“Ми не вдома, але ми разом”: понад 2 000 українців взяли участь у прощі в Мадриді

Повномасштабна війна змусила мільйони українців шукати прихисток у різних країнах Європи. Іспанія стала одним з напрямків, де сформувалася велика спільнота людей, які виїхали після обстрілів, окупації, втрати житла або неможливості безпечно жити вдома. Для багатьох українських родин еміграція виявилася не тимчасовою поїздкою, а довгим і складним періодом адаптації до чужої країни, нової мови, іншої системи освіти та постійного життя між двома реальностями — Іспанією, де доводиться будувати побут заново, і Україною, де залишилися рідні, друзі, спогади та відчуття дому. На цьому тлі великі зустрічі українців за кордоном давно перетворилися з релігійних або громадських подій на спосіб зберегти зв’язок між людьми, які опинилися розкиданими по різних містах і регіонах. Саме такою подією стала Всеіспанська проща українців у Мадриді, яка зібрала понад 2 000 людей з різних куточків країни.

Проща в центрі Мадрида

За інформацією Департаменту інформації УГКЦ, разом з Главою Церкви у богослужінні 23 травня взяли участь владика Йосафат Мощич, владика Степан Сус, владика Андрій Хім’як, священники Української греко-католицької церкви в Іспанії та архиєпископ Мадрида Хосе Кобо Кано. До спільної молитви долучилися понад 2 000 українців, які приїхали до Мадрида з різних регіонів Іспанії.

Головною подією прощі стала Архиєрейська Літургія в кафедральному соборі Святої Марії Реал де ла Альмудена — одному з головних храмів Мадрида. Богослужіння очолив Глава Української греко-католицької церкви Блаженніший Святослав. Разом з ним служили єпископи, священники УГКЦ в Іспанії та архиєпископ Мадрида Хосе Кобо Кано.

Для української громади ця подія мала особливе значення через місце проведення. Українці живуть в Іспанії понад вісім десятиліть, однак масштабна спільна проща в одному з центральних католицьких соборів країни стала символом того, наскільки помітною стала українська присутність після початку великої війни.

Під час богослужіння багато людей прийшли з дітьми, у вишиванках, з синьо-жовтими прапорами та фотографіями рідних, які залишаються в Україні або служать у війську. Для частини присутніх ця зустріч стала емоційною через можливість побачити знайомих, яких війна розкидала по різних регіонах Європи.

До столиці Іспанії приїхали українці, які мешкають у Мадриді, Барселоні, Валенсії, Малазі, Аліканте, Мурсії та інших містах. Для частини учасників ця поїздка означала кілька годин дороги через усю країну, однак багато родин свідомо вирішили долучитися до зустрічі, оскільки подібні події стали рідкісною можливістю відчути себе частиною великої української громади.

Після 2022 року життя українців за кордоном суттєво змінилося. Якщо раніше значну частину громади в Іспанії складали трудові мігранти, які роками працювали в країні та поступово інтегрувалися в місцеве середовище, то тепер до них приєдналися десятки тисяч людей, які виїхали поспіхом через бойові дії. Багато хто опинився в Іспанії без знання мови, без стабільної роботи, без чіткого розуміння, скільки триватиме вимушене перебування за кордоном.

У таких умовах українські церкви, громадські організації та місцеві об’єднання фактично стали центрами підтримки для новоприбулих родин. Через них люди шукають житло, отримують гуманітарну допомогу, оформлюють документи, знайомляться з іншими українцями та знаходять середовище, у якому можна говорити рідною мовою без відчуття чужості.

Для дітей українських біженців питання збереження власної ідентичності стало особливо помітним. Значна частина школярів уже кілька років навчається в іспанських школах, спілкується іспанською або каталонською мовою й поступово вростає в нове середовище. Через це батьки намагаються підтримувати зв’язок дітей з українською культурою через громади, недільні школи, церковні зустрічі та спільні заходи.

Що говорили про українців в Іспанії

У своїй промові Блаженніший Святослав подякував українцям за те, що вони зберігають зв’язок із Батьківщиною, підтримують Україну та не втрачають власної ідентичності навіть після кількох років життя за кордоном. Окремо він звернувся до родин із дітьми, наголосивши на важливості збереження української мови, культури та віри.

Також під час прощі говорили про роль українських священників, волонтерів і громад, які допомагають новим біженцям адаптуватися до життя в Іспанії. У багатьох містах саме українські громади стали першими місцями, куди зверталися люди після приїзду з України.

Архиєпископ Мадрида Хосе Кобо Кано відзначив, що українці вже давно стали частиною життя іспанського суспільства. Після початку повномасштабної війни ця присутність стала значно помітнішою, оскільки українські родини почали активніше інтегруватися в місцеві громади, школи, університети та ринок праці.

Як змінилася українська громада в Іспанії

За останні роки українська спільнота в Іспанії стала однією з найбільших у Західній Європі. Поряд із людьми, які приїхали працювати ще задовго до війни, тепер живуть сім’ї з Харкова, Маріуполя, Херсона, Запоріжжя, Бахмута та інших міст, які пережили окупацію або постійні обстріли.

Частина біженців уже повернулася до України, однак багато родин залишаються в Іспанії через безпекову ситуацію, навчання дітей або відсутність житла вдома. Через це українські громади поступово змінюються: вони стають чисельнішими, молодшими й значно активніше займаються питаннями освіти, психологічної підтримки та адаптації дітей.

Всеіспанська проща в Мадриді стала однією з найбільших зустрічей українців у країні після початку повномасштабної війни. Для людей, які вже кілька років живуть між двома країнами, такі події залишаються способом підтримувати відчуття спільності та не втрачати зв’язок із Україною.