9 серпня: свята і події в цей день

9 серпня світова спільнота відзначає Міжнародний день корінних народів світу, День пам’яті трагедії Нагасакі, Всесвітній день книголюбів, Міжнародний день коворкінгу. У цей день 1942 року відбувся футбольний матч, який згодом отримав назву “матч смерті”. У 1173 році було закладено перший камінь у фундамент Пізанської вежі.
Міжнародний день корінних народів світу
9 серпня відзначається Міжнародний день корінних народів світу — важливе свято, яке звертає увагу на багату культурну спадщину, права та виклики, з якими стикаються корінні народи по всьому світу. Цей день став символом визнання їхнього внеску в збереження культурного різноманіття планети та необхідності захисту їхніх прав.
Цікаві факти:
Міжнародний день корінних народів світу був проголошений Генеральною Асамблеєю ООН у 1994 році. Ця дата обрана на честь першого засідання Робочої групи ООН з питань корінних народів, яке відбулося 9 серпня 1982 року. Відтоді цей день став символом солідарності з корінними народами та їхніми прагненнями.
На планеті налічується близько 476 мільйонів представників корінних народів, які проживають у понад 90 країнах. Вони представляють більше 5 000 різних культур і мов, що робить їхню спадщину надзвичайно багатою і різноманітною.
Корінні народи часто стикаються з низкою викликів, включаючи втрату земель, дискримінацію, порушення прав людини та екологічні проблеми. Міжнародний день корінних народів світу спрямований на привернення уваги до цих проблем і сприяння їх вирішенню.
Корінні народи традиційно мають глибоке розуміння та повагу до природи. Вони відіграють важливу роль у збереженні біорізноманіття та екосистем на своїх територіях. Багато ініціатив з охорони довкілля спираються на знання та практики корінних народів.
Багато мов корінних народів знаходяться під загрозою зникнення. З метою їх збереження ООН оголосила 2019 рік Міжнародним роком мов корінних народів, а 2022-2032 роки — Десятиріччям мов корінних народів. Це спрямовано на збереження та підтримку мовного різноманіття.
У 2007 році ООН ухвалила Декларацію про права корінних народів, яка встановлює стандарти захисту їхніх прав, включаючи право на самовизначення, збереження культурної спадщини, традиційних знань та участь у прийнятті рішень, що стосуються їхніх життів.
День пам’яті трагедії Нагасакі в Японії
День пам’яті трагедії Нагасакі — важлива дата, яка вшановує жертв атомного бомбардування міста Нагасакі в Японії під час Другої світової війни. Це день глибокої скорботи та роздумів, що нагадує про руйнівну силу ядерної зброї та необхідність підтримки миру.
Цікаві факти:
9 серпня 1945 року, всього через три дні після бомбардування Хіросіми, американські війська скинули атомну бомбу на Нагасакі. Бомба, відома як “Fat Man”, спричинила масштабні руйнування та загибель десятків тисяч людей. Бомбардування Нагасакі стало другим і останнім випадком використання ядерної зброї у війні.
Ударна хвиля та пожежі знищили значну частину міста. За різними оцінками, від 40 000 до 80 000 людей загинули внаслідок вибуху або від отриманих поранень та променевої хвороби. Багато хто страждав від наслідків радіації протягом наступних років.
Щороку 9 серпня в Нагасакі проводяться меморіальні заходи, присвячені жертвам трагедії. У Парку миру в Нагасакі збираються тисячі людей, включаючи представників уряду, дипломатів і громадських активістів, щоб вшанувати пам’ять загиблих і закликати до глобального роззброєння.
День пам’яті трагедії Нагасакі став символом боротьби за світ без ядерної зброї. Японія, як єдина країна, що зазнала атомного бомбардування, активно виступає за повну ліквідацію ядерної зброї на міжнародному рівні.
Всесвітній день книголюбів
Всесвітній день книголюбів — свято, яке об’єднує всіх, хто цінує книги та читання. Цей день присвячений шануванню книжок як джерела знань, натхнення та задоволення, а також заохоченню до читання у всіх його формах.
Цікаві факти:
Всесвітній день книголюбів виник як ініціатива шанувальників книг і літератури, яка швидко здобула популярність у всьому світі. Цей день не має офіційного статусу, але його широко відзначають люди, які обожнюють читати, обмінюватися книгами та розмовляти про літературу.
Читання книг має багато переваг для здоров’я і розвитку. Воно покращує концентрацію, розширює словниковий запас, розвиває уяву та емоційний інтелект. Читання також може знижувати рівень стресу і покращувати загальний стан психічного здоров’я.
За статистикою, найбільше книг читають у країнах Скандинавії, а також у Японії, Південній Кореї та Індії. У багатьох з цих країн читання є частиною національної культури, а книжкові ярмарки та бібліотеки відіграють важливу роль у суспільстві.
Хоча паперові книги залишаються улюбленим форматом для багатьох читачів, електронні книги стрімко набирають популярності. Вони зручні у використанні, особливо під час подорожей, і дають змогу мати цілу бібліотеку у своєму смартфоні або планшеті.
Всесвітній день книголюбів також є чудовою нагодою для участі в книжкових клубах або створення власного. Книжкові клуби дозволяють обговорювати прочитане, ділитися враженнями та відкривати для себе нові книги, які, можливо, ви б не прочитали самостійно.
Для багатьох людей книги стали джерелом натхнення у їхньому житті та кар’єрі. Вони здатні змінювати погляди на світ, надихати на нові звершення та допомагати знаходити відповіді на важливі життєві питання.
Традиція обміну книгами між друзями та родичами набуває популярності в різних країнах. Це чудовий спосіб поділитися улюбленою літературою і, можливо, відкрити для себе щось нове завдяки рекомендаціям інших книголюбів.
Міжнародний день коворкінгу
Міжнародний день коворкінгу — свято, присвячене новій культурі роботи та співпраці. Цей день покликаний привернути увагу до переваг коворкінг-просторів, які стали популярними по всьому світу, об’єднуючи фрілансерів, стартапи та компанії різних масштабів в одне динамічне середовище.
Цікаві факти:
Міжнародний день коворкінгу був започаткований у 2010 році, щоб відзначати зростаючу популярність спільних робочих просторів. Ідея коворкінгу вперше виникла в Сан-Франциско у 2005 році, коли програміст Бред Ньюберг створив перший простір для спільної роботи, поєднуючи вільних працівників та підприємців.
За останнє десятиліття кількість коворкінг-просторів зросла у кілька разів. Сьогодні коворкінги існують у великих містах та навіть малих населених пунктах по всьому світу, пропонуючи зручні робочі місця з усіма необхідними умовами для продуктивної роботи.
Коворкінг-простори пропонують гнучкість, економію витрат і можливість працювати в оточенні людей з різних галузей. Вони забезпечують зручну інфраструктуру, включаючи офісне обладнання, інтернет, конференц-зали, кухні та місця для відпочинку, що робить їх привабливими для різноманітних професіоналів.
Один з головних аспектів коворкінгів — це можливість для мережевої взаємодії та співпраці. Робота в спільному просторі дозволяє заводити нові знайомства, обмінюватися ідеями та навіть знаходити партнерів для бізнесу. Це сприяє розвитку інновацій та креативності.
Коворкінг-простори стали особливо популярними серед стартапів і підприємців, які шукають доступні та гнучкі рішення для роботи. Багато успішних стартапів починали саме в коворкінгах, де знаходили підтримку, натхнення та партнерів.
Пандемія COVID-19 призвела до змін у використанні коворкінгів, коли багато людей перейшли на дистанційну роботу. Однак, з послабленням обмежень, коворкінги знову стали популярними, пропонуючи безпечне та зручне середовище для роботи з дотриманням усіх необхідних заходів безпеки.
Міжнародний день коворкінгу святкується в різних країнах світу, об’єднуючи людей через спільні події, вебінари та воркшопи. Це день, коли коворкінг-спільнота може поділитися досвідом, обговорити нові тенденції та відзначити досягнення.
Історичні події 9 серпня
- 483 рік: відкриття Сікстинської капели — одного з найвеличніших шедеврів ренесансного мистецтва.
- 1570 рік: у Японії відбулася битва при Анеґава, в якій союзники Оди Нобунаґи та Токуґави Ієясу перемогли коаліцію Адзаї та Асакура.
- 1620 рік: козацька флотилія під командуванням Яцька Нероди вирушила до Стамбула, демонструючи міць українського козацтва.
- 1803 рік: Роберт Фултон вперше показав свій винахід — пароплав, який змінив морське та річкове судноплавство.
- 1842 рік: США та Канада офіційно визначили свої кордони після підписання договору Вебстера — Ешбертона.
- 1848 рік: на Буковині було скасовано кріпацтво, що стало важливим кроком до свободи селян.
- 1859 рік: американський винахідник Натан Еймс отримав патент на ескалатор, що змінив спосіб пересування у багатоповерхових будівлях.
- 1863 рік: в Японії спалахнув інцидент Бункю, що призвів до важливих політичних змін.
- 1896 рік: німецький авіатор-новатор Отто Лілієнталь трагічно загинув під час випробування свого літака.
- 1910 рік: американський винахідник Алва Фішер запатентував електричну пральну машину, яка значно полегшила домашню роботу.
- 1919 рік: Велика Британія оголосила протекторат над Персією, що вплинуло на подальший розвиток регіону.
- 1940 рік: завершено будівництво залізниці, що з’єднала Берлін з Багдадом, значно розширивши транспортні можливості тогочасної Європи та Азії.
- 1942 рік: британська колоніальна влада арештувала Магатму Ґанді, лідера індійського руху за незалежність.
- 1944 рік: Вінстон Черчилль відвідав Неаполь, де зустрівся з Йосипом Брозом Тіто, лідером югославських партизанів, задля координації антифашистських дій.
- 1965 рік: Сингапур здобув незалежність від Малайзії, починаючи новий етап в історії цієї країни.
- 1974 рік: Річард Ніксон, опинившись на межі імпічменту через Вотергейтський скандал, став першим президентом США, який подав у відставку.
9 серпня 1942 року в окупованому німцями Києві відбувся футбольний матч, який згодом отримав назву “матч смерті”.
Цей поєдинок був зіграний між київською командою “Старт”, до складу якої входили переважно гравці “Динамо” Київ, і німецькою командою “Flakelf”. Саме цей матч увійшов в історію як символ протистояння і сміливості українських спортсменів під час Другої світової війни.
Перед початком матчу до роздягальні киян зайшов німецький офіцер, який спостерігав за грою. Він у жорсткій формі попередив футболістів, що якщо вони не програють матч, їх чекає розправа, включаючи можливість потрапити до концентраційних таборів або бути розстріляними. Незважаючи на погрози, київські футболісти вирішили грати на повну силу і не піддавалися тиску.
Гра почалася з традиційного привітання: німці вигукували “Хайль!”, на що кияни відповіли “Фізкульт-привіт!”. Після напруженого матчу “Старт” здобув перемогу з рахунком 5:3. Це було більше, ніж просто перемога на футбольному полі, це було вираженням їхньої сили духу та непокори перед окупаційною владою.
Однак наслідки цієї перемоги були трагічними. Через деякий час після гри кілька футболістів з команди “Старт” опинилися в концентраційних таборах. Деякі з них, включаючи Миколу Трусевича, Івана Кузьменка та Олексія Клименка, були розстріляні в Сирецькому концтаборі в Києві. Доля інших гравців також залишалася сумною і невідомою.
Чи відомо сучасним гравцям київського “Динамо” про цю історію? Навіть якщо це частково легенда, вона стала важливою частиною історії не тільки київського футболу, але й усього українського народу.
У 1974 році прокуратура Гамбурга відкрила справу щодо “матчу смерті”. Прокурор Йохен Кульманн у своєму звіті зазначив, що справжню причину арешту футболістів встановити не вдалося. Трусевич, Кузьменко та Клименко були розстріляні навесні 1943 року за наказом начальника Сирецького концтабору Пауля Радомського, через великий проміжок часу після матчу. Можливо, причиною масового розстрілу в Сирецькому таборі стала спроба замаху на шефа гестапо, проте точних даних про це немає. Існують інші версії — наприклад, за диверсію підпільників на Київському механічному заводі 23 лютого 1943 року або за спробу втечі в’язнів. Розстріл було здійснено невідомими поліцейськими, чиї імена так і не були встановлені.
Щодо долі Миколи Коротких, то точних даних про його перебування в гестапо в Києві та обставини його смерті немає. Свідків немає, а імена можливих злочинців залишаються невідомими або не названими. Таким чином, не було підстав для відкриття нового процесу, і справу було закрито.
На згадку про цей матч на стадіоні “Динамо” було встановлено пам’ятник із словами Степана Олійника:
“За наше сьогодні прекрасне
Вони полягли у двобої…
В віках ваша слава не згасне,
Безстрашні спортсмени-герої”.
9 серпня 1173 року італійський скульптор Боннано з Пізи заклав перший камінь у фундамент споруди, яка з часом стала відомою всьому світу як Пізанська вежа.
Ця знаменита вежа будувалася протягом трьох етапів і завершення її тривало, з двома довгими перервами, майже 199 років. На початковому етапі будівництва майстер завершив перший рівень башти висотою 11 метрів. Однак на жах самого Боннано, він виявив, що конструкція відхилилася від вертикалі на 4 сантиметри. Ця невелика, але помітна проблема стала сигналом про те, що в проекті вежі була закладена помилка з самого початку. Зіткнувшись із цією проблемою, Боннано залишив своє творіння і втік, залишивши його на милість долі.
Подальші етапи будівництва Пізанської вежі здійснювали вже інші майстри архітектури, і остаточно споруду було завершено в 1372 році. Проте нахил вежі продовжував збільшуватися протягом кількох століть, поки не було вжито спеціальних заходів для її стабілізації в кінці XX і на початку XXI століття. На сьогоднішній день нахил вежі становить приблизно 3,9 метра. Вважається, що в такому стані вона може простояти ще як мінімум два століття.
Цікаві факти:
- Спочатку Пізанська вежа нахилялася на північ, але згодом вона почала відхилятися в протилежний бік — на південь. Саме в такому вигляді її можна побачити сьогодні в Італії.
- Стіни Пізанської вежі мають різну товщину: на першому поверсі вони сягають майже п’яти метрів завширшки, тоді як на верхніх рівнях вони значно тонші.
- Пізанська вежа є частиною комплексу собору, і в її внутрішній частині розташовано кілька гробниць.
- У дзвіниці Пізанської вежі знаходиться сім дзвонів, кожен з яких налаштований на певну ноту.
- В італійському місті Піза, де розташована знаменита башта, існує ще дві подібні “падаючі” вежі через м’якість ґрунту в цьому регіоні.
- Під час Другої світової війни американські солдати отримали інформацію про те, що нацисти використовують Пізанську вежу як спостережний пункт і укриття для снайперів. Однак солдати були настільки вражені красою вежі та Площі чудес, що вирішили не знищувати її.
- Цікаво, що жоден із майстрів, які працювали над Пізанською вежею, так і не взяв на себе відповідальність або не заявив про своє авторство цієї “падаючої” споруди.
- Знаменитий вчений Галілео Галілей, за деякими легендами, проводив свої експерименти саме на Пізанській вежі. Зокрема, він скидав з неї різні предмети, щоб вивчити закони фізики та ретельно документував свої спостереження.
До сьогоднішнього дня остаточно не зрозуміло, Пізанська вежа є світовим чи помилкою італійської архітектури.