Чому Дональд Трамп не поспішає закінчувати війну в Україні: аналітичний погляд Олексія Куща

Очікування якнайшвидшого завершення війни в Україні стало однією з головних тем як для українського суспільства, так і для міжнародної аудиторії після повернення Дональда Трампа в Білий дім. Публічні заяви президента США про «припинення війни за 24 години», потім надання строку Путіну то 50 днів, то 10 днів, дедалі більше ставлять під сумнів не лише терміни, а й саму логіку подій, закладену в цих заявах. Для українців, які втомилися від невизначеності та жертв, заяви Трампа гостро сприймаються, бо мова йде про питання життя і смерті, майбутнього держави і траєкторії її післявоєнного розвитку.

Економіст і фінансовий аналітик Олексій Кущ здивований тим, що багато хто вважає: Дональд Трамп зупинить війну в Україні й отримає Нобелівську премію вже в перший рік свого президентського терміну. Він нагадує, що президент США обирається не на один рік, а на чотири, і логіка будь-якої великої геополітичної гри не передбачає надто швидких фіналів.

На його думку, якщо Трамп справді завершить війну протягом першого року, то постає логічне запитання: що він буде робити далі? Його каденція тільки почалася, і занадто ранній «успіх» лише створить паузу без великої цілі в політичному горизонті.

Олексій Кущ проводить паралелі з президентством Барака Обами. Він нагадує, що Обама ішов на вибори з обіцянками припинити війну в Іраку і вивести звідти американські війська. На посаду президента його було обрано в 2008 році, а фактично він розпочав виконання обов’язків у 2009-му. При цьому основна частина американських військ була виведена з Іраку лише в 2012 році — вже напередодні нових президентських виборів і початку другого терміну Обами. Це був свідомий політичний розрахунок: не поспішати з вирішенням обіцяного питання, а розтягнути його на період, який дозволяє максимально конвертувати результат у політичний капітал.

Аналітик припускає, що цілком ймовірно, саме до 2028 року Трамп зможе завершити одну велику війну й отримати свою Нобелівську премію миру, подібно до Обами. Після чого він може передати владу своєму наступнику — молодшому політику, який продовжить його курс ще на два терміни. Щоправда, на відміну від Обами, це буде не спадкоємець-демократ, а республіканець, який матиме тісніший політичний зв’язок із Трампом.

Олексій Кущ зазначає, що до цього часу Трамп може використати інші конфлікти як «тренувальні» майданчики. Йдеться про війни меншого масштабу — короткотривалі й обмежені у просторі. Аналітик іронічно називає їх «12-денними» або «5-денними», маючи на увазі, що це конфлікти, у яких слово «день» фігурує частіше, ніж «рік». Це дозволить Трампу демонструвати активність, нарощувати дипломатичний імідж і готувати підґрунтя для більш масштабного кроку на глобальній арені.

У цьому контексті Кущ порівнює війну в Україні з війною між Іраном і Іраком 1980-х років. Він підкреслює, що вже неодноразово звертався до цієї аналогії у своїх аналітичних публікаціях. На його думку, конфлікт в Україні дедалі більше набуває рис саме такого протистояння — тривалого, виснажливого, з періодичними ескалаціями й дипломатичними імітаціями, яке триває не місяцями, а роками. Війна між Іраном та Іраком тривала цілих вісім років, і Україна, на жаль, дедалі ближче до подібного сценарію.