Через війну кількість людей з інвалідністю в Україні зросла до 3,4 мільйона: що повідомила представниця омбудсмена

Повномасштабна війна різко загострила питання захисту людей з інвалідністю в Україні, оскільки російські обстріли, руйнування лікарень, перебої з електроенергією, евакуація та життя на окупованих територіях створили додаткові ризики для тих, хто щодня залежить від доступної медицини, транспорту, соціальних послуг і стабільного зв’язку. На міжнародному рівні Україна дедалі частіше порушує цю тему як частину ширшої розмови про наслідки війни для цивільного населення та про потребу змінювати систему підтримки людей, які втратили здоров’я або потребують постійної допомоги.

Що повідомила представниця омбудсмена в ООН

Під час участі в конференції ООН, присвяченій 20-річчю Конвенції про права осіб з інвалідністю, представниця Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини із соціальних та економічних прав Олена Колобродова заявила, що через повномасштабну російську агресію кількість людей з інвалідністю в Україні зросла приблизно на 600 тисяч.

За її словами, загальна кількість людей з інвалідністю в Україні становить 3,4 мільйона осіб, серед яких 231 тисяча дітей. Окремо Колобродова зазначила, що після завершення війни цей показник може зрости ще більше, зокрема через повернення з фронту ветеранів, які потребуватимуть лікування, реабілітації, протезування, соціальної підтримки та адаптації до цивільного життя.

Українська сторона звернула увагу на те, що російська агресія впливає на дотримання прав людей з інвалідністю на різних рівнях — від доступу до медичної допомоги до можливості евакуюватися з небезпечних територій. Для маломобільних людей кожен обстріл, знеструмлення або зупинка транспорту може означати втрату базових умов безпеки.

Особливо важкими наслідки атак стають під час відключень електроенергії, тепла, води та зв’язку. Люди, які користуються електричними підйомниками, медичним обладнанням, засобами комунікації або потребують регулярного догляду, опиняються в набагато вразливішому становищі, ніж інші групи населення.

За даними, які Колобродова озвучила в ООН, від початку повномасштабного вторгнення в Україні пошкоджено або зруйновано понад 1200 закладів охорони здоров’я. Для людей з інвалідністю такі втрати мають особливу вагу, адже доступ до лікарів, реабілітації, ліків, діагностики та спеціалізованих процедур часто визначає їхню здатність жити самостійніше.

Руйнування лікарень і поліклінік ускладнює допомогу тим, хто потребує постійного медичного супроводу, а також людям, які отримали поранення внаслідок війни. У регіонах, де інфраструктура пошкоджена або частково не працює, навіть звичайний маршрут до лікаря може перетворитися на складну логістичну проблему.

Люди з інвалідністю на окупованих територіях

Окрему увагу Колобродова приділила становищу людей з інвалідністю на тимчасово окупованих територіях. Через обмежений доступ до зв’язку отримувати інформацію про порушення прав людини з цих територій складно, однак за минулий рік офіс Уповноваженого отримав близько 400 повідомлень від жителів ТОТ через гарячу лінію.

«Люди повідомляють про різні порушення своїх прав. Ми допомагаємо людям евакуюватися з Російської Федерації і з тимчасово окупованих територій», – наголосила вона.

За словами представниці омбудсмена, одним з маршрутів повернення українців залишається гуманітарний коридор через пункт пропуску Мокрани – Доманове на білорусько-українському кордоні. Крім цього, люди часто повертаються через Польщу, Молдову та інші сусідні держави, що потребує координації, супроводу та допомоги тим, хто не може самостійно організувати дорогу.

Україна змінює систему встановлення інвалідності

Попри війну Україна продовжує реформу системи встановлення інвалідності. За словами Колобродової, держава відмовилася від радянської моделі медико-соціальних експертних комісій і переходить до оцінювання повсякденного функціонування людини.

Такий підхід має враховувати не лише медичний діагноз, а й те, як людина може пересуватися, працювати, навчатися, користуватися послугами, жити самостійно та брати участь у суспільному житті. Представниця омбудсмена наголосила, що нова модель відповідає міжнародним і європейським стандартам.

«Це зовсім інший підхід, який відповідає Конвенції про права осіб з інвалідністю», – вважає вона.

Колобродова також повідомила, що нова система стала більш цифровізованою та прозорою. За її словами, такі зміни мають зменшити корупційні ризики, які тривалий час були пов’язані з роботою МСЕК.

Під час перебування в Нью-Йорку українська делегація провела зустрічі з міжнародними партнерами та правозахисними організаціями, зокрема в межах заходів Європейської мережі національних інституцій з прав людини. Представники офісу омбудсмена обговорювали з колегами з Німеччини, Швеції, Словенії та інших країн питання незалежного проживання людей з інвалідністю, розвитку соціальних послуг і забезпечення участі таких людей у житті суспільства.

За словами Колобродової, іноземні партнери звертають увагу на те, що Україна продовжує впроваджувати реформи під час постійних атак.

«Всіх цікавить, як українці живуть, ще й гарно виглядають, упроваджують реформи в той час, коли щоночі й щодня Російська Федерація нас обстрілює. Вони дивуються, як це можливо», – сказала вона.