Частина українських біженців втратить право на захист у Швейцарії: кого це стосується

На четвертий рік війни в Україні ставлення європейських держав до українських біженців поступово змінюється. Якщо навесні 2022 року більшість країн автоматично відкривали кордони, надавали тимчасовий захист і пільги, то 2024–2025 роки позначені тенденцією до поступового звуження правового поля, переоцінки політичних рішень і намагання диференціювати підхід до переселенців. Швейцарія є однією з країн, в якій ця переоцінка перейшла у фазу практичних дій.

Які зміни очікуються в Швейцарії

Цього тижня до парламенту Швейцарії внесено подання, яке передбачає обмеження або повне скасування автоматичного надання статусу S новим прибулим українцям. Національна рада країни вже розглядає можливість скасування чи обмеження дії статусу колективного захисту S для українських громадян, які прибувають з регіонів, де не ведуться активні бойові дії. Про це йдеться у повідомленні швейцарського видання NZZ. Якщо ці пропозиції набудуть чинності, частина нових заявників втратить право на спрощене перебування у Швейцарії. Уряд Швейцарії має ухвалити рішення до початку парламентських канікул, тобто до кінця червня 2025 року.

Ініціатором новації стала Швейцарська народна партія — одна з найвпливовіших політичних сил країни, відома своєю жорсткою позицією щодо міграції. Її представники заявили, що «значна частина українських територій є стабілізованими», отже, особи, які приїжджають з таких регіонів, не потребують колективного захисту. Пропонується, щоб замість автоматичного доступу до статусу S вони проходили звичайну процедуру надання притулку — з перевіркою індивідуальних обставин, оцінкою ризиків та стандартним пакетом документів.

Під обмеження можуть потрапити лише нові заявники, тоді як ті, хто вже отримав статус S, залишаться під його захистом. Також можливе введення роздільного підходу залежно від регіону походження заявника — за аналогією з Норвегією, яка вже визнала 14 областей України безпечними й більше не надає колективного захисту вихідцям з цих територій.

Що таке статус колективного захисту S

Статус колективного захисту S був запроваджений у Швейцарії для українців у березні 2022 року. Він дозволяє перебування в країні без проходження стандартної процедури надання притулку, дає право на проживання, доступ до охорони здоров’я, освіти, працевлаштування та соціальної підтримки.

На відміну від класичного статусу біженця, S не передбачає індивідуального переслідування, достатньо належати до визначеної категорії (громадяни України, які втекли від війни), щоби отримати дозвіл на перебування.

Цей статус автоматично продовжувався, і станом на початок 2025 року ним користуються понад 65 тисяч українців у Швейцарії. Проте міграційна політика країни поступово змінюється.

Позиція уряду та реакція міжнародних партнерів

У швейцарському парламенті триває дискусія: з одного боку, є тиск із боку політичних сил, які вимагають обмежень, з іншого — побоювання щодо іміджевих наслідків. Швейцарія досі сприймається як країна, що послідовно підтримує Україну на дипломатичному, гуманітарному та фінансовому рівні. Жорстка зміна міграційної політики може створити внутрішні й зовнішньополітичні ризики.

У Брюсселі також слідкують за цією ситуацією. Представники Євросоюзу раніше неодноразово заявляли, що рішення щодо майбутнього тимчасового захисту має ухвалюватися не в односторонньому порядку, а в координації з Києвом та країнами-партнерами. Позиція про «безпечні» території викликає критику, оскільки бойові дії в Україні залишаються непередбачуваними, а ракетні удари охоплюють всю територію країни.

Що це означає для українців, які планують виїзд до Швейцарії

Зміни, які нині обговорюються, не зачіпають тих, хто вже перебуває у Швейцарії зі статусом S. Однак ті, хто лише планує виїзд, можуть невдовзі зіткнутись з новими вимогами.

Якщо ініціатива буде схвалена, особам з регіонів, не охоплених бойовими діями, доведеться подаватися на статус біженця за звичайною процедурою, що значно складніше і триваліше. Це також означає вищі ризики відмов, затримки у видачі дозволів на проживання, відсутність доступу до роботи й допомоги на першому етапі.

У центрі уваги залишаються питання — які саме області Швейцарія може визнати «безпечними», та як саме оцінюватиметься ця безпека. Наразі жодного офіційного переліку не оприлюднено, але у швейцарських політичних колах дедалі частіше звучить посилання на приклад Норвегії — як аргумент для більш жорсткого підходу.

Хоча нинішні пропозиції формально стосуються лише майбутніх прибулих, вони сигналізують про глибшу зміну ставлення. Ідеться не лише про питання навантаження на соціальну систему, а й про зміну логіки: від безумовного захисту — до вибіркової фільтрації.

Для українців, які досі розглядали Швейцарію як безпечний напрям для евакуації, ситуація може різко змінитися. І хоча рішення ще не ухвалено, загальна тенденція до перегляду гуманітарних механізмів стала очевидною. Найближчі тижні покажуть, чи піде Швейцарія шляхом скасування колективного захисту частково чи згорне його повністю. І це стане важливим маркером не лише для українців, а й для всієї міграційної політики в Європі.