6 листопада в Україні святкується День визволення Києва, в світі відзначаються Міжнародний день запобігання експлуатації навколишнього середовища під час війни та збройних конфліктів, Всесвітній день без паперу та День саксофона.
День визволення Києва
Це важлива дата в історії України, саме цього дня в 1943 році під час Другої світової війни Київ був звільнений від нацистських загарбників у ході масштабної Київської наступальної операції, яка тривала з 3 до 13 листопада. Це стало одним із найважливіших етапів звільнення України від окупантів і символізує значну перемогу, яка далася ціною численних людських життів.
Операцію здійснювали війська Першого Українського фронту під командуванням генерала армії Миколи Ватутіна. Основною метою було взяття Києва до 7 листопада – головного свята в СРСР, що значно підганяло строки операції. Через це жорстокість боїв була надзвичайною, а ціна перемоги виявилася жахливо високою. За офіційними даними, битва за Київ коштувала радянським військам близько 417 тисяч життів – це загальна кількість загиблих у з’єднаннях, які брали участь у наступі. Німецькі втрати, за офіційною статистикою, складали приблизно 400 тисяч солдатів. Втім, за різними джерелами, втрати радянської сторони могли сягати й мільйона загиблих… Вічна пам’ять полеглим!
За форсування Дніпра та визволення Києва медаллю “Золота Зірка” були нагороджені понад 2500 радянських солдатів, а 65 військових частин і з’єднань отримали почесне найменування “Київських”.
Цікаві факти
У день звільнення Києва доблесні воїни Першого Українського фронту були вшановані урочистим салютом – 24 залпи з 342 гармат, що стало першим таким великим салютом за весь час війни. Вже 8 листопада 1943 року, одразу після звільнення Києва, було засновано орден “Перемога” – найвищу військову нагороду. Першими її отримали маршали Георгій Жуков і Олександр Василевський, які координували дії фронтів у битві за Дніпро.
Однією з найскладніших частин операції було форсування річки Дніпро. Це був один із найбільших військових маневрів у війні, під час якого військам довелося здійснювати переправу під інтенсивним обстрілом противника.
Партизани відіграли важливу роль у звільненні Києва, завдаючи значних втрат ворогові та координуючи дії з наступаючими військами. Їхні дії значно допомогли під час підготовки та проведення операції.
Окупація Києва тривала 778 днів. За цей час нацисти знищили понад 195 тисяч мирних жителів, а понад 100 тисяч киян було насильно вивезено на примусові роботи до Німеччини. До війни Київ налічував близько 900 тисяч мешканців, але після окупації місто майже спорожніло.
На честь визволення Києва зведено численні пам’ятники та меморіальні комплекси, серед яких відомий “Меморіал Вічної Слави” на Печерську. У цей день ветерани, мешканці міста та офіційні делегації покладають квіти до пам’ятників та могил загиблих, вшановуючи пам’ять героїв-визволителів.
День визволення Києва нагадує про жахіття війни, важливість єдності та готовність українців боротися за свою землю. У сучасному контексті, коли Україна знову стикається з викликами та необхідністю захищати свою незалежність, ця дата має особливе значення, адже символізує силу, стійкість і незламний дух народу.
Міжнародний день запобігання експлуатації навколишнього середовища під час війни та збройних конфліктів
Цей день був запроваджений Генеральною Асамблеєю ООН у 2001 році з метою привернення уваги до руйнівного впливу воєнних дій на екологію, зокрема на природні ресурси, ліси, водойми та ґрунти. Цей день нагадує про те, що в періоди конфліктів природа стає мовчазною жертвою, зазнаючи серйозних і часом непоправних збитків.
Під час бойових дій у ґрунти й водойми потрапляють хімічні речовини, нафтопродукти та інші токсичні речовини, що забруднюють екосистему. Це призводить до серйозних наслідків для біорізноманіття і може впливати на людей, які проживають у цих регіонах.
Військові дії часто супроводжуються значними вирубками лісів та пошкодженням природних середовищ існування тварин і рослин. Пожежі, спричинені вибухами, знищують значні території природного середовища, що погіршує кліматичну ситуацію.
Вибухи, горіння нафтопродуктів та застосування хімічної зброї викликають забруднення повітря, яке шкодить здоров’ю людей та тварин. Токсичні речовини можуть осідати на ґрунті та в повітрі, залишаючись у середовищі на тривалий час.
Під час конфліктів сторони можуть використовувати природні ресурси для фінансування своїх дій, що призводить до виснаження важливих ресурсів, як-от нафти, газу, води та мінералів. Цей вид експлуатації позбавляє місцеве населення ресурсів, від яких воно залежить, і може спричиняти подальші конфлікти.
Військові операції спричиняють великі викиди вуглекислого газу в атмосферу, що погіршує кліматичну ситуацію та сприяє глобальному потеплінню. Оскільки війна руйнує інфраструктуру, вона також призводить до додаткових екологічних проблем через відсутність належного управління відходами.
ООН проголосила цей день для того, щоб підвищити обізнаність про необхідність захищати природу навіть у часи конфліктів. Адже шкода, завдана довкіллю, може мати довготривалі наслідки, впливаючи на мирне життя, відновлення економіки та стабільність у постконфліктних регіонах.
Сучасні війни, на жаль, часто зачіпають навколишнє середовище, і Україна є прикладом держави, яка страждає не тільки через руйнування інфраструктури, але й через загрозу своїй природі. Втрата екосистем, забруднення земель та водойм — це проблеми, з якими країні доведеться працювати ще довгі роки після завершення конфлікту.
В умовах сучасних викликів, коли Україна зазнає руйнувань від військової агресії, захист навколишнього середовища має особливе значення. Відновлення екології буде важливою частиною післявоєнної реабілітації, адже здорова природа є основою для життя та економічного процвітання будь-якої нації.
Всесвітній день без паперу
Це щорічна подія, мета якої привернути увагу до екологічних проблем, пов’язаних з використанням паперу, та заохотити скорочення його споживання. В цей день організації, компанії та люди по всьому світу намагаються мінімізувати використання паперових документів, наголошуючи на перевагах цифрових технологій та екологічно чистих рішень.
Цікаві факти
Перші форми паперу були винайдені у Китаї близько 105 року н. е. придворним чиновником Цай Лунем. Винахід швидко поширився, а зараз папір є невід’ємною частиною нашого життя.
На виготовлення однієї тонни паперу потрібно приблизно 24 тисячі літрів води та 17 дерев. Виробництво паперу також спричиняє викиди вуглекислого газу, що збільшує парниковий ефект.
За даними статистики, середній офісний працівник використовує приблизно 10 тисяч аркушів паперу на рік. Близько 45% з них викидаються ще в перші дні після друку.
Використання електронних документів, хмарних сховищ та цифрових підписів значно знижує потребу у друкованих матеріалах. Цифровізація також зменшує ймовірність втрати важливих документів і спрощує їхнє зберігання.
Деякі країни вже активно працюють над створенням “цифрових урядів”, де всі документи будуть переведені в електронний формат. Це зменшить бюрократію, а також сприятиме збереженню природних ресурсів.
В Україні вже активно розвиваються електронні сервіси. Наприклад, у застосунку “Дія” можна зберігати паспорти, права, студентські квитки, що значно зменшує потребу в паперових документах.
День саксофона
Музиканти та шанувальники джазу сьогодні відзначають свято на честь цього культового музичного інструмента, який здобув популярність у джазі, блюзі, рок-музиці та навіть класичній музиці. Ця дата вибрана не випадково: вона збігається з днем народження Адольфа Сакса, бельгійського музиканта та винахідника саксофона.
Цікаві факти
Адольф Сакс запатентував саксофон у 1846 році, прагнучи створити інструмент, який би поєднав гучність мідних духових та гнучкість дерев’яних. Саксофон став єдиним широко відомим інструментом, названим на честь свого творця.
Існує кілька видів саксофонів, зокрема сопрано, альт, тенор і баритон, які відрізняються розміром, звуковим діапазоном та використанням у різних музичних стилях. Наприклад, теноровий саксофон часто асоціюється з джазом, тоді як альт — з класичною музикою.
Хоча саксофон був спочатку створений для військових оркестрів, він став символом джазу на початку 20 століття. Такі видатні музиканти, як Чарлі Паркер, Джон Колтрейн і Сонні Роллінз, зробили саксофон одним із найвідоміших джазових інструментів.
У 50-60-х роках саксофон став популярним і в рок-музиці. Партії саксофона можна почути у багатьох хітах рок-н-ролу, а легендарні соло стали невід’ємною частиною звучання таких виконавців, як Девід Бові та Брюс Спрінгстін.
Попри асоціацію саксофона з джазом і поп-музикою, цей інструмент також знаходить місце у класичній музиці. Композитори Моріс Равель і Клод Дебюссі створювали твори, які включають саксофон, використовуючи його унікальний тембр для вираження глибоких емоцій.
Саксофон також має свою аудиторію в Україні, де зростає кількість шкіл і фестивалів, присвячених цьому інструменту. Зокрема, українські саксофоністи все частіше демонструють свої таланти на міжнародних конкурсах, піднімаючи інтерес до цього інструмента.
Історичні події в цей день
1860 – Авраам Лінкольн обраний 16-м президентом Сполучених Штатів Америки. Лінкольн став першим президентом від Республіканської партії, і його обрання стало передвісником Громадянської війни в США. Лінкольн відомий своїм твердим прагненням зберегти єдність країни та знищити рабство, що мало вирішальний вплив на подальший розвиток американської історії.
1932 – на виборах у Німеччині більшість голосів здобула Націонал-соціалістична німецька робітнича партія (НСДАП), яку очолював Адольф Гітлер. Це заклало основу для його приходу до влади, що мало катастрофічні наслідки для Європи та призвело до Другої світової війни.
1944 – відбудована і знову почала працювати Київська радіостанція, яка відігравала значну роль у поширенні інформації та зміцненні зв’язків між різними регіонами країни у післявоєнний період.
1951 – у Києві на Хрещатику, 26, почав працювати Київський професійний телецентр. Це стало початком історії українського телебачення, що стало важливим інструментом розвитку медіа та культури в Україні.
1962 – Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію, яка засуджувала політику апартеїду в Південно-Африканській Республіці (ПАР) та закликала членів ООН припинити економічні та військові відносини з цією країною. Згодом, у 1973 році, ООН оголосила апартеїд “злочином проти людства”, а в 1974 році виключила ПАР зі складу організації. Політика апартеїду була скасована лише в 1993 році.
1984 – республіканець Рональд Рейган вдруге здобув перемогу на президентських виборах у США. Його політика “рейганоміки” спрямована на зниження податків і дерегуляцію економіки, а також його рішуча зовнішньополітична позиція стосовно СРСР мали значний вплив на хід “холодної війни”.
1991 – Комуністична партія Радянського Союзу (КПРС) була розпущена. Це стало одним із ключових моментів розпаду СРСР, символом краху радянської системи та початком періоду демократичних реформ у країнах колишнього Союзу.
1999 – в Австралії 54,5% виборців на референдумі проголосували проти проголошення країни республікою, зберігши британського монарха як формального главу держави.
День народження Чезаре Ломброзо
6 листопада 1835 року в австрійському місті Верона народився Чезаре Ломброзо — видатний італійський психіатр, судовий медик і засновник антропологічного підходу в кримінології. Народжений у єврейській родині під іменем Єзекія Марко Ломброзо, він вважався одним з перших, хто запропонував теорію про “природженого злочинця”. Його теорії стали революційними для кримінології, перенісши акцент з вивчення самого злочину на особу злочинця.
У віці 21 року, ще студентом медичного факультету, Ломброзо був ув’язнений за підозру у змові проти уряду. Після звільнення, аби уникнути зайвої уваги з боку влади, він отримав диплом лікаря під іменем Чезаре Ломброзо.
Працюючи військовим лікарем, Ломброзо брав участь в австро-італо-французькій війні, а після неї проходив стажування у відомих клініках Відня та Парижа. Згодом він отримав посаду головного лікаря психіатричної лікарні в Пезаро, де почав створювати свою особисту кунсткамеру з черепів і скелетів загиблих солдатів. Саме тоді у нього виник інтерес до кримінології, зокрема до психології злочинців.
Перші експерименти Ломброзо включали показ підозрюваним різних зображень, що стосувалися і не стосувалися злочину, з одночасним вимірюванням їхніх реакцій. На основі змін у пульсі й артеріальному тиску Ломброзо робив висновки про правдивість або неправдивість свідчень. Ці досліди стали передумовою для створення сучасного детектора брехні, який тоді називали гідросфігмометром.
Однією з головних ідей Ломброзо стала його відома теорія про “природженого злочинця”, згідно з якою схильність до злочинної діяльності обумовлена вродженими фізіологічними та психологічними особливостями. Ломброзо описував типи злочинців за зовнішніми ознаками — наприклад, “вбивцю видає скляний погляд та яструбиний ніс, злодія — прямий ніс і малий череп, а насильника — великі вуха та пухкі губи”.
Ломброзо вважав, що тих, хто має фізичні риси “природженого злочинця”, потрібно ізолювати від суспільства або навіть карати на смерть. Він також мав погляди на геніальність, стверджуючи, що вона межує з психічними розладами. Ломброзо відзначав, що жінки теж схильні до злочинності, але основою їхньої поведінки є інстинкт розмноження.
Під час візиту до Москви Ломброзо зустрівся з Левом Толстим, якому розповів про свої ідеї. Толстой критично поставився до концепцій Ломброзо, назвавши його “простодушним і обмеженим старцем”, і висміяв його теорії у своєму романі “Воскресіння”.
Хоча на сьогодні теорія про “природженого злочинця” вважається необґрунтованою, ідеї Ломброзо дали поштовх розвитку кримінології. Його дослідження стали основою для наступних робіт вчених, таких як Гарвардський антрополог Ернест Хутон, який теж розглядав фізичні риси злочинців.
Ломброзо залишив значний внесок у судову медицину. Від перших медичних експертиз, здійснених ще у Стародавньому Римі, до сучасної криміналістики, яка використовує найдрібніші біологічні зразки для розкриття злочинів — спадок Ломброзо продовжує жити у наукових підходах до вивчення злочинності та поведінки людини.
