Чверть території України залишається непридатною для життя: Олексій Соболев озвучив масштаби екологічних втрат 

Екологічні наслідки війни дедалі більше впливають не лише на стан природних ресурсів, а й на перспективи економічного відновлення України. Забруднення земель, деградація водних ресурсів, пошкодження природних екосистем і необхідність їх відновлення поступово стають окремим напрямком післявоєнної політики, який потребує значних фінансових ресурсів, сучасних технологій та міжнародної співпраці.

Під час Конференції з питань відновлення України (URC 2026) міністр економіки та довкілля Олексій Соболев представив оцінку збитків, яких зазнала українська екосистема внаслідок російської агресії. За його словами, загальна сума екологічних втрат уже становить 138 мільярдів євро. До цієї оцінки входять наслідки забруднення територій, руйнування природних комплексів, пошкодження водних ресурсів, втрати біорізноманіття та інші екологічні збитки, які вже мають довгостроковий характер.

Озвучені цифри демонструють масштаб проблеми, яка виходить далеко за межі окремих регіонів. Значна частина природних ресурсів потребує очищення, відновлення або тривалого контролю, тоді як окремі природні комплекси можуть бути втрачені безповоротно.

Окрему увагу міністр приділив забрудненню територій вибухонебезпечними предметами. За його словами, близько 25% території України, включно із суходолом та водними об’єктами, залишаються небезпечними.

Проблема не обмежується лише ризиками для населення. Забруднення мінно-вибуховими предметами унеможливлює використання земель у сільському господарстві, стримує реалізацію інвестиційних проєктів, ускладнює відновлення громад і створює додаткове навантаження на державні ресурси, необхідні для розмінування. Водночас окремі природні території вже зазнали таких змін, які неможливо компенсувати навіть після завершення бойових дій.

Серед найгостріших наслідків війни Соболев назвав ситуацію із забезпеченням населення питною водою. Руйнування об’єктів інфраструктури та забруднення джерел призвели до того, що сотні тисяч людей втратили доступ до безпечного водопостачання.

Відновлення цієї системи вимагатиме значних фінансових ресурсів, оскільки відбудова охоплюватиме не лише ремонт пошкоджених об’єктів, а й модернізацію всієї інфраструктури відповідно до сучасних вимог безпеки та екологічних стандартів.

Під час конференції Олексій Соболев наголосив, що екологічна політика України має змінюватися відповідно до європейського курсу держави. Такий підхід передбачає комплексне оновлення природоохоронної сфери та інтеграцію екологічних стандартів у всі програми післявоєнного відновлення.

Одним з пріоритетів визначено створення сучасної системи поводження з відходами та розвиток їх переробки. Важливим напрямком також стане формування мережі моніторингу екологічного стану промислових територій, що дозволить системно оцінювати рівень забруднення та визначати першочергові потреби для відновлення.

До переліку ключових завдань входять програми зі збереження біорізноманіття та реалізація заходів, спрямованих на пом’якшення кліматичних змін, які повинні стати складовою довгострокової державної політики.

Окремо міністр звернув увагу на міжнародний вимір екологічних наслідків війни. Забруднення водних ресурсів, атмосферного повітря та природних територій не обмежується державними кордонами, тому ефективне реагування потребує координації з міжнародними партнерами.

У зв’язку з цим Соболев закликав до розробки спільних інструментів захисту довкілля та залучення міжнародної підтримки для реалізації природоохоронних проєктів. За його словами, екологічна складова має стати повноцінною частиною фінансової моделі відновлення України, оскільки без комплексного екологічного аудиту та модернізації промисловості відповідно до європейських стандартів повернення постраждалих територій до безпечного використання залишатиметься надзвичайно складним.