Нещодавно дізналася, що моя подруга-дніпрянка відправилася у мандрівку до Ужгорода. Спершу я відчула подив від того, що мотивом поїздки була не лише туристична цікавість Оксани, а й бажання оцінити перспективи подальшої релокації з Дніпра. Але подив швидко змінився розумінням доцільності такої розвідки. Адже за роки війни Ужгород став центром економічного та гуманітарного паломництва наших співвітчизників, які після жахіть, пережитих під обстрілами в Харкові та інших містах України, нарешті отримали карт-бланш на життя у мирному містечку.
Адепти теорії змови кажуть, що відсутності ракетних атак на Закарпатті сприяє домовленість між Орбаном та путіним. Однак самі закарпатці вірять, що справа у відсутності в регіоні стратегічних підприємств та об’єктів, вдалий гірський ландшафт і близькість до країн-членів ЄС та НАТО.
Земля обітована
Сьогодні Ужгород – чи не єдиний у країні осередок тиші та спокою в бурхливому океані ворожих обстрілів. З початку повномасштабного вторгнення в Україну місто бомбили лише раз. Тут немає комендантської години. Вирує цілком мирне життя. Будується нове житло. Відкривають свої філії релоковані бізнеси.
Так, вже другий рік поблизу Ужгорода працює релоковане з Дніпра підприємство, засноване у 2018 подружжям Шелестів. З початку війни бізнес з виробництва електрообладнання для салонів краси довелося вивезти у безпечне місце. Зараз на виробництві і в офісі працює півсотні людей. Будується новий цех. Товари підприємства експортують у майже сорок країн світу. Ще до релокації Шелестам радили відновлювати бізнес за кордоном. Але подружжя обрало працювати в Україні.
Що ще приваблює внутрішніх переселенців, які зважилися на релокацію?
Закарпаття відоме своїми мальовничими пейзажами, горами, лісами та річками. Це приваблює переселенців, які шукають можливостей для відпочинку та спілкування з природою.
Відомо, що місто межує з 4 європейськими державами: Словаччиною, Польщею, Угорщиною та Румунією. Здається, це ідеальний притулок для тих, хто не хоче залишати батьківщину, при цьому прагне безпеки для себе та родини і має можливості – за необхідності – швидко перетнути кордон, в тому числі для зустрічі з близькими, які тимчасово перебувають в Європі.
За неофіційною статистикою, за рахунок ТПО та релокантів за два роки війни населення міста збільшилося майже вдвічі. Релокованих підприємств побільшало на 120. Відповідно, відчутно зросла кількість робочих місць. У сфері послуг, на ринку нерухомості, у ресторанному бізнесі відчувається подих нової конкуренції.
Які перспективи на ринку праці Ужгорода?
Моніторинг вакансій по місту демонструє таку тенденцію: продавцям-консультантам, бухгалтерам, водіям, експедиторам, вчителям пропонують зарплатню, порівняну з доходом їхніх колег в інших регіонах країни. Середня зарплата в Ужгороді – 20 000 грн. Це медіана заробітних плат за даними з 2285 вакансій, розміщених на Work.ua за останні три місця. Але, за твердженням деяких роботодавців, середній дохід багатьох робітників складає 30 000 – 40 000 гривень.
Утім фахівцю з такою специфічною компетенцією як менеджер з обробки вхідних заявок зі знанням угорської мови обіцяють до 85000 грн. Погодьтеся, вельми пристойна пропозиція.
Ужгород є одним з центрів IT-індустрії в Україні, що надає можливості для працевлаштування в сфері цифрових технологій.
Таких статків достатньо, аби орендувати житло
Наприклад, оренда двокімнатної квартири з ремонтом, в якій мешкає моя подруга, складає 10.000 гривень на місяць. Це житло із вторинного ринку, розташоване в 40 хвилинах ходьби від центру Ужгорода.
Взагалі ціни на ринку нерухомості Закарпаття після початку повномасштабного вторгнення залишили позаду навіть столичні, адже заможні українці готові платити більше за оренду житла в найбезпечнішому куточку країни.
Попит на нерухомість в Ужгороді шалений. Раніше місцеві підприємці вкладали кошти у новобудови, але попит на них був невеликий. Нині ж на ринку нерухомості Закарпаття майже не залишилося вільних об’єктів.
Історія розвивається по спіралі
Ужгород має багату та героїчну історію, що сягає корінням у сиву давнину: Слов’янське містечко було зруйноване монголо-татарами, незабаром відбудоване як важливий торговельний центр, отримало статус вільного королівського міста. В подальшому перебувало під владою Австро-Угорської імперії, в минулому сторіччі пережило російську та угорську окупацію, стало важливим промисловим та культурним центром, наразі переживає новий розквіт. Закарпатське місто пропонує своїм гостям поєднання безпеки, зручності, культурної близькості та економічних можливостей, що робить його вельми привабливим місцем для переїзду.
Тетяна Морараш
