260 євро на день витрачають на утримання одного біженця в приміщенні колишнього аеропорту Тегель в Берліні. При цьому люди живуть по 12 -14 осіб в маленькій кімнаті та харчуються переважно сухою їжею. Загалом у колишньому аеропорту живе близько 5 тис. мігрантів. Більшість з них (понад 3 тис. осіб) – це біженці з України.
Передбачалось, що Тегель стане пунктом реєстрації – тобто люди житимуть тут протягом 72 годин, а потім розподілятимуться по притулках для біженців чи отримуватимуть соціальне житло. Утім, деякі мігранти живуть тут вже кілька років.
Після розголосу і скарг від громадських організацій, муніципалітет Берліна пообіцяв покращити умови в притулку. Утім, місцева влада ухвалила про розширення кількості ліжко-місць до 7 тис. та продовження роботи центру для біженців у Тегелі ще на рік.
Українські біженці нарікають, що нема належних умов для дітей – скажімо, для того, щоб вони могли вчити уроки у відповідних умовах. Щоб харчуватися гарячою їжею деякі мігранти готують на багатті. В притулку вони отримують суху їжу і в Тегелі немає місця, щоб приготувати щось.
Загалом на утримання притулку йде 35 мільйонів євро на місяць. Повністю розкривати кошторис місцева влада відмовляється. Представники громадських організацій та опозиції в земельному парламенті Берліна вважають, що ці кошти можна використовувати ефективно. Представники ж муніципалітету зазначають, що оренда і сплата комунальних послуг на утримання Тегеля коштує дорого. До того ж необхідно виплачувати зарплатню сотням працівників притулку, що працюють у три зміни.
Столиця Німеччини перенаселена і зараз нема куди розселити мігрантів, наголошує місцева влада.
“Треба визнати, що “Тегель” наразі є не центром реєстрації, яким він був спочатку, а місцем, де місяцями живуть люди. Там мають бути створені принаймні мінімальні умови”, – говорить Беттіна Яраш, голова фракції “Зелених” у земельному парламенті Берліна.
У травні представники партії “Зелених” та Лівої партії у парламенті столиці ФРН ініціювали дискусію щодо покращення умов розміщення українських біженців.
Пані Яраш закликала відкрити двері притулку для різних громадських ініціатив, які допомогли б місцевій владі покращити умови.
