9 вересня відзначаються Міжнародний день захисту від нападів у сфері освіти, Всесвітній день сільського господарства та Всесвітній день електромобілів.
9 вересня 1944 року було підписано Люблінську угоду щодо масового переселення українців. 9 вересня 1776 року Об’єднані колонії Америки були офіційно перейменовані в Сполучені Штати Північної Америки.
Міжнародний день захисту від нападів у сфері освіти
Цей день було засновано у 2020 році після одностайного ухвалення Резолюції 74/275 Генеральної Асамблеї ООН, яка була запропонована Катаром і підтримана 62 країнами-співавторами. Відзначення цього дня щороку координується такими організаціями, як ЮНЕСКО та ЮНІСЕФ.
Статистика та факти
Станом на 2024 рік 3 582 заклади освіти України зазнали пошкоджень через бомбардування та обстріли з боку РФ, з яких 341 зруйновано повністю.
За даними Глобальної коаліції із захисту освіти від атак, між 2015 і 2020 роками у 93 країнах світу було зафіксовано понад 13 400 нападів на освітні заклади, що значно порушує право на освіту для дітей. Унаслідок таких дій понад 25 000 школярів, студентів, викладачів та науковців були поранені, вбиті або постраждали іншими способами. Кількість таких прикрих випадків зростає в усьому світі, і це особливо помітно в країнах, які потерпають від воєнних дій, таких як Україна, Афганістан, Ефіопія, Чад, Сирія, Ємен та інші.
У 2020 та 2021 роках GCPEA зафіксувала понад 429 випадків нападів на освітні заклади та втручання у процес навчання в Палестині. В Уганді конфлікт серйозно ускладнив доступ до освіти через насильство, примусове переміщення та викрадення.
З метою захисту від нападів у сфері освіти було започатковано ініціативу “Безпечні школи”, спрямовану на захист учнів і вчителів у зонах конфліктів, закликаючи держави гарантувати безпеку освітніх закладів. Україна також приєдналася до цієї ініціативи, що підкреслює важливість захисту освіти під час військових дій.
Всесвітній день сільського господарства
Цей день покликаний привернути увагу до важливої ролі сільського господарства у розвитку економік країн, забезпеченні продовольчої безпеки та підтримці навколишнього середовища. Він слугує нагадуванням про те, що сільське господарство є основою життя, адже саме воно постачає нас харчовими продуктами, а також є основним джерелом доходів для мільйонів людей по всьому світу.
Цікаві факти
Сільське господарство виникло приблизно 12 тисяч років тому. Воно стало ключовим фактором, що сприяв появі перших цивілізацій, адже люди могли зосередитися на будівництві міст та культурному розвитку.
Понад 1 мільярд людей у світі працюють у сільському господарстві, роблячи цю галузь однією з найбільших у світі за кількістю зайнятих.
За останні 50 років сільське господарство пережило значний технологічний прорив. Використання дронів для моніторингу посівів, точне землеробство та автоматизовані машини роблять процеси більш ефективними та сталими.
Сільське господарство відіграє ключову роль у зміні клімату, але також може бути частиною рішення. Наприклад, агролісівництво та відновлення деградованих земель допомагають зменшити викиди парникових газів.
За оцінками, до 2050 року населення світу перевищить 9 мільярдів осіб, що створює виклик для сільського господарства щодо забезпечення достатньої кількості продовольства при одночасному збереженні ресурсів.
Україна вже багато десятиліть відома як одна з провідних аграрних країн Європи, що експортує зернові, соняшникову олію та інші сільськогосподарські товари. Однак війна в країні призвела до значних викликів у цьому секторі.
Всесвітній день електромобілів
Всесвітній день електромобілів спрямований на підвищення обізнаності щодо екологічних переваг електротранспорту, популяризацію його використання та сприяння розвитку інфраструктури для електромобілів. Цей день також є важливим етапом у переході до сталого транспортування, що допомагає зменшити вплив на клімат і знизити викиди шкідливих речовин в атмосферу.
Цікаві факти
Перші електромобілі з’явилися ще в 19 столітті. Однак, через розвиток бензинових автомобілів, їх популярність зменшилася, і лише на початку 21 століття електромобілі знову почали набувати популярності завдяки турботі про екологію та розвиткові нових технологій.
За останнє десятиліття кількість електромобілів на дорогах світу різко зросла. У 2020 році глобальний продаж електромобілів досяг понад 3 мільйонів одиниць, що майже на 40% більше порівняно з попереднім роком.
Електромобілі значно зменшують викиди вуглекислого газу, що допомагає боротися зі змінами клімату. У багатьох країнах електромобілі вже мають привілеї, як-от безкоштовний паркінг, знижені податки або доступ до спеціальних дорожніх смуг.
Сучасні електромобілі здатні проїхати більше ніж 500 км на одній зарядці, що робить їх конкурентоспроможними з бензиновими автомобілями. Постійно покращується також швидкість зарядки батарей, завдяки чому водії можуть заряджати свої автомобілі за лічені хвилини.
Історичні події в цей день
1850 — Каліфорнія стала 31-м штатом США
9 вересня 1850 року Каліфорнія офіційно стала 31-м штатом Сполучених Штатів Америки. Це стало можливим завдяки періоду “каліфорнійської золотої лихоманки”, яка привабила численних мігрантів і суттєво змінила демографічний і економічний ландшафт регіону. Прийняття Каліфорнії до складу США також мало важливе значення в контексті політичних дискусій щодо рабства, оскільки вона стала “вільним” штатом, що сприяло подальшому розколу між Північчю та Півднем.
1920 — Заснування Київського авіаційного заводу
9 вересня 1920 року було засновано Київський авіаційний завод, що пізніше став відомим як одне з провідних підприємств авіабудування в Україні та за її межами. Підприємство відігравало ключову роль у розвитку авіаційної промисловості Радянського Союзу, а після здобуття Україною незалежності продовжило випускати цивільні та військові літаки, зокрема для міжнародних ринків.
1932 — Каталонія отримала автономію від уряду Іспанії
9 вересня 1932 року уряд Іспанії надав автономію Каталонії, одній з історичних і культурних областей Іспанії, яка тривалий час прагнула більшого самоуправління. Ця подія стала ключовим етапом у політичному розвитку регіону, хоча подальша історія Каталонії була складною через авторитарний режим Франсіско Франко, який у 1939 році ліквідував автономні права Каталонії. Незважаючи на це, Каталонія зберегла свою унікальну культуру та продовжувала боротися за розширення своїх прав.
1951 — Народно-визвольна армія Китаю зайшла в Лхасу
9 вересня 1951 року Народно-визвольна армія Китаю увійшла до Лхаси, столиці Тибету, що символізувало остаточну ліквідацію його незалежності. Тибет, який до того часу був незалежною державою з власною унікальною культурою і буддистськими традиціями, опинився під контролем китайської влади. Це викликало серйозні міжнародні суперечки та залишається одним із ключових питань у відносинах Китаю з іншими країнами.
1991 — Незалежність Таджикистану
9 вересня 1991 року Таджикистан проголосив свою незалежність від Радянського Союзу, ставши суверенною державою. Незалежність прийшла в період розпаду СРСР, і хоча країна здобула політичну самостійність, на початку 1990-х років вона зіткнулася з громадянською війною, яка тривала кілька років і залишила суттєвий слід на розвитку Таджикистану.
2006 — Космічний політ Гайдемарі Стефанишин-Пайпер
9 вересня 2006 року розпочався космічний політ астронавтки українського походження Гайдемарі Стефанишин-Пайпер, яка стала однією з небагатьох жінок, що побували в космосі. Це була її перша місія в рамках програми NASA. Стефанишин-Пайпер здійснила кілька виходів у відкритий космос, що стало значним досягненням не лише для жінок у науці, але й для української діаспори.
9 вересня 1944 року було підписано Люблінську угоду масове переселення українців
Офіційна назва цього історичного документа – “Угода між Урядом Української РСР і Польським Комітетом національного визволення про евакуацію українського населення з території Польщі та польського населення з території УРСР”. Угода передбачала масове переселення українців, що проживали на територіях сучасної Польщі, до Радянської України, а поляків та євреїв, які були громадянами Польщі до 17 вересня 1939 року і проживали на території УРСР, до Польщі.
Угода передбачала переселення українців з таких повітів Польщі: Холмський, Грубешівський, Томашівський, Любачівський, Ярославський, Перемишльський, Лесківський, Замостівський, Красноставський, Білгорайський та Влодавський. Крім того, угода дозволяла переселення українців з інших районів Польщі, які бажали повернутися на територію Радянської України. Що стосується поляків та євреїв, які проживали в УРСР, їм було запропоновано добровільно повернутися до Польщі.
Документ підкреслював, що переселення мало мати добровільний характер, і жоден громадянин не повинен був піддаватися примусу, ні прямо, ні опосередковано. Однак на практиці цей принцип не був дотриманий. Період для проведення евакуації було встановлено з 15 жовтня 1944 року до 1 лютого 1945 року.
Люблінська угода фактично означала початок встановлення чіткого кордону між двома націями – українською та польською. Угода не згадувала Радянський Союз, хоча він відігравав ключову роль у цій політиці переселення. Радянське керівництво прагнуло створити етнічно чисті кордони між УРСР і Польщею, щоб зменшити напругу між двома народами.
Згідно з угодою, міжнародне право гарантувало повну компенсацію за майно, залишене переселенцями. Складалася навіть офіційна опис майна, яке мало бути компенсовано, за винятком вартості землі. Проте на практиці компенсація так і не була реалізована.
Як тільки стало зрозуміло, що ані поляки, ані українці не бажають залишати свої рідні землі, переселення стали проводити примусово. Тиск на населення посилювався з кожним місяцем, і добровільний характер евакуації поступився місцем насильницьким заходам.
До жовтня 1946 року, за офіційними даними, з території України до Польщі було переселено 812 688 осіб, а з Польщі в УРСР на березень 1947 року – 472 635 осіб, що складало приблизно 122 450 українських сімей. Примусові депортації супроводжувалися руйнуванням сімейних зв’язків та культурних традицій. Водночас жодна з обіцяних компенсацій за втрачене майно не була виплачена ні в Польщі, ні в Радянській Україні, що тільки підсилило соціальне напруження та залишило багато переселенців без засобів для існування.
9 вересня 1776 року Об’єднані колонії Америки були офіційно перейменовані в Сполучені Штати Північної Америки
9 вересня 1776 року, відповідно до рішення Континентального Конгресу, Об’єднані колонії Америки були офіційно перейменовані в Сполучені Штати Північної Америки. Це була важлива подія в історії становлення США, адже на той момент нова держава складалася з 13 колоній, які боролися за свою незалежність від Британської імперії. Саме тому на першому прапорі США було зображено 13 смуг і 13 зірок, що символізувало ці колонії.
Пізніше було ухвалено рішення залишити 13 смуг на прапорі незмінними, як символ початкових штатів, а кожен новий штат відображати додатковою зіркою. Таким чином, з кожним приєднанням нового штату до США на прапорі з’являлася нова зірка.
Американський прапор має три кольори: білий, червоний і синій. Білий колір асоціюється з невинністю і чистотою, синій – із справедливістю, а червоний – із доблестю і хоробрістю. Ця символіка відображає основні ідеали, на яких було побудовано Сполучені Штати.
Цікавий факт: у 1989 році Верховний суд США ухвалив рішення, що публічне спалення американського прапора є формою протесту, яка захищається Першою поправкою до Конституції. Це викликало багато дискусій у суспільстві, але було затверджено як частина права на свободу слова.
Точна особа, яка придумала назву “Сполучені Штати Америки”, досі залишається невідомою. Деякі джерела вказують на американського політичного мислителя Томаса Пейна, який використовував терміни “об’єднані колонії”, “американські штати” та “вільні і незалежні штати Америки” у своїх працях. Проте він так і не зупинився на жодному з них остаточно.
Офіційне визнання назви “Сполучені Штати Америки” відбулося у Декларації незалежності, автором якої був Томас Джефферсон. У чернетці Декларації, написаній Джефферсоном у 1776 році, було використано фразу “Декларація представників сполучених штатів Америки, зібраних на Генеральний конгрес”. Однак у фінальному варіанті Декларації ця фраза була змінена на “Єдиноголосна декларація тринадцяти Сполучених Штатів Америки”.
Іншим цікавим фактом є те, що в газетній статті під псевдонімом “Плантатор” автор говорив про війну та величезні втрати, зазначаючи, що “Сполучені Штати Америки готові поступитися задля миру, хоча мир може стати однією з наших найбільших бід”. Це також свідчить про активне використання назви “Сполучені Штати Америки” ще до її офіційного закріплення.
Спочатку, однак, використовували назву “Сполучені Штати Північної Америки”. Лише пізніше вона трансформувалася в United States of America.
Абревіатура “US” вперше з’явилася в офіційних документах Джорджа Вашингтона у 1791 році. Водночас абревіатуру “USA” почали активно використовувати лише в 1795 році.
Хоча повна назва країни звучить як “Сполучені Штати Америки”, самі американці часто скорочують її просто до “Америка”.
США завжди були об’єктом уваги, як для критиків, так і для прихильників.
Усама бен Ладен одного разу сказав:
“Ми любимо смерть. США люблять життя. Ось і вся різниця між нами”.
Фідель Кастро говорив:
“Світ живе на пороховій бочці, яку готові підірвати США”.
Марк Твен іронічно зауважував:
“У США, здається, прийнято, що найдорожчі краватки носять ті, кому цілком вистачило б мотузки”.
