1 червня: свята і події в цей день

1 червня в Україні відзначаються День працівників місцевої промисловості, День меліоратора та День працівників водного господарства, в світі – Всесвітній день батьків та Всесвітній день відповідального туризму. Також цей день позначений низкою важливих подій у політичній, науковій, культурній та військовій історії світу.
День працівників місцевої промисловості в Україні
В останню неділю травня в Україні відзначають День працівників місцевої промисловості — професійне свято, присвячене людям, які працюють у галузі, яка має особливе соціально-економічне значення. Це не лише вшанування тих, хто створює продукцію повсякденного вжитку, але й нагадування про роль цієї галузі у збереженні національної ідентичності, підтримці зайнятості та розвитку територіальних громад.
Місцева промисловість охоплює підприємства, що виготовляють товари для широкого споживання в межах регіонів: текстиль, взуття, меблі, продукти харчування, будівельні матеріали, гончарні вироби тощо. Часто це малі й середні підприємства, які базуються на місцевих ресурсах, традиціях і ремеслах. Багато таких підприємств стали важливою частиною економіки українських міст і селищ, зберігаючи робочі місця і забезпечуючи населенню доступ до продукції за помірними цінами.
День працівників місцевої промисловості було встановлено Указом Президента України № 685/2002 від 20 серпня 2002 року. Документ наголошує на вагомому внеску фахівців цієї сфери у забезпечення населення товарами, розвитку виробництва на регіональному рівні, збереження трудових колективів і зміцнення економіки країни. Вибір останньої неділі травня як дати святкування має на меті об’єднати представників галузі в період, коли триває активна виробнича діяльність.
У період повномасштабної війни місцева промисловість України стала одним з тилових фронтів. Багато підприємств швидко переорієнтували виробництво: швейні фабрики почали шити військову форму та бронежилети, виробники взуття постачають армію берцями, харчові підприємства підтримують гуманітарні потреби переселенців і військових. Саме завдяки гнучкості й ініціативності працівників місцевої промисловості вдалося оперативно відповісти на виклики війни.
Цікаві факти
Шостка на Сумщині, де працює Шосткинський завод хімічних реактивів, з радянських часів знана як один із центрів фотохімічної промисловості, а в незалежній Україні — як виробник побутової хімії, засобів дезінфекції й побутової косметики. Під час війни підприємство постачає засоби гігієни для потреб фронту.
Косів на Івано-Франківщині — осередок традиційної гуцульської кераміки. Місцеві майстерні поєднують стародавню техніку з сучасними художніми ідеями, зберігаючи спадкоємність народного промислу як складову культурної ідентичності.
У Львові діє фабрика «Ретро-Велет», що виробляє взуття ручної роботи за давніми лекалами, поєднуючи традиції й сучасний стиль. З початком війни частину виробництва переорієнтували на армійські черевики.
У Харкові, попри регулярні обстріли, продовжує працювати підприємство, яке виробляє електроплитки, обігрівачі та бойлери, забезпечуючи українців базовими засобами побутового виживання в умовах війни.
Багато підприємств місцевої промисловості України виготовляють продукцію, яка експортується за кордон — зокрема дерев’яні меблі, текстиль, кераміку та мило ручної роботи.
День меліоратора України
У першу неділю червня в Україні відзначають День меліоратора — професійне свято фахівців, які займаються одним із найважливіших напрямів аграрної, екологічної та інженерної діяльності. Меліорація — це система заходів, спрямованих на поліпшення властивостей ґрунту, водного режиму територій, захист сільськогосподарських угідь від надлишку вологи чи її нестачі, заболочення, засолення або ерозії. Без меліораторів неможливо уявити сталий розвиток сільського господарства, особливо в умовах змін клімату, виснаження ресурсів і загроз екологічного характеру.
День меліоратора офіційно встановлено Указом Президента України № 226/2003 від 25 березня 2003 року. Свято було запроваджене «на підтримку ініціативи працівників водного господарства та меліоративного комплексу України». Обрано першу неділю червня, адже саме на цей період припадає пік роботи меліораторів — на початку літа важливо контролювати зрошення, рівень ґрунтових вод і забезпечення вологою посівів.
Це свято покликане віддати належне щоденній праці інженерів, агрономів, гідротехніків, техніків, операторів насосних станцій і всіх тих, хто забезпечує надійне функціонування складної системи штучного регулювання водного балансу.
Україна — одна з найбільших аграрних країн Європи. Проте через нерівномірне зволоження території (особливо в південних регіонах — Херсонщині, Запоріжжі, Одещині) зрошення є критично важливим для вирощування врожаю. На півночі й заході, навпаки, велике значення має дренаж — система, яка відводить надлишок вологи та запобігає заболоченню ґрунтів.
До 1990-х років в Україні діяла одна з найбільших у Європі систем меліоративних мереж. Проте впродовж останніх десятиліть багато інфраструктури було занедбано. Водночас із початком кліматичних змін, а особливо після повномасштабного вторгнення Росії, значення меліорації знову вийшло на перший план: зруйновані зрошувальні системи на півдні, підрив Каховської ГЕС і посуха на значній частині полів зробили питання відновлення меліорації життєво важливим.
Сьогодні українські меліоратори працюють у складних умовах. Після підриву Каховського водосховища у червні 2023 року без зрошення залишилися сотні тисяч гектарів. Водночас війна знищила частину інфраструктури, зокрема насосні станції, шлюзи та магістральні канали. Попри це, аграрії спільно з меліораторами, інженерами та гідротехніками відновлюють локальні системи, застосовують новітні технології крапельного зрошення, тестують енергоощадні насоси, використовують супутниковий моніторинг вологості ґрунтів. Паралельно триває реформування Держагентства водних ресурсів та створення прозорого ринку послуг у сфері водоподачі.
Цікаві факти
До повномасштабної війни в Україні експлуатувалося понад 2 млн гектарів меліорованих земель. З них понад 80% припадало на південні області, де зрошення забезпечувало до 40% валового врожаю овочів.
Українська меліорація має глибокі історичні корені: ще за козацьких часів існували системи каналів і шлюзів на Поліссі, а в Херсонській губернії з другої половини ХІХ століття почали створювати зрошувальні канали для виноградників і баштанів.
Найбільшими штучними каналами в Україні були Північно-Кримський канал (до його блокування у 2014 році) та Каховський магістральний канал, що забезпечував водою частину Херсонської та Запорізької областей.
Після деокупації частини Херсонщини меліоратори спільно з інженерними військами відновлювали окремі вузли насосних станцій під постійними обстрілами — ця робота врятувала врожаї на десятках тисяч гектарів у 2024 році.
Українські інженери розробили автономні системи поливу, що працюють на сонячній енергії, аби забезпечити водопостачання для фермерів у прифронтових районах без доступу до електромереж.
День працівників водного господарства в Україні
У першу неділю червня в Україні традиційно відзначається День працівників водного господарства – професійне свято фахівців, які щодня забезпечують одне з найважливіших природних благ: воду. Це не лише технічна чи екологічна робота – це стратегічна місія, адже вода є основою життя, економіки, агровиробництва, промисловості, енергетики, а також гідного побуту мільйонів громадян.
Свято було встановлене Указом Президента України № 642/2003 від 18 серпня 2003 року на підтримку ініціативи працівників галузі, які опікуються збереженням, розподілом, очищенням і раціональним використанням водних ресурсів. Його щорічне відзначення – це нагода підкреслити вагомість роботи інженерів-гідротехніків, гідрологів, екологів, фахівців басейнових управлінь, працівників насосних станцій, лабораторій водного аналізу, а також усіх тих, хто стоїть на сторожі водного балансу України.
Значення водного господарства особливо зростає в умовах змін клімату, деградації річок, засух, промислового забруднення і надмірного використання підземних джерел. Україна має понад 63 тисячі річок, десятки тисяч ставків і водойм, але через антропогенний тиск більшість з них сьогодні потребує відновлення. Особливої актуальності це набуло після повномасштабної війни, коли були зруйновані ключові гідротехнічні споруди, як-от Каховська ГЕС. Наслідки цих руйнувань стали не лише екологічною катастрофою, а й серйозним викликом для мільйонів людей, які втратили доступ до води.
Фахівці водного господарства нині не просто підтримують наявні системи, а й ведуть боротьбу за їх відновлення: прокладають нові маршрути подачі води, проєктують альтернативні схеми живлення водозаборів, відновлюють водоводи, будують захисні дамби, очищують русла. Паралельно триває моніторинг стану води, аналіз впливу воєнних дій на водні ресурси, боротьба із забрудненням і налагодження співпраці з міжнародними партнерами.
У День працівників водного господарства українці дякують тим, хто стоїть на передовій водної безпеки, охороняє джерела, зміцнює дамби, бореться із засухами і повенями, хто, незважаючи на війни й стихії, повертає воду до русел і домівок. Їхня праця – непомітна, але життєво необхідна.
Цікаві факти
В Україні функціонують 13 басейнових управлінь водних ресурсів, які охоплюють великі річкові системи, зокрема Дніпро, Дністер, Південний Буг, Дунай, Сіверський Донець.
Каховське водосховище до підриву у 2023 році забезпечувало водою близько 30% зрошуваних земель на півдні України, а також водопостачання Кривого Рогу, Нікополя та Енергодара.
Найдовша річка, що протікає в межах України – Дніпро (981 км у межах держави). Найчистішими вважаються гірські притоки Дністра, Прута та Черемошу.
Понад 60% питної води в Україні добувається з підземних джерел, зокрема артезіанських свердловин, проте їхній рівень стрімко знижується.
У 2022–2024 роках українські інженери спільно з військовими збудували десятки нових водогонів на деокупованих територіях, зокрема у Миколаївській та Херсонській областях, використовуючи мобільні системи очищення та насосні станції на сонячній енергії.
Всесвітній день батьків
Це свято, запроваджене Генеральною Асамблеєю ООН у 2012 році для того, щоб вшанувати матір і батька як перших вихователів, найважливіших людей у житті дитини. Це день подяки всім батькам за їхню щоденну, часто невидиму працю, любов, турботу, відповідальність і терпіння.
ООН проголосила цей день офіційним, аби звернути увагу міжнародної спільноти на важливість батьківства як соціального інституту, незалежно від культури, мови, країни чи економічного стану. Адже саме родина — це перше середовище, в якому формується особистість дитини, її система цінностей, рівень довіри до світу, здатність до любові та співпереживання.
Свято має глибокий гуманістичний сенс. У світі, де мільйони дітей ростуть у складних умовах — під час воєн, у бідності, без належної уваги й захисту, Всесвітній день батьків покликаний нагадати: щасливе дитинство починається з безпеки, підтримки й відповідального батьківства.
В Україні цей день також набуває особливого значення. Тисячі батьків виконують свою роль у складних обставинах війни: багато матерів самостійно виховують дітей, батьки на фронті підтримують родини здалеку, а деякі родини втратили можливість бути разом. Проте навіть у цих умовах українські сім’ї демонструють силу любові, єдності та турботи.
Цей день — не лише нагода подякувати своїм батькам, а й привід для суспільної розмови про підтримку родини: соціальний захист, рівний доступ до можливостей для матерів і батьків, захист дітей, допомогу в складних життєвих обставинах. Бо виховання дитини — це відповідальність не лише окремої родини, а й цілого суспільства.
Цікаві факти
Резолюцію ООН про встановлення Всесвітнього дня батьків (№ A/RES/66/292) ухвалено 17 вересня 2012 року, з першим офіційним відзначенням 1 червня 2013 року.
Дата 1 червня збігається з Міжнародним днем захисту дітей — це символічний жест, який підкреслює зв’язок між добробутом дітей і роллю батьків.
На відміну від Дня матері чи Дня батька, які мають національні традиції в різних країнах, Всесвітній день батьків визнає обох батьків одночасно як рівноцінних учасників виховання.
Генеральний секретар ООН у щорічному зверненні до цього дня наголошує на необхідності створення умов для балансу між роботою та сім’єю, захисту батьківських прав і підтримки батьків у кризових ситуаціях.
Всесвітній день відповідального туризму
Ця ініціатива зародилася у 2006 році як відповідь на виклики масового туризму. Метою цього дня є не лише популяризація подорожей, а й формування нової туристичної етики, в основі якої — повага до довкілля, локальних громад, культурної спадщини та сталого розвитку.
Ідея відповідального туризму виникла як противага до надмірного навантаження, яке мільйони туристів щороку чинять на міста, узбережжя, гори й екосистеми. Відповідальний туризм не закликає відмовитися від подорожей, але наголошує: мандрувати — означає не лише споживати, а й дбати, підтримувати, взаємодіяти. Це спосіб пізнання світу, який не залишає по собі руйнування, сміття або байдужість.
Цей день покликаний звернути увагу туристів, держав, туроператорів, готельєрів, авіакомпаній і місцевих громад на важливість збереження біорізноманіття, боротьби з кліматичною кризою, етичного ставлення до працівників галузі, рівного доступу до туристичних благ і недопущення експлуатації культур. Відповідальний туризм базується на принципах: «не шкодь», «шануй», «допомагай» і «залишай місце кращим, ніж було».
В епоху змін клімату, екологічних катастроф і соціальної поляризації це свято стає не просто нагадуванням, а імперативом — змінити спосіб пересування, вибору маршрутів, місць проживання, харчування і навіть фотографування.
Для України, яка відкриває для себе внутрішній туризм у новому світлі, це свято актуальне як ніколи. У післявоєнний час відновлення культурних пам’яток, збереження природних ландшафтів, підтримка громад у горах, на Поліссі, у степах і малих містах — стане можливою лише за умови усвідомленого туризму. Подорожуючи з повагою, українці самі можуть стати рушієм розвитку і збереження.
Цікаві факти
Всесвітній день відповідального туризму вперше відзначили у 2006 році в межах Міжнародної туристичної виставки в Лондоні, яка й стала головним осередком обговорення принципів сталого туризму.
Концепція відповідального туризму офіційно закріплена в Каптаунській декларації (Cape Town Declaration) 2002 року, яка окреслила головні принципи: мінімізація негативного впливу, повага до культур, підтримка місцевої економіки.
За даними Всесвітньої туристичної організації (UNWTO), до 80% мандрівників після пандемії почали віддавати перевагу менш популярним місцям і екологічним форматам туризму.
У багатьох містах Європи, зокрема у Венеції, Барселоні, Дубровнику, введено обмеження на масовий туризм через шкоду для історичного середовища. Рішення ухвалювались саме під впливом ідеї відповідального туризму.
В Україні у 2020–2021 роках зафіксовано стрімке зростання інтересу до локального зеленого туризму, етно- та еко-садиб, походів у гори, веломандрівок і водного туризму — форм, що відповідають принципам відповідального ставлення до довкілля та громад.
Історичні події в цей день
1494 — саме цього дня в офіційних записах Королівства Шотландія вперше з’явилася згадка про національний алкогольний символ — шотландське віскі. Це документально підтверджує, що дистиляція спиртів, а згодом і виробництво віскі, вже тоді відігравали значну роль у культурному та економічному житті шотландців.
1533 — у Лондоні відбулася урочиста коронація Анни Болейн як королеви Англії. Вона стала другою дружиною Генріха VIII і матір’ю майбутньої королеви Єлизавети І. Саме цей шлюб і події навколо нього призвели до розриву з Римською церквою та утвердження англіканства.
1652 — розпочалася битва під Батогом, одна з ключових перемог війська Богдана Хмельницького. Об’єднані сили Запорозької Січі та Кримського ханства завдали нищівної поразки армії Речі Посполитої, що змінило хід війни та зміцнило позиції козацької державності.
1831 — англійський мандрівник і офіцер Джеймс Кларк Росс під час арктичної експедиції зафіксував точне розташування Північного магнітного полюсу Землі. Це стало важливим географічним відкриттям, що вплинуло на розвиток навігації та вивчення магнітного поля планети.
1919 — Армія Української Народної Республіки розпочала масштабний наступ проти більшовицьких військ. Цей етап визвольної боротьби увійшов в історію як частина спроби українців відстояти незалежність у складних умовах зовнішньої інтервенції та внутрішнього політичного розколу.
1935 — уряд Великої Британії вперше запровадив номерні знаки для автомобілів і обов’язкову здачу іспитів на водійські права. Це стало початком нового етапу у впорядкуванні дорожнього руху та підвищенні безпеки на вулицях.
1938 — світ побачив перший випуск американського журналу коміксів Action Comics, у якому вперше з’явився образ Супермена. Цей день став початком супергеройського жанру в масовій культурі, а сам Супермен — культовою фігурою поп-культури.
1943 — німецькі винищувачі помилково збили над Біскайською затокою цивільний літак, прийнявши його за борт, на якому нібито летів Вінстон Черчилль. Унаслідок трагедії загинув відомий британський актор Леслі Говард, зірка стрічки Звіяні вітром.
1969 — уряд Канади заборонив рекламу тютюнових виробів на телебаченні та радіо. Це стало важливим кроком у боротьбі з курінням на національному рівні та заклало основи для подальших антитютюнових кампаній у світі.
1980 — у США почав мовлення телеканал CNN — перший у світі цілодобовий інформаційний канал. Цей медіапроєкт докорінно змінив формат новинного мовлення й започаткував еру постійного інформаційного потоку в реальному часі.
1988 — у Москві під час історичного саміту президент США Рональд Рейган і лідер СРСР Михайло Горбачов провели офіційний обмін ратифікаційними документами Договору про ліквідацію ракет середньої та меншої дальності. Це ознаменувало новий етап у процесі ядерного роззброєння.
1990 — новий етап у зменшенні загроз хімічної зброї: президенти США Джордж Буш-старший і Михайло Горбачов підписали угоду про припинення виробництва та скорочення наявних запасів хімічної зброї. Цей договір став частиною міжнародних зусиль із контролю над зброєю масового ураження.