15 вересня уряд передав до Верховної Ради проєкт Державного бюджету на 2026 рік. Прем’єрка Юлія Свириденко окреслила його як “бюджет для війська” – документ, у якому, за її словами, кожна гривня має працювати на оборону, безпеку та стійкість суспільства. Цифри справді вражають: 2,8 трлн грн на сектор оборони, майже 1,1 трлн грн на пенсії та понад 258 млрд грн на охорону здоров’я.
Та за парадністю цифр стоїть тривожна арифметика. Дефіцит перевищує 2 трлн грн, і покрити його уряд планує за рахунок зовнішнього фінансування. Фактично половина бюджету існує лише умовно: поки партнери не підтвердять транші, усі стратегічні плани залишаються в зоні ризику. Це ставить під сумнів саму концепцію «бюджету стійкості», адже країна залежить від політичної волі Вашингтона та Брюсселя більше, ніж від власної економічної спроможності.
Офіційні заяви уряду створюють образ сильної держави, яка сама визначає пріоритети. Насправді ж поле для маневру обмежене: військові видатки є безальтернативними, тоді як соціальна сфера постає в ролі “молодшого брата”, який отримує ресурси за залишковим принципом. Уже зараз експерти застерігають: при затримках із зовнішнім фінансуванням перший удар відчують саме лікарні, університети й регіональні програми розвитку.
Голова Комітету Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, зокрема, зазначив, що проєкт бюджету-2026 має серйозні недоліки.
“В проєкті бюджету-2026 є низка позитивних речей. Але є й серйозні недоліки. Ми маємо відійти від практики, де є цифри з бюджету, а є реальне життя, і ці дві реальності на стадії планування мало перетинаються”, — наголосив Гетманцев.
Оборона як абсолютний пріоритет
На сектор безпеки й оборони уряд планує спрямувати 2,8 трлн грн – це 27,2% ВВП і майже 60% усіх видатків. Для порівняння: ще у 2021 році витрати на оборону становили лише близько 6% ВВП.
У пріоритеті не лише фінансування армії, а й розвиток власного оборонного виробництва. На виготовлення боєприпасів, ракет, систем протиракетної оборони, а також бронетехніки та авіації закладено щонайменше 44,3 млрд грн.
Цей акцент на “українській зброї для українського війська” є відповіддю на досвід останніх років: союзницька допомога, попри свою масштабність, часто надходила із затримками або з політичними умовами. Тож уряд прагне поступово замістити критично залежні позиції власними виробничими потужностями.
Військові експерти відзначають, що навіть рекордні цифри не гарантують покриття всіх потреб фронту. “Питання не лише в обсягах, а в тому, як швидко та ефективно ці ресурси буде використано”, – наголошує один з аналітиків Центру оборонних стратегій.
Витрати на соціальне: під тиском обмежених ресурсів
Попри максимальну мілітаризацію, уряд намагається утримати й соціальний баланс.
Освіта: понад 265 млрд грн, підвищення зарплат учителям на 50% протягом року, безкоштовне харчування для 4,4 млн школярів та зростання стипендій удвічі.
Медицина: 258 млрд грн, у тому числі збільшення зарплат лікарям до 35 тис. грн, програма безкоштовних ліків і новий проєкт “чекап 40+” для профілактичного обстеження громадян.
Пенсії: 1 трлн 27 млрд грн із передбаченою індексацією.
Соцзахист: 467 млрд грн на підтримку ВПО, людей з інвалідністю, нові програми демографічної підтримки («допологова допомога», виплати при народженні дитини, догляд до 1 року).
З одного боку, це спроба зберегти довіру суспільства та інвестувати в людський капітал навіть у воєнний час. З іншого – економісти застерігають: у разі затримки зовнішніх коштів уряд може опинитися перед дилемою – фінансувати оборону чи соціальні обіцянки.
Вже цитований Гетманцев звернув увагу і на соціальну сферу, зазначивши, що реальні перерахунки виплат не відповідають потребам громадян:
“Ми бачимо збільшення планових витрат на соціальний захист. Але в розрізі реального перерахунку виплат цифри неспівставні з реальністю. До вирішення питання про реалістичний прожитковий мінімум уряд в проєкті Бюджету-2026 навіть близько не підійшов. Суттєвого збільшення допомоги для сімей, які виховують дітей з інвалідністю, в проєкті немає. Мінімальна пенсія не підвищена до 4,5 тисяч — а це треба робити обов’язково, за рахунок резерву детінізації“.
Дефіцит і зовнішнє фінансування: слабке місце бюджету
Декларована “незламність” у цифрах виглядає інакше: бюджет виживає настільки, наскільки його підживлюють донори. Це не лише економічний, а й політичний сигнал. Кожне голосування у Конгресі США чи кожна зміна в європейських урядах стає чинником, від якого безпосередньо залежить платоспроможність України.
Загальні видатки у 2026 році заплановані на рівні 4,8 трлн грн, доходи – 2,8 трлн. Різницю у 2 трлн доведеться закривати за рахунок зовнішніх джерел. Це означає, що фактично половина бюджету залежить від рішень партнерів – США, ЄС, міжнародних фінансових організацій.
Дефіцит становитиме 18,4% ВВП. Хоч це й менше, ніж у 2025 році (22,3%), показник залишається одним із найвищих у світі. Без стабільної міжнародної підтримки виконати такий бюджет неможливо. І це ключовий політичний ризик 2026 року.
Ризики для суспільства
Високі оборонні видатки – вимушена реальність війни. Проте їхній тягар, накладений на слабку економіку, може поглибити соціальну нерівність і породити відчуття “економіки на межі”. Пенсійні виплати, зарплати бюджетників і фінансування медицини перетворюються на предмет політичних домовленостей за кордоном.
Планується, що доходи місцевих бюджетів мають зрости до 872 млрд грн. Міжбюджетні трансферти з держбюджету – 289 млрд. Формально це рекорд, але експерти наголошують: прифронтові громади залишаються у надзвичайно вразливому становищі. Там видатки часто перевищують доходи у кілька разів, і без додаткових програм підтримки виживання місцевого самоврядування під питанням.
Бізнес і відновлення
На підтримку бізнесу уряд передбачив 41,5 млрд грн. Серед інструментів – програма “5-7-9%”, “єОселя”, розвиток індустріальних парків і гранти для виробників. Агросектор отримає 13,1 млрд грн, зокрема на розвиток зрошення.
Окремо закладено 45,9 млрд грн на публічні інвестиції у відновлення та модернізацію. Хоч ці суми виглядають скромно на тлі трильйонів оборонних витрат, для бізнесу важливий сам сигнал: уряд не відмовляється від економічної стратегії навіть у найважчих умовах.
Культура та ідентичність
15,8 млрд грн на культуру – ще один показовий рядок бюджету. Якщо у попередні роки культура часто ставала “жертвою секвестру”, то нині уряд робить ставку на підтримку національної ідентичності. Йдеться про створення контенту для зміцнення єдності всередині країни й просування України назовні. Принцип, озвучений прем’єркою: “українське для українців і про Україну для світу”.
Міжнародний вимір
Україна витрачатиме на оборону більшу частку ВВП, ніж будь-яка країна НАТО. Це демонструє масштаб мобілізації, але також підкреслює залежність від партнерів. Фактично державні фінанси стають частиною великої дипломатичної гри: стабільність бюджету-2026 напряму залежить від того, наскільки Захід буде готовий продовжувати фінансування війни на виснаження.
У підсумку проєкт бюджету на 2026 рік радше нагадує документ виживання, ніж стратегічну програму розвитку. Він одночасно свідчить про рішучість держави зміцнювати оборону та підтримувати Сили безпеки, але водночас підкреслює її фінансову вразливість і залежність від зовнішніх ресурсів. Головний парадокс полягає в тому, що “бюджет для війська” одночасно є випробуванням не лише для фронту, а й для стійкості суспільного тилу, соціальної системи та економічної незалежності країни.
