Дональд Трамп гучно заявив, що заблокує спробу японської Nippon Steel придбати U.S. Steel за $14,9 мільярда. Для нього це не просто угода – це битва за американську індустріальну гордість і безпеку. Колись U.S. Steel була символом індустріальної могутності США, а тепер її продаж іноземній компанії новообраним президентом США сприймається як приниження національної гордості. На думку Трампа, підприємство має залишитися під американським контролем. Він обіцяє відродити компанію через тарифи та податкові пільги, закликаючи покупців бути “обережними”. Трамп ставить на карту принципи протекціонізму, щоб захистити американську промисловість. Але чи готова Америка платити ціну у вигляді зростання цін і економічного тиску? Показово, що у боротьбі за U.S. Steel вирішується доля не лише однієї компанії, а й американської промислової гордості.
Передісторія питання
United States Steel Corporation (U.S. Steel) – одна з найбільших сталеливарних компаній США, заснована в 1901 році Дж. П. Морганом через об’єднання кількох компаній. Компанія виробляє та продає сталь для автомобільної, будівельної, споживчої, електротехнічної та енергетичної галузей.
Nippon Steel Corporation – найбільший виробник сталі в Японії та один із провідних у світі, зі штаб-квартирою в Токіо. Компанія займається виробництвом сталі, інжинірингом, хімічною продукцією та системними рішеннями.
Отже, U.S. Steel для американців – це не просто одна з багатьох регіональних компаній. Це національна гордість і символ могутності наддержави. Втім останнім часом компанія U.S. Steel переживала важкий період: через зростаючу конкуренцію з боку дешевої китайської сталі цьогоріч дохід американського гіганта скоротився на 1/8, до $12,1 млрд, а чистий прибуток знизився наполовину, до $473 млн.
У цьому контексті пропозиція придбати американську сталеливарну “ікону” за 14,9 мільярда доларів, озвучена рік тому японською Nippon Steel, декому могла показатися солідною бізнес-угодою, але не для очільників наддержави, які переймаються питаннями національної безпеки та робочих місць. Адміністрація президента Байдена та новообраний президент Трамп висловили намір заблокувати цю угоду. Наразі майбутнє угоди залишається невизначеним, оскільки тривають перевірки з боку регуляторних органів та обговорення на найвищому політичному рівні.
Чому Трамп затятий у тому, що US Steel повинна залишитися американською
Угода між японським і американським сталеливарними гігантами викликала суперечки через низку причин. Новообраний президент США вважає, що продаж стратегічно важливого сталеливарного підприємства може послабити національну безпеку, оскільки сталь є ключовим ресурсом для оборони та інфраструктури, і її контроль іноземною компанією створює потенційні ризики для країни. Продаж американської компанії іноземній корпорації викликає у представників американського істеблішменту побоювання втратити контроль над стратегічними рішеннями.
Ще одна проблема – побоювання американських очільників щодо втрати робочих місць. Хоча Nippon Steel обіцяє зберегти зайнятість і інвестувати у виробництво, профспілки та політики до цих заяв ставляться скептично. Вони припускають, що в довгостроковій перспективі компанія може скоротити персонал або перемістити виробництво в країни з дешевою робочою силою.
Не вселяють довіри і обіцянки інвесторів. Хоч Nippon Steel і заявляє про наміри розвивати американську промисловість, критики вважають, що після угоди інтереси працівників можуть бути забуті, що посилює напруженість.
Заява Трампа унаочнює його протекціоністську політику. Він прагне захистити інтереси робітників і національної промисловості. Це рішення підтримують профспілки та частина робітників, які бачать у цьому гарантію своєї зайнятості. Критики угоди наголошують, що продаж такої стратегічної компанії як US Steel може загрожувати інфраструктурі Сполучених Штатів, послабити ланцюги поставок і зробити США залежними від іноземців.
Втручання Трампа створює економічну невизначеність. Ситуація може посилити протекціонізм у США. Якщо угоду заблокують, це створить неприємний прецедент: іноземні інвестори можуть побоюватися, що доступ до американських компаній буде обмеженим. В такому разі це захистить внутрішній ринок, але знизить привабливість США як інвестиційного ельдорадо.
Блокування угоди також може викликати напруження у відносинах із Японією, важливим економічним партнером США. Цей “сніговий ком” може призвести до нових торгових бар’єрів і навіть посилення глобальної торгової війни.
Суперечки навколо угоди вже спричинили політичний розкол. Хоча представники республіканців та демократів солідарні в питанні важливості захисту національної промисловості, вони сповідують різні підходи, що створює нові точки напруження. Іронія долі полягає в тому, що і демократ Джо Байден, і його віце-президент Камала Гарріс також скептично ставляться до угоди. Гарріс під час передвиборчої кампанії заявила, що US Steel має залишатися в американських руках. Але це не зупинило адміністрацію Байдена від продовження розгляду угоди, відкладаючи рішення до виборів.
Угода викликала розбрат не лише серед політиків, а й у суспільстві. Профспілки, які традиційно підтримують демократів, раптом погоджуються з Трампом: “US Steel повинна залишитися американською”. Водночас компанія Nippon Steel запевняє, що її наміри прозорі – інвестиції, нові технології, робочі місця. Але критики вважають, що це лише слова.
Для обох фігурантів угоди ситуація створює неясність. Nippon Steel може втратити можливість розширення, а US Steel – інвестиції в модернізацію та розвиток.
Отже, суперечки навколо угоди між Nippon Steel і US Steel стосуються не лише економіки. Це боротьба за баланс між національною безпекою, захистом робочих місць і відкритістю до іноземних інвестицій. Незалежно від рішення, воно матиме наслідки для політики, економіки та міжнародних відносин США.
Цей кейс унаочнює, як політика перетинається з економікою і національним престижем. Дональд Трамп заявляє: “US Steel, символ індустріалізації Америки, не стане здобиччю іноземної корпорації”. Його меседж підкреслює рішучість зупинити угоду, яка, на його переконання, загрожує американській промисловості, робочим місцям і національній безпеці.
Ця історія – не лише про сталь
У цьому конфлікті вирішується не лише доля окремої масштабної угоди, а й питання: чи повинна Америка залишатися відкритою до іноземних інвестицій, чи варто їй зосередитися на захисті власних інтересів? Трамп обрав другий шлях, підтримуючи національну промисловість, навіть якщо це може зашкодити глобальній торгівлі. Чи буде це успіхом, чи помилкою – покаже час. Але його позиція вже зараз розколює суспільство і створює нові виклики для економіки США. Трамп ставить на карту принципи протекціонізму, щоб захистити американську промисловість. Але чи готова Америка платити ціну у вигляді зростання цін і економічного тиску? У боротьбі за US Steel вирішується доля не лише однієї компанії, а й американської промислової гордості.
Відомо, що Трамп не зупиняється лише на цій угоді. Він планує запровадити нові тарифи: 25% на канадський та мексиканський імпорт та 10% на “made in China”. Він впевнений, що це допоможе американським підприємствам, але економісти попереджають: ціни для споживачів можуть зрости. Середній американець, можливо, оплатити сотні або тисячі доларів більше за товари, через що інфляція може ще більше загостритися. Протекціоністські заходи Трампа, передусім, тарифи на імпорт, можуть найболючіше вдарити по пересічним американцям. Економісти попереджають, що ці заходи можуть підвищити ціни на товари, оскільки компанії перекладуть витрати на споживачів. Це створить додатковий фінансовий тиск на домогосподарства і сприятиме зростанню інфляції.
Тетяна Вікторова
