Американські користувачі опального TikTok знайшли “новий дім” на китайській платформі RedNote
ІА”ФАКТ” вже писало про те, що TikTok опинився в центрі конфлікту між США і Китаєм через тиск на китайську компанію ByteDance: продати платформу або зіткнутися із забороною в США. Цей крок спричинив суперечки в політичних і економічних колах. Новообраний президент Трамп звернувся до Верховного суду з проханням відтермінувати рішення, щоб після вступу на посаду знайти політичне вирішення ситуації, пов’язаної із заявами про загрози національній безпеці.
Наразі Китай занепокоєно реагує на зростання кількості американських користувачів на платформі RedNote, які в пошуках альтернативи TikTok масово реєструються у додатку. У середу китайські користувачі вітали новачків селфі та повідомленнями, відповідаючи на запитання про культуру, їжу та політику.
Популярність RedNote зросла після загрози заборони TikTok у США через міркування безпеки, що спонукало понад 700 тисяч нових користувачів приєднатися до платформи. Водночас частина китайських блогерів і націоналістів критикують цей наплив, застерігаючи від впливу західної культури.
RedNote дозволяє реєстрацію за допомогою іноземних номерів і є однією з небагатьох китайських платформ, відкритих для іноземців без обмежень на версії програми. Проте деякі нові користувачі стикаються з цензурою, перевіряючи межі дозволеного контенту, що стосується чутливих тем.
Експерти вважають, що ажіотаж може бути тимчасовим, оскільки платформа не готова інтегрувати велику кількість іноземних користувачів. Деякі новачки вже висловлюють невдоволення через недосконалість функцій, включно з перекладом.
Чому користувачі TikTok переходять саме на RedNotе
Багато китайських платформ закриті для іноземців через цензуру, але RedNote виявилася відкритою і зручною альтернативою, що дозволило їй стати мостом між китайською та американською культурами. Однією з причин популярності RedNote стала можливість реєстрації на платформі за допомогою іноземного номера телефону, що спрощує доступ для нових користувачів. На відміну від інших китайських сервісів, RedNote має єдину версію додатка для всіх, незалежно від країни проживання, що знімає бар’єри і створює відчуття спільноти.
Для американців RedNote стала не лише альтернативою TikTok, але і платформою для знайомства з китайською культурою. Вона спеціалізується на контенті про лайфстайл, подорожі, моду і кулінарію, що цікаво молодій аудиторії. Користувачі можуть обмінюватися питаннями про страви, туристичні місця та соціальні теми під час живих чатів. Американці дізнаються про китайські традиції, а китайці – про західні тренди.
Експерти вважають, що популярність RedNote серед американців може бути тимчасовою. Багато хто користується платформою через проблеми з TikTok. Однак ця хвиля інтересу створила унікальний приклад для культурного діалогу між США та Китаєм.
Якщо RedNote зможе вирішити технічні проблеми і знайти баланс між модерацією контенту й відкритістю для міжнародних користувачів, вона може стати важливим майданчиком для глобальної комунікації. Наразі платформа показує, що навіть у контрольованому інформаційному середовищі Китай може бути відкритим до нових форм культурного обміну.
Реакція влади та користувачів Піднебесної, цензура та модерація контенту
Китайські користувачі тепло приймають новачків, допомагаючи їм орієнтуватися в платформі. Це підвищило інтерес до RedNote і розширило її міжнародну аудиторію. Однак є проблеми. Деякі китайські користувачі та націоналісти стурбовані впливом західної культури на платформу, вбачаючи в цьому загрозу національним інтересам. Наприклад, популярний блогер “Chairman Rabbit” попереджає про можливу пропаганду західних цінностей.
Також RedNote була не готова до раптового напливу англомовних користувачів. Нові юзери стикаються з труднощами через обмеження перекладу та інтерфейсу, поки що не адаптованого до міжнародної аудиторії. Деякі також намагаються тестувати межі дозволеного контенту, публікуючи чутливі теми для китайського уряду, зокрема, про події 1989 року на площі Тяньаньмень – масові протести за демократію та реформи, жорстоко придушені Компартією з застосуванням танків й армії, в результаті чого загинули сотні чи тисячі людей.
З одного боку, Піднебесна прагне до глобальної інтеграції, залучаючи іноземні інвестиції та співпрацюючи через ініціативу “Пояс і шлях” і створення умов для бізнесу в Хайнані. Водночас країна суворо контролює інфопростір, блокуючи міжнародні платформи, щоб захистити свою ідеологічну незалежність.
Варто згадати про змішане ставлення пересічних китайців до іноземців: у маленьких містах їх зустрічають із захопленням, а в бізнесі бачать можливість для співпраці. Однак є побоювання щодо впливу на традиційні цінності, особливо через суворий контроль уряду над інформацією. Китайське суспільство намагається знайти баланс між відкритістю до нового та збереженням своєї ідентичності.
Китайські інтернет-платформи відомі суворою модерацією контенту. Це не лише захист від шкідливого контенту, але й спосіб контролювати суспільні настрої, ідеологію та інфопростір. В результаті глобальна комунікація проходить через державну цензуру.
Табуйованими темами є ті, що можуть підірвати урядовий контроль або викликати соціальні заворушення. Це включає критику влади, події на площі Тяньаньмень 1989 року та незалежність Тибету. Навіть нейтральні слова можуть бути заблоковані, якщо використовуються в політичному контексті. Наприклад, після змін до конституції, що дозволили Сі Цзіньпіну залишатися при владі безстроково, були заборонені фрази “мій імператор” та “довічний контроль”.
Але користувачі знаходять способи обійти цензуру. Китайська інтернет-спільнота винахідлива в створенні евфемізмів та метафор для обговорення заборонених тем. Так, символом цензури через схожість його назви з гаслом “гармонійне суспільство” став річковий краб. Такі хитрощі дозволяють користувачам уникати блокувань і вести обговорення навіть за суворих умов модерації.
Ситуація з англомовним контентом у Китаї ще складніша. Платформи адаптують його до місцевих норм, тому політична критика, заклики до протестів або чутливі історичні теми будуть видалені або заблоковані. Це викликає різні думки: одні вважають це захистом національних інтересів, інші – утиском свободи слова. Цензура в Китаї настільки поширена, що користувачі звикли до обмежень і працюють у їхніх рамках. Це створює атмосферу, де суспільство намагається балансувати між дотриманням суворих правил і бажанням відкритої комунікації.
Технічні виклики через наплив іноземців
З одного боку, прихід іноземців на китайські платформи відкриває нові можливості для глобалізації, але водночас виявляє багато труднощів, які ці платформи ще не готові подолати: проблеми з перекладом, обмежена функціональність, культурні відмінності та технічні бар’єри.
Переклади часто неточні, іноді смішні або незрозумілі, що знижує довіру до платформи. Помилки в перекладі можуть викликати образу або непорозуміння. Функціональність платформ обмежена. Більшість сервісів розроблені для внутрішньої аудиторії та не враховують потреб іноземців. Інтерфейси часто підтримують лише китайську мову, а ключові функції – оплата чи реєстрація – можуть вимагати китайський номер телефону або локальні платіжні системи. Це ускладнює використання платформ для іноземних користувачів.
Культурні відмінності створюють додаткові труднощі. Контент, що здається нормальним у Китаї, може бути дивним або неприйнятним для іноземців. Алгоритми платформ, налаштовані на місцеву аудиторію, часто не враховують потреби новачків, просуваючи не цікавий для них контент. Це створює враження закритості та небажання розуміти іноземну аудиторію.
Додаються технічні та адміністративні перепони. Багато платформ дотримуються місцевих правил, через що іноземцям важко користуватися сервісами. Потрібні китайський номер або документи, а суворий контроль цензури ускладнює доступ до інформації.
Досвід інших платформ, тимчасово популярних серед китайських користувачів
Китайські платформи на кшталт RedNote та західні сервіси типу Clubhouse мають різні підходи до глобальної інтеграції. Останній набув популярності у Китаї завдяки свободі слова, але швидко був заблокований через обговорення табуйованих тем щодо прав людини та подій на площі Тяньаньмень. Доступ до нього тепер можливий лише через VPN, що зменшило кількість користувачів.
Водночас RedNote намагається залучити іноземців, але стикається з іншими викликами. Обмежена мовна підтримка, недоступність функцій для тих, хто не має китайського номера телефону чи доступу до локальних платіжних систем, і сувора цензура контенту створюють проблеми для іноземців. Відсутність свободи слова, що була ключовою проблемою для Clubhouse у Китаї, стає ще більшою перешкодою для RedNote на глобальному ринку.
Різниця між цими прикладами полягає в підходах до аудиторії. Clubhouse не адаптувався до китайських реалій, але став популярним через можливість відкрито спілкуватися. RedNote намагається інтегруватися у світ, не відмовляючись від місцевих правил, але ці обмеження роблять платформу менш цікавою для міжнародних користувачів.
Ці випадки показують, як важливо соцмережам адаптуватися до культурних і технічних реалій. Clubhouse довів, що в Китаї є попит на відкритий обмін думками, але регуляції швидко знищили такі спроби. Зі свого боку, RedNote унаочнює, що для успішного виходу на глобальний ринок потрібно не лише дотримуватися своїх правил, а й розуміти потреби іноземної аудиторії. Інакше китайські платформи залишатимуться локальними продуктами, які не зможуть конкурувати на світовій арені.
Тетяна Вікторова
