ознаменувала перехід Росії до європейських календарних традицій.
1853 – США придбали в Мексики територію, яка згодом стала південною частиною штатів Аризона та Нью-Мексико. Ця угода увійшла в історію як «Гадсденівська покупка».
1903 – У Чикаго сталася катастрофічна пожежа в театрі «Ірокез», внаслідок якої загинуло понад 600 осіб і ще 250 отримали поранення. Це трагедія стала поштовхом до змін у правилах протипожежної безпеки.
1905 – Французький гонщик Віктор Емері встановив новий рекорд швидкості на автомобілі Darracq з бензиновим двигуном, досягнувши показника 177,5 км/год поблизу Арля-Салона.
1922 – Офіційно проголошено створення Союзу Радянських Соціалістичних Республік (СРСР).
1927 – У Токіо почав діяти перший в Азії метрополітен, який з’єднав райони Уено та Асакуса, що стало важливим кроком у розвитку інфраструктури Японії.
1947 – Король Румунії Міхай I під тиском комуністів зрікся престолу, що стало знаковою подією в історії країни.
1964 – Засновано Конференцію ООН з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД), організацію, що спрямована на сприяння розвитку економіки у світі.
1965 – Президентом Філіппін став Фердинанд Маркос, чиє правління згодом стало однією з найсуперечливіших сторінок в історії країни.
1978 – У Києві відкрили першу в СРСР лінію швидкісного трамвая, побудовану завдяки зусиллям Володимира Веклича та Василя Дяконова.
1981 – Президент США Рональд Рейган звинуватив СРСР у причетності до політичної кризи в Польщі та запровадив економічні санкції, припинивши переговори про продаж зерна та впровадивши ембарго на постачання обладнання для Транссибірського газопроводу.
1992 – У Сімферополі почала виходити газета «Кримська світлиця», яка стала важливим культурним та інформаційним джерелом для україномовних читачів.
1993 – Ізраїль і Ватикан встановили дипломатичні відносини, що стало важливим кроком у релігійних та політичних взаєминах між країнами.
1999 – Верховний Суд України визнав неконституційними статті Кримінального кодексу, що передбачали смертну кару, зробивши значний крок у напрямку гуманізації правової системи.
2006 – У Багдаді через повішення стратили колишнього президента Іраку (1979–2003) Саддама Хусейна, що стало однією з найобговорюваніших подій того року.
День народження автора «Мауглі»
30 грудня 1865 року народився Джозеф Редьярд Кіплінг – видатний англійський письменник, автор знаменитого персонажа Мауглі, а також перший англієць, який отримав Нобелівську премію з літератури. У 1907 році Кіплінг був удостоєний цієї нагороди «за спостережливість, яскраву фантазію, зрілість ідей і видатний талант оповідача». Важливо зазначити, що Кіплінг став наймолодшим лауреатом цієї премії – на момент нагородження йому було лише 42 роки, і цей рекорд не побито до сьогодні.
Кіплінг народився в Індії, яка в ті часи була колонією Великобританії, у родині професора місцевої школи мистецтв. Його ім’я, Редьярд, означає «червона огорожа» – так називалося озеро, біля якого познайомилися його батьки. У вікторіанську епоху подібні язичницькі традиції були модним проявом романтизму, і наректи дитину на честь природного об’єкта вважалося даниною цій моді.
Освіту Джозеф отримав у Англії, проте значну частину життя провів у США та Англії. Утім, Індія залишалася для нього справжнім домом, і багато його творів відображають культурні та природні особливості цієї країни.
Кіплінг був переконаним антикомуністом, однак це не завадило його творам активно видаватися в СРСР, де його літературний талант високо цінували.
Найвідомішим твором Кіплінга є «Книга джунглів», написана з глибоким символізмом. Вона стали улюбленою книгою як для дітей, так і для дорослих. Кожен персонаж у «Книзі джунглів» уособлює певну рису характеру:
- Мауглі, людське дитя, – символ любові.
- Багіра, леопард, – уособлення воїна і сили духу (у книзі це чоловічий персонаж, на відміну від жіночого образу в багатьох адаптаціях).
- Балу, ведмідь, – символ сили та терпіння.
- Каа, удав, – втілення мудрості.
- Шер-Хан, тигр, – алегорія зла.
- Табакі, шакал, – образ боягузтва, інтриг і пліток.
Казка наповнена життєвою мудрістю, тонким гумором, а також глибокими уроками, що залишаються актуальними в будь-яку епоху.
«Книга джунглів» Кіплінга надихнула безліч кінематографічних та мультимедійних адаптацій, зокрема популярні мультфільми, які зберігають чарівність і суть його творів. Його роботи, зокрема «Книга джунглів», продовжують бути джерелом натхнення для багатьох поколінь читачів і кінематографістів.
Утворення СРСР
30 грудня 1922 року є днем утворення СРСР – держави, яка стала одним із найзначущих і найсуперечливіших утворень XX століття. Передумовою до цього стало підписання 29 грудня 1922 року на конференції делегацій з’їздів Рад РСФРР, УСРР, БСРР та ЗСФРР Договору про утворення СРСР. Цей договір був офіційно затверджений наступного дня, 30 грудня, на I-му Всесоюзному з’їзді Рад, і саме ця дата вважається початком існування Радянського Союзу.
СРСР був величезною за площею державою, яка займала майже шосту частину всієї придатної для життя суші Землі – 22 400 000 квадратних кілометрів. На момент розпаду його населення становило 294 мільйони осіб. Радянський Союз був потужною промисловою державою, займаючи друге місце у світі за рівнем промислового виробництва (16,5% світового обсягу) та сьоме місце за рівнем національного доходу (3,4%).
Кількість республік, що входили до складу СРСР, змінювалася від 4 до 16, але більшу частину свого існування Союз складався з 15 республік. Це була держава великих перемог і глибоких протиріч. З одного боку, Радянський Союз не програв жодної зовнішньої війни, крім внутрішньої – проти самого себе, яка й привела до його розпаду. З іншого боку, його жорстка політична система обмежувала права громадян, що стало приводом для критики, зокрема через репресивну політику партії.
СРСР зробив величезний внесок у розвиток науки й техніки. У 1946 році було створено першу в світі атомну електростанцію, у 1957 році – виведено на орбіту перший у світі штучний супутник Землі, а 1961 року Юрій Гагарін здійснив перший політ у космос з людиною на борту.
За час існування Союзу радянські спортсмени брали участь у 18 Олімпіадах (9 літніх і 9 зимових), здобувши 1204 медалі, з яких 473 – золоті, 376 – срібні та 355 – бронзові. За загальною кількістю нагород Радянський Союз досі поступається лише Сполученим Штатам.
Проте політика держави мала й інший бік. Радянський Союз називали «тюрмою народів», оскільки він накладав жорсткі обмеження на свободу слова, віросповідання та спосіб життя. Релігія зазнавала переслідувань, за «тунеядство» (безробіття) могли ув’язнити, а всеохоплююча зайнятість забезпечувалася примусовим розподілом випускників ВНЗ. Людей, які жили на «нетрудові доходи», також карали тюремним ув’язненням.
Остаточний розпад СРСР стався 8 грудня 1991 року, коли три держави-засновники підписали Біловезькі угоди про припинення діяльності Радянського Союзу та створення Співдружності Незалежних Держав (СНД). 26 грудня 1991 року Рада Республік Верховної Ради СРСР офіційно прийняла декларацію про припинення існування СРСР, завершивши його 69-річну історію.
