6 січня в Україні святкується Водохреща або Хрещення Господнього, водночас частина вірян відзначає Святвечір, у світі відзначаються Всесвітній день дітей-сиріт війни, День технологій, День обіймів та День яблуні.
6 січня 1854 року народився Шерлок Холмс; 6 січня 1943 року в армії були введені погони, в офіційний вжиток повернулося слово «офіцер»; 6 січня 2019 року Православна церква України отримала томос про автокефалію; 6 січня 2021 року біля будівлі Капітолія США розпочався мітинг протесту, учасники якого вимагали скасування результатів президентських виборів 2020 року, де перемогу здобув Джо Байден.
Водохреща або свято Хрещення Господнього
Це свято має глибокий духовний зміст для християн. Цього дня згадують подію, коли Іван Хреститель охрестив Ісуса Христа в ріці Йордан, відкриваючи Його як Месію. Це третє і завершальне свято різдвяно-новорічного циклу, яке в народі також називають Йорданом.
Водночас в Україні існує особливість, пов’язана з календарною реформою. Значна частина вірян і досі дотримується старого, юліанського календаря, який відстає від григоріанського на 13 днів. Через це вони святкують Різдво 7 січня, а Святвечір припадає на 6 січня. Ця ж традиція стосується і Водохреща — води в храмах освячують 19 січня за старим стилем.
Цей дуалізм у святкуванні відображає різноманітність традицій і релігійних уподобань українців. Незалежно від календаря, Святвечір залишається святом єдності, духовності та родинного затишку, що нагадує про найвищі християнські цінності: любов, віру, мир і взаєморозуміння.
Цікаві факти про Водохреща:
У цей день традиційно освячують воду, яка вважається цілющою та здатною захищати від хвороб і злих сил. Вона зберігається протягом року і використовується в особливих випадках.
Занурення в ополонку є популярною традицією, яка символізує очищення душі й тіла. Однак ця практика не є обов’язковою для християн і носить скоріше народний характер.
Віруючі вірять, що навіть звичайна вода в цей день набуває особливих властивостей. Цей феномен називають «освяченням води самим Богом».
За давнім звичаєм, на Водохреща молодь влаштовувала вечірки та «водохресні» забави, які завершували період святкових гулянь.
Символіка цього свята тісно пов’язана з очищенням і оновленням, тому багато хто використовує цей день для переосмислення свого життя та духовного зростання.
Цікаві факти про Надвечір’я або Святвечір
Це свято є особливим днем у християнській традиції, який передує великому святу Різдва Христового. Цей вечір сповнений глибокого духовного змісту та численних обрядових традицій, що мають коріння в багатовіковій історії українського народу. Водночас у сучасній Україні багато вірян продовжують святкувати за старим, юліанським календарем, що додає унікального характеру святкуванню.
Святвечір 6 січня є завершенням строгого Різдвяного посту. Головною подією цього дня є Свята Вечеря, яка починається після появи першої зірки на небі — символу Віфлеємської зірки, яка сповістила про народження Спасителя. Усі члени родини збираються за одним столом, накритим чистою скатертиною, під яку зазвичай кладуть сіно на знак пам’яті про ясла, в яких народився Ісус. На столі має бути 12 пісних страв, серед яких обов’язковою є кутя. Це символічна страва, приготовлена з вареної пшениці, меду, маку та горіхів, що уособлює достаток, єдність родини й духовне багатство.
Свято супроводжується багатьма звичаями, які передаються з покоління в покоління. Родини прикрашають оселю, встановлюють «дідух» — сніп пшениці або жита, що символізує зв’язок із предками та побажання достатку. Під час вечері не можна сваритися чи виявляти невдоволення, адже вважається, що це вплине на майбутній рік. Після вечері часто розпочинається колядування — давній звичай, коли люди співають колядки, звіщаючи про народження Христа.
Всесвітній день дітей-сиріт війни
Цей день є нагадуванням про важкий тягар війни, що особливо боляче торкається найуразливіших – дітей. Це день, коли світ згадує про тих, хто через військові дії втратив не лише батьків, а й звичне життя, безпеку й можливість мати щасливе дитинство.
Війни руйнують родини, залишаючи дітей без найголовнішого – любові та підтримки рідних. Діти-сироти війни стикаються з численними викликами: відсутністю опіки, недоступністю освіти, медичних послуг та емоційної підтримки. Багато з них змушені ставати дорослими передчасно, беручи на себе відповідальність за молодших братів і сестер або навіть за власне виживання.
Цей день закликає до усвідомлення проблем таких дітей і активізації зусиль світової спільноти для їхньої підтримки. Благодійні організації, уряди та волонтери працюють над тим, щоб діти-сироти війни мали доступ до освіти, психологічної допомоги та могли знайти нову родину.
Цікаві факти
Ідея створення цього дня належить міжнародним гуманітарним організаціям, які прагнуть привернути увагу до проблем дітей, що постраждали від військових конфліктів.
Найбільше дітей-сиріт війни зафіксовано в регіонах, які тривалий час перебувають у зоні бойових дій, таких як Сирія, Афганістан, Ємен та Україна.
За оцінками ООН, кожна п’ята дитина в зоні конфліктів потребує термінової гуманітарної допомоги.
Діти-сироти війни нерідко стають жертвами торгівлі людьми, трудової експлуатації або рекрутування до збройних формувань.
У багатьох країнах проводяться спеціальні заходи на підтримку цих дітей: благодійні концерти, виставки малюнків, інформаційні кампанії та акції зі збору коштів.
День технологій
Цей день присвячений досягненням людства у сфері інновацій та розвитку технологій. Це свято нагадує про важливість науки й техніки в нашому повсякденному житті та їхній ролі у формуванні сучасного світу. В цей день вшановують винахідників, інженерів, науковців і всіх, хто сприяє технологічному прогресу, що робить наше життя більш комфортним, безпечним і продуктивним.
Технології – це основа багатьох змін, які відбулися у ХХ та ХХІ століттях. Вони вплинули на всі сфери діяльності: від медицини до комунікацій, від освіти до транспорту. День технологій також є нагодою підкреслити важливість інновацій для подолання глобальних викликів, таких як зміна клімату, боротьба з епідеміями чи забезпечення доступу до освіти та ресурсів для всіх.
Цікаві факти
У різних країнах це свято може мати локальну тематику. Наприклад, у США його часто пов’язують із досягненнями у сфері космічних досліджень та інформаційних технологій.
Технологічні інновації часто народжуються з ідей, які спочатку здавалися фантастичними. Наприклад, ідеї про смартфони чи штучний інтелект були лише науковою фантазією кілька десятиліть тому.
День технологій заохочує молодь до участі в наукових і технічних проєктах, а також популяризує STEM-освіту (наука, технології, інженерія та математика).
У цей день часто проводять виставки нових винаходів, конференції, присвячені технологічному прогресу, та нагородження найкращих інженерів і науковців.
Згідно з дослідженнями, технології є ключовим фактором у створенні «розумних» міст, де поєднуються екологічність, комфорт і ефективне управління ресурсами.
День обіймів
Цей день є чудовою нагодою для всіх, щоб нагадати про силу обіймів. Це свято заохочує нас приділити час близьким людям, обійняти їх і відчути тепло та комфорт, які здатні подарувати ці прості, але водночас надзвичайно важливі жести. Обійми не лише зміцнюють зв’язок між людьми, а й мають справжню користь для здоров’я.
Обійми сприяють виробленню гормону окситоцину, який знижує рівень стресу, покращує настрій і навіть може зміцнити імунітет. У сучасному світі, де стрес і напруження стали частиною повсякденного життя, обійми нагадують нам про важливість близькості та емоційної підтримки.
Цей день також наголошує на тому, що навіть короткі моменти тепла та турботи можуть покращити наш емоційний стан і подарувати відчуття безпеки та затишку.
Цікаві факти
Обійми можуть знижувати кров’яний тиск і покращувати роботу серця, роблячи їх справжнім «лікуванням» для організму.
У багатьох культурах обійми символізують привітання, подяку чи навіть примирення.
У середньому, людям необхідно щонайменше чотири обійми на день для базового емоційного добробуту, а 12 обіймів – для справжнього відчуття щастя.
Відомо, що під час обіймів активується мозковий центр задоволення, схожий на той, що активується під час смачної трапези або прослуховування улюбленої музики.
День обіймів надихає не лише на фізичну близькість, а й на створення емоційного зв’язку, що є основою здорових і міцних стосунків.
День яблуні
Цей день є святом, яке нагадує про важливість цього плодоносного дерева та його корисних дарів – яблук. Запровадження цього дня спрямоване на популяризацію знань про користь яблук для здоров’я, їхню культурну, історичну та економічну роль.
Яблука є одними з найпоширеніших і найдавніших фруктів, відомих людству. Їх вирощували ще в античні часи, і сьогодні вони входять до раціону мільйонів людей по всьому світу. Яблука багаті на вітаміни, мінерали, антиоксиданти та клітковину, що робить їх надзвичайно корисними для організму. Вони підтримують здоров’я серця, знижують ризик діабету, сприяють нормалізації травлення та є природним засобом для зміцнення імунітету.
Цей день також є чудовою нагодою для того, щоб висадити яблуню, насолодитися свіжими фруктами чи спробувати нові страви з яблук, тим самим нагадуючи про екологічну та культурну цінність цього дерева.
Цікаві факти
Існує понад 7 500 сортів яблук, кожен з яких має свій унікальний смак і властивості.
У фольклорі яблуко часто виступає символом знань, молодості та життя, наприклад, у біблійній історії про Едемський сад.
Одне середнє яблуко забезпечує організм приблизно 10% добової потреби у вітаміні С і містить лише близько 80 калорій.
Найбільше яблук у світі виробляють у Китаї, за ним йдуть США та країни Європи.
З яблук виготовляють не лише соки чи пироги, а й натуральну косметику, оцет та навіть екологічне паливо.
Історичні події в цей день
6 січня є пам’ятною датою, коли в різні роки відбулися важливі історичні події, що вплинули на розвиток науки, культури, політики й суспільства. Цей день позначився такими визначними подіями:
1579 рік — підписання Арраської унії, що стало початком процесу об’єднання Нідерландів, важливого для становлення їхньої незалежності.
1681 рік — відбувся перший зафіксований матч з боксу в Англії між дворецьким і м’ясником герцога Альбемарльського. Цей опис став важливим етапом в історії розвитку спорту.
1709 рік — війська шведського короля Карла ХІІ разом із гетьманом Іваном Мазепою почали штурм фортеці Веприк, що стало частиною Північної війни та визвольної боротьби України.
1838 рік — Альфред Вейл і Семюел Морзе у місті Моррістаун (США) продемонстрували перший телеграф, який став революційним досягненням у галузі комунікацій.
1846 рік — у маєтку Андрія Козачковського в Переяславі Тарас Шевченко створює свій «Заповіт», який став одним із найвизначніших творів української літератури.
1870 рік — відбулося урочисте відкриття Віденської філармонії, яка згодом стане однією з найвідоміших музичних установ світу.
1912 рік — Альфред Вегенер представив свою теорію дрейфу континентів, що змінила уявлення про будову Землі.
1928 рік — річка Темза вийшла з берегів, затопивши деякі райони Лондона, що призвело до змін у системі контролю над водними ресурсами міста.
Того ж року вперше в історії багатонаціональних держав у Польщі сформували виборчий блок національних меншин, до якого увійшли українці, білоруси, німці та євреї.
1929 рік — у Королівстві Сербів, Хорватів і Словенців була встановлена диктатура Олександра I Карагеоргієвича, що вплинуло на політичну ситуацію в регіоні.
1939 рік — німецькі вчені Отто Ган і Фріц Штрассман оголосили про відкриття поділу ядер урану під дією нейтронів, що стало важливим кроком у розвитку ядерної фізики.
1962 рік — засновано Міжнародне гляціологічне товариство, яке займається дослідженням льодовиків і кліматичних змін.
1978 рік — Сполучені Штати повернули Угорщині корону святого Іштвана, яка зберігалася у США з часів Другої світової війни.
1992 рік — Україна відновила дипломатичні відносини з Аргентиною, що стало кроком у розширенні міжнародної співпраці.
2015 рік — Литва зупинила мовлення російських телеканалів, які викривлювали інформацію про події в Україні, демонструючи солідарність із українським народом.
2021 рік — у США відбулося захоплення Капітолію прихильниками Дональда Трампа, що викликало великий резонанс у світі та поставило під сумнів стабільність американської демократії.
День народження Шерлока Холмса
6 січня 1854 року, за знаменитим описом Артура Конан Дойла, у маєтку Майкрофт поблизу Сігерсайда в північному Йоркширі народився Шерлок Холмс — легендарний персонаж, який став символом логіки, дедукції та інтелекту. Цей вигаданий детектив, створений на основі реальних людей, завоював серця мільйонів читачів і став іконою криміналістики. Холмс мав зріст 183 сантиметри, сірі очі, освіту біохіміка, надзвичайний розум і феноменальну пам’ять. Він був переконаним холостяком, байдужим до побуту та розкоші, але мав виняткові навички стрільби, фехтування, боксу та рукопашного бою. Холмс курив, носив тростину й відзначався тверезим і логічним підходом до кожної справи. Важливим принципом для нього було уникати зайвої інформації, яка не мала практичної користі.
На створення цього образу Артура Конан Дойла надихнув його колега доктор Джозеф Белл, який працював у королівському госпіталі Единбурга. Белл вражав своєю здатністю робити тонкі висновки на основі дрібних деталей. Прототипом доктора Ватсона став реальний лікар Ватсон, який жив на Бейкер-стріт і навіть лікував зуби Конан Дойлу. Що стосується легендарної адреси Бейкер-стріт, 221b, її письменник вигадав, оскільки на момент написання творів будинку з таким номером не існувало. Лише після продовження вулиці у 1934 році там з’явилися відповідні будинки, а пізніше відкрився Музей Холмса.
Шерлок Холмс став не лише улюбленим літературним персонажем, а й джерелом інновацій у криміналістиці. Артур Конан Дойл описав методи, які випереджали свій час, такі як дедуктивний підхід, і їх згодом почали застосовувати поліцейські по всьому світу. Наприклад, у Єгипті твори про Холмса навіть включили до програми підготовки слідчих. Популярність детектива була настільки великою, що коли Конан Дойл вирішив «вбити» його у схватці з професором Моріарті, обурення читачів змусило письменника повернути героя до життя. Легенда свідчить, що навіть королева Вікторія зверталася з проханням продовжити історію про Холмса.
Протягом 40 років, з 1887 до 1927 року, Артур Конан Дойл писав про пригоди Холмса, які увійшли до золотого фонду світової літератури. Висловлювання Холмса, такі як «Для великого розуму дрібниць не існує» чи «Найгірше, коли злі вчинки скоює розумна людина», стали афоризмами, які цитують донині. Шерлок Холмс залишається не лише літературним героєм, а й культурним феноменом, який символізує інтелект, раціональність та боротьбу за справедливість. Він назавжди закарбувався в історії, залишаючись вічним прикладом сили розуму.
Введення в армії погон
6 січня 1943 року Президія Верховної Ради СРСР підписала указ «Про введення погон для особового складу Червоної армії», який був оголошений наказом Народного комісара оборони № 24 від 10 січня 1943 року. Це рішення ознаменувало початок нової епохи у військовій формі Червоної армії. До цього моменту військовослужбовців розрізняли лише за посадами, а знаки розрізнення, які вони носили на рукавах і бортах шинелі, складалися з геометричних фігур — трикутників, квадратів, ромбів.
З переходом на літню форму в 1943 році обмундирування Червоної армії повністю адаптували до нових знаків розрізнення. Ідея введення погон визрівала поступово. У 1935 році в Червоній армії впровадили звання «Маршал Радянського Союзу», а в 1940 році з’явилися генеральські й адміральські звання, що стало важливою віхою на шляху до створення нової системи військових відзнак. Уже до 1941 року були розроблені зразки нової форми й погон. Варто зазначити, що радянські погони значною мірою нагадували царські, хоч і мали певні відмінності. У травні 1942 року введення нових знаків схвалило Головне політичне управління РСЧА, а 10 грудня 1942 року були затверджені технічні умови, які містили опис емблем і зірочок на погонах.
Ключовим стимулом для впровадження цих змін стала необхідність символічно закріпити переломний момент у війні. Сталінградська битва, яка завершувалася блискучою перемогою Червоної армії над 6-ю армією Фрідріха Паулюса, стала тією подією, що дала змогу реалізувати цей задум. 23 жовтня 1942 року Політбюро ЦК ВКП(б) затвердило проект, а нову форму офіційно прийняли під час тріумфу під Сталінградом.
Ця, на перший погляд, звичайна адміністративна зміна стала однією з найзначущіших політичних акцій війни. У документі зазначалося:
«Погони на плечах наших командирів і бійців завжди нагадуватимуть людям про приналежність до героїчних радянських військ, про часи легендарної боротьби з німецько-фашистськими окупантами. Погони — символ військової честі, почесного службового становища».
Особливе значення мало й те, що з прийняттям нової форми в офіційний вжиток повернулося слово «офіцер», яке раніше було замінене терміном «командир Червоної армії». Ця зміна не лише вплинула на зовнішній вигляд військовослужбовців, а й підкреслила відродження традицій військової честі та дисципліни, що були важливими для радянського суспільства в період Другої світової війни.
Православна церква України отримала томос про автокефалію
6 січня 2019 року в церкві святого Георгія, що знаходиться у резиденції Вселенського патріархату в Константинополі, під час урочистої літургії за участі Вселенського патріарха Варфоломія, відбулася історична подія для українського православ’я. Предстоятелю Православної церкви України митрополиту Епіфанію було вручено Томос про автокефалію, що засвідчило незалежний статус ПЦУ.
Вселенський патріарх Варфоломій закликав усі православні церкви світу визнавати ПЦУ під офіційною назвою «Святіша Церква України». У документі зазначено, що Православна церква України є канонічно автокефальною, незалежною та самокерованою, а її предстоятель носить титул «Блаженніший Митрополит Київський і всієї України». Томос став важливим кроком у відновленні церковної незалежності України, закріпивши її місце серед автокефальних православних церков світу.
Однак, як це часто буває з подібними значущими подіями, почалися суперечки та дискусії. Одні ставили під сумнів зміст Томосу, вважаючи його недостатньо чітким щодо повної незалежності. Інші критикували керівництво церкви, висловлюючи незгоду з обраним шляхом розвитку. Противники автокефалії намагалися підважити її значення та поставити під сумнів досягнутий консенсус.
Попри всі труднощі, отримання Томосу стало історичною віхою для України, підтверджуючи її прагнення до духовної незалежності та самоідентифікації, що є невід’ємною частиною становлення держави. Ця подія не лише укріпила статус Православної церкви України, але й стала символом єдності й духовного оновлення для багатьох українців.
Мітинг протесту в США
6 січня 2021 року біля будівлі Капітолія США розпочався мітинг протесту, учасники якого вимагали скасування результатів президентських виборів 2020 року, де перемогу здобув Джо Байден. Спочатку мирна акція переросла в насильницькі зіткнення, а згодом – у захоплення будівлі Капітолія. Під час цих подій загинуло 4 людини, а самі події сколихнули як американське суспільство, так і весь світ.
Президент Дональд Трамп, який на той момент ще залишався на посаді, назвав протестувальників «великими патріотами» і звернувся до них із закликом «іти додому з миром». Його слова викликали різке засудження з боку опонентів, які охарактеризували події як «державну зраду», «повстання» та «спробу державного перевороту».
Того ж дня виступив Джо Байден, засудивши насильство та підкресливши необхідність захисту демократії. Зрештою, після завершення кризової ситуації, Конгрес продовжив і завершив підрахунок голосів, офіційно затвердивши перемогу Байдена.
Навколо Капітолія була зведена огорожа, звільнено чиновників, відповідальних за забезпечення безпеки, і розпочато масштабне розслідування. Ці події стали одним із найбільших викликів для американської демократії за останні десятиліття.
Соціологічне опитування, проведене після подій, показало, що:
- 70% респондентів назвали учасників протесту або «злочинцями», або «дурнями»;
- 9% вважали їх «стурбованими громадянами»;
- лише 5% визнали протестувальників «патріотами».
Попри гучні обговорення, Дональду Трампу вдалося уникнути кримінальної відповідальності, хоча його дії викликали серйозні дискусії щодо імпічменту. Цей день став яскравим прикладом напруги, яка розділяє американське суспільство, і нагадуванням про важливість захисту демократичних інститутів.
