Чому долар росте, а євро майже не рухається: що відбувається з валютним ринком України на тлі війни на Близькому Сході

В Україні це виглядає доволі парадоксально. Долар стрімко дорожчає – Нацбанк уже встановив курс 43,90 грн за долар, що стало новим історичним максимумом. Водночас євро майже не рухається, залишаючись на позначці близько  50–51 грн. На перший погляд, це дивно. Адже якщо долар зростає, то євро зазвичай також. Але цього разу світові фінансові ринки реагують інакше. Причина – війна навколо Ірану та новий енергетичний шок, який вона створює для глобальної економіки.

В Україні 2026 рік наразі йде проти очікуваного сценарію: гривня слабшає, хоча всі сезонні фактори мали б працювати на її зміцнення.

Щоб зрозуміти, що відбувається з валютами і чому це важливо для України, варто подивитися на механіку ринків.

Як виглядає нормальний березень на валютному ринку

Традиційний березень для валютного ринку України – це укріплення гривні через сезонні тренди на агроринку, зниження імпорту та активний податковий період. Аграрії заводять валюту під посівну – на паливо, добрива, зарплати та запчастини, які закуповують в Україні за гривні. У березні також зменшується потреба в імпорті газу та електроенергії.

Отже, попит на валюту стабілізується або знижується, а пропозиція валюти зростає.

З 2000 року гривня у 17 з 25 випадків зміцнювалася у березні. Відповідно, лише у 8 випадках вона послаблювалася. При цьому два з них були пов’язані з екстраординарними подіями – березень 2014 року (анексія Криму, девальвація 11,7%) та березень 2020 року (Covid-19, девальвація 12,1%). В інших шести випадках гривня в середньому слабшала лише на 0,8%.

Однак 2026 рік пішов проти сезонного тренду. Гривня почала слабшати як до долара, так і до євро, хоча на світових ринках європейська валюта навпаки помітно скоригувалася до долара.

За перший тиждень березня офіційний курс долара зріс до 43,80 грн (+1,6%), а готівковий – до 44,30 грн (+2,1%).

Євро при цьому залишався відносно стабільним: офіційний курс становив близько 50,86 грн, а готівковий – 51,50 грн. Лише останніми днями європейська валюта почала демонструвати невелике зростання – приблизно на 20 копійок.

Нафта, війна і “втеча у безпеку”

Головна причина нинішніх валютних рухів – різке зростання геополітичного ризику.

Війна між США, Ізраїлем та Іраном уже призвела до різкого стрибка нафтових цін. У певний момент Brent піднімався майже до $120 за барель, через побоювання перекриття Ормузької протоки – ключового маршруту для світової торгівлі нафтою.

Через цю протоку проходить близько п’ятої частини світового експорту нафти. Будь-які перебої миттєво створюють паніку на ринку.

Коли це стається, інвестори діють дуже передбачувано: вони продають ризикові активи і купують долар. Це називається safe haven – “тиха гавань”. Долар традиційно виконує роль світового фінансового укриття.

Саме тому під час криз – це можуть бути теракти, пандемії, екологічні кризи чи фінансові обвали – американська валюта майже завжди зміцнюється.

Чому саме євро постраждав найбільше

Здавалося б, відтік капіталу з ризикових активів має бити по всіх валютах. Але зараз євро падає швидше за більшість інших валют. Причину варто шукати в структурі європейської економіки.

Європа майже повністю залежить від імпортної енергії. Коли нафта і газ дорожчають, це спричиняє для економіки подвійний удар: зростають витрати на енергію, гроші масово йдуть за кордон на оплату ресурсів.

Фактично відбувається те, що економісти називають «податком на імпорт енергії». Як пише фінансово‑ринковий аналітичний вебресурс TradingNews.com, для валютної пари EUR/USD вплив нафтових цін майже прямолінійний. Коли нафта дорожчає, євро зазвичай слабшає відносно долара. Причина в тому, що Європа значною мірою залежить від імпортних енергоносіїв, а більшість таких контрактів укладається саме в доларах. Тому зі зростанням цін на нафту європейські економіки змушені витрачати більше доларових ресурсів, що погіршує їхні торговельні умови. Водночас дорожча енергія підштовхує інфляцію в єврозоні, а це обмежує простір для маневру Європейського центрального банку: регулятору складніше пом’якшувати монетарну політику, коли ціни зростають.

Аналітики Deutsche Bank підрахували: кожне 10% зростання ціни на нафту може знижувати курс євро приблизно на 0,8% відносно долара.

Причина проста: нафта продається в доларах. Чим дорожча енергія – тим більше доларів потрібно Європі.

Америка у виграші від енергетичного шоку

На відміну від Європи, США сьогодні значно менш залежні від імпортної енергії. За останнє десятиліття сланцева революція зробила США одним з найбільших виробників нафти і газу у світі. Тому для американської економіки енергетичний шок виглядає значно м’якше. Інвестори це прекрасно розуміють. Справа у тому, що долар отримує підтримку одразу з двох боків: з одного – як традиційна «тиха гавань» для інвесторів у часи геополітичної напруженості, з іншого – завдяки відносній енергетичній самодостатності США. Таке поєднання історично сприяє зміцненню долара під час криз на Близькому Сході.

До цього додається і фінансовий фактор. Значні платежі за імпорт енергії означають відтік капіталу з єврозони, що також чинить тиск на європейську валюту. Саме тому під час кризи капітал перетікає до американських активів, що автоматично підсилює долар.

Реакція ринків нагадує початок пандемії

Ще одна цікава деталь: ринки реагують на війну не миттєво, а із запізненням.

Спочатку інвестори часто намагаються переконати себе, що конфлікт буде коротким. Але якщо він затягується, починається масштабна переоцінка ризиків. Саме так було під час пандемії COVID-19.

На початку 2020 року фондові ринки майже не реагували на новини про вірус. Але вже через кілька тижнів індекс S&P 500 обвалився приблизно на третину.

Аналітики вважають, що схожий сценарій зараз може повторитися і на енергетичному ринку. Якщо ціни на нафту залишаться вище $100, це може запустити нову хвилю глобальної фінансової турбулентності.

Дилема Європейського центробанку

У центрі цієї історії опинився Європейський центральний банк (ЄЦБ).

Йому доводиться балансувати між двома ризиками:

1. Інфляція.

Дорожча енергія підштовхує ціни вгору.

2. Слабке економічне зростання.

Єврозона і без того демонструє мляві темпи розвитку – приблизно 1,2% прогнозованого зростання цього року. Якщо ЄЦБ підвищить ставки, щоб стримати інфляцію – це може задушити економіку. Якщо не підвищить, інфляція може розігнатися. Саме ця невизначеність і тисне на курс євро.

Роль Нацбанку України

Девальвація гривні на початку березня виглядає нетиповою. Частково це пояснюється діями НБУ: за перший тиждень регулятор дещо зменшив обсяг своїх валютних операцій – приблизно на 5%, до 770 млн доларів. Іншими словами, НБУ міг би продавати більше валюти, щоб стримати падіння гривні, але вирішив цього не робити. Через це курс залишився під впливом ринкового попиту і дещо знизився. Це дозволяє припустити, що регулятор міг свідомо допустити контрольовану девальвацію, щоб підготувати ринок до майбутніх ризиків.

Серед можливих причин аналітики називають:

-невизначеність із зовнішнім фінансуванням (зокрема блокування кредитної допомоги ЄС Угорщиною),

-недовиконання бюджету на початку року,

-необхідність збільшити гривневий еквівалент валютних надходжень,

-очікування майбутнього зростання попиту на валюту.

Фактор євро

Окремою особливістю цього року стала поведінка євро. За словами фінансового аналітика Андрія Шевчишина, ще у лютому українці купували євро активніше за долари: чистий попит становив 301 млн доларів проти 213,8 млн доларів на долар США.

Таку поведінку можна пояснити кількома факторами. По-перше, з листопада по січень євро демонстрував зростання і населення підключилося до цього тренду із запізненням. По-друге, курс євро в Україні частково був згладжений через політику НБУ. По-третє, для багатьох українців євро все ще залишається найзручнішою валютою для поїздок до Європи. Навіть після падіння на світових ринках європейська валюта поки що демонструє відносну стабільність у гривні, а останніми днями навіть почала помірно зростати.

Втім, на глобальному ринку негативний тренд для євро все ще домінує.

Чому це важливо для України

Українці відчувають глобальні валютні процеси через курс гривні. Коли у світі дорожчає долар, це часто створює тиск на валюту країн із нестабільною економікою, стимулює зростання попиту на долари та подорожчання імпортних товарів. Саме тому в Україні долар росте швидше за євро, і національна валюта виявляється в ситуації подвійного тиску: долар зміцнюється на світових ринках, а гривня слабшає відносно нього. Євро при цьому опиняється ніби “посередині” цих процесів – не падає так швидко, як гривня проти долара, але й не зміцнюється істотно.

Найбільша невизначеність сьогодні – тривалість війни на Близькому Сході. Якщо конфлікт швидко завершиться, валютні ринки можуть повернутися до попередніх трендів. Але якщо бойові дії затягнуться, світ ризикує отримати новий енергетичний шок. У такому випадку долар, ймовірно, продовжить зміцнюватися, а євро залишатиметься під тиском. І тоді глобальна економіка постане перед тим самим питанням, що й під час пандемії: чи зможуть ринки адаптуватися до нової кризи, чи ми лише на початку великої фінансової турбулентності.