Можливість оплатити покупку лише за допомогою обличчя, яка ще вчора здавалася футуристичним експериментом, сьогодні стає для українців повсякденністю. ІА”ФАКТ” вже писало, що ПриватБанк і мережа магазинів “Аврора” запустили по всій країні FacePay – біометричну систему оплати, що дозволяє розраховуватись без картки, смартфона чи гаманця. На думку експертів, в умовах війни, мобільності, блекаутів і цифрової трансформації українське суспільство виявилося не лише готовим до таких рішень, а й потребує їх: для багатьох це не про технологічну забаганку, а про безпеку, швидкість, інклюзію та відчуття майбутнього навіть у прифронтовому магазині.
Оплата поглядом: що варто знати про FacePay24 у ПриватБанку
Усе починається з того, що ти заходиш у свій додаток Приват24, натискаєш у профілі на пункт FacePay24, робиш три селфі (фронтально і трохи під кутом) – і система миттєво створює твій біометричний профіль. До нього ти прив’язуєш свою банківську картку – будь-яку, хоч навіть ту, яку рідко використовуєш.
На касі (звичайній чи самообслуговування) достатньо подивитися в камеру на терміналі, і якщо обличчя співпадає, з’являється запит на PIN-код. Уводиш – і платіж підтверджено.
Офіційно ПриватБанк не писав, чи система точно впізнає користувача в масці чи з новою зачіскою, але логіка така: якщо сильно змінився вигляд, система може не впізнати, і тоді не пропустить платіж. Це не страшно, бо ніяких грошей без твоєї участі не спишеться, ще ж треба ввести PIN.
Судячи з досвіду запуску FacePay ще у 2020 році, технологія базується на платформі Amazon Rekognition, яка вміє порівнювати обличчя навіть із частковими змінами, але чудес не творить. Якщо ти раптом одягнеш балаклаву або сонцезахисні окуляри з дзеркальними лінзами, платіж точно не пройде.
Наразі FacePay працює лише на Android POS-терміналах, які мають камеру і спеціальне програмне забезпечення. Це ті термінали, що зараз стоять у всіх “Аврорах”, саме на таких працює система. Старі моделі без камери чи звичайні каси не підходять.
Смартфон потрібен лише для першого налаштування. Тобто ти не мусиш брати з собою телефон, достатньо мати зареєстроване обличчя в системі. Це дуже зручно, коли, наприклад, поспіхом вийшов із дому без гаманця, телефон сів, забув зарядити. У тебе в руках дитина, пакети, собака, а ти просто глянув у камеру і розрахувався.
Завантажені в систему відскановані фото обличчя не йдуть у хмару Amazon чи будь-куди ще. Вони зберігаються в базі даних ПриватБанку, шифруються, і що важливо, коли ти платиш, система не “фотографує” тебе щоразу. Вона зчитує геометрію обличчя і порівнює з цифровим відбитком, що вже зберігається в базі. Усе працює офлайн, без постійного підключення до інтернету. Цифрова модель обличчя – не просто фото, а зашифрований набір геометричних точок, які система використовує локально. При оплаті твоє обличчя порівнюється із цією цифровою маскою – не передаючи нічого “нагору”.
Користувач у будь-який момент може відкликати згоду на використання біометрії. Достатньо звернутись у службу підтримки або написати заяву – і особисті дані видалять.
До речі, навіть якщо ти вже не користуєшся банком узагалі, твої біометричні дані зберігатимуться не більше трьох років після закінчення договору, це прописано в правилах.
FacePay: зручність майбутнього чи крок до цифрового нагляду?
А як це виглядає в інших країнах? У Китаї біометрія стала буденністю: Alipay FacePay працює навіть у закусочних. Покупець просто посміхається в термінал – і отримує локшину.
У США компанія Amazon запустила Amazon One – розпізнавання по долоні, щоб можна було відвідати магазини без гаманця. У Польщі кілька банків вже тестують розпізнавання обличчя для банкоматів.
ПриватБанк спирається на ці приклади, але будує систему по-своєму, щоби дані не виходили за межі України, і все працювало навіть офлайн.
У кожної медалі дві сторони. Як і з будь-якою цифровою технологією, існують певні ризики. Так, якщо хтось отримає доступ до твоєї анкети Приват24, то теоретично може активувати FacePay від твого імені (але для цього ще потрібно зробити селфі). Якщо банк зламають (гіпотетично), біометрія вже не змінюється, як пароль.
Але з іншого боку, у тебе є контроль над даними, захист PIN-кодом, законні права, а банк – не стартап із гаража, а установа з державною часткою та аудитами.
“Аврора” – не просто магазинчик біля дому, а мережа з понад 1700 точок по всій Україні, де купують дрібниці, побутову хімію, аксесуари, солодощі – усе, що треба “на швидку руку”. І от саме швидкість тут ключова.
Ідея проста: коли в тебе 10 людей у черзі, а середній чек – 100–150 гривень, кожна зайва секунда – це втрата продажу. І FacePay допомагає вирішити цю проблему: замість того, щоб прослухати діалог “Доброго дня – пакет потрібен – з картки чи готівка?”, достатньо просто глянути в камеру та ввести PIN. Готово.
Чим швидше розрахувалася людина, тим швидше підійде інша. Якщо одна каса обробляє 30 клієнтів на годину, а з FacePay стане 50, магазин з того ж місця заробить більше, ще й без зайвих скандалів у черзі.
ПриватБанк ще у ковідні часи тестував FacePay у метро, кав’ярнях та фастфуді. Але з “Авророю” це перше реально масове використання. І якщо все піде добре, то наступними можуть бути супермаркети, АЗС, аптеки, доставки.
Уявіть, що купуєте каву в АЗС вночі, телефон розрядився, гаманець у рюкзаку, але все це не важливо – ти просто подивився в термінал і поїхав далі. Саме до такої моделі прямує сучасна торгівля.
FacePay – вже не експеримент, а нова звичка, яка з кожним днем стає ближчою до масового споживача. Як банкомати у 2000-х, або Apple Pay у 2017-му.
FacePay від ПриватБанку тільки-но запустили по всій “Аврорі”, а вражень у людей уже через край. Хтось пише в коментарях, що це “новий рівень зручності”, хтось – “краще, ніж готівка чи Apple Pay”, а хтось жартує: “а якщо після застілля обличчя трошки не таке – чи розпізнає його система?”
А хтось ставиться до новацій з пересторогою. Під новинами про запуск FacePay люди дискутують у Facebook і на сайтах типу Minfin або Gagadget щось на кшталт: “А якщо термінал переплутає мене з кимось схожим?”, “Сьогодні я з бородою, завтра без – цікаво, як це вплине” або “Надто схоже на китайську систему контролю”.
Річ у тому, що в Китаї FacePay – не просто “пікнув і пішов”, а ціла філософія безконтактного життя. Там ця технологія вже давно вийшла за межі магазинів і кафе. Ось кілька прикладів, які викликають і захват, і острах.
У Шеньчжені FacePay працює на турнікетах метро: просто дивишся в камеру, і система знімає оплату з твого акаунту. Ніяких смартфонів, ніяких QR-кодів.
KFC також працює з розпізнаванням обличчя – ще з 2017 року можна замовити курочку, просто посміхнувшись у камеру. Хтось каже: “Це зручно”, а хтось: “А якщо я сьогодні не в настрої?”. Супермаркети, готелі, пекарні вже давно застосовують FacePay у понад тисячі точок. Люди платять, не дістаючи гаманця, а система сама “впізнає” клієнта.
Alipay запатентував технологію, яка одночасно сканує обличчя і долоню. Кажуть, це “наступний рівень безпеки”, бо навіть якщо хтось вкраде твоє фото, то без долоні не обійдеться.
У Піднебесній FacePay активно просувають як спосіб зробити оплату доступною для тих, кому важко користуватись смартфоном або пам’ятати паролі, зокрема, для літніх людей.
А у наших користувачів технологія викликає побоювання через схожість із системою контролю, мовляв, “це вже не просто оплата, а частина великого ока”.
Тетяна Вікторова
