Чи можливе оголошення виборів 24 лютого: роз’яснення ЦВК після публікації в ЗМІ про нібито намір президента України

Розмови про те, якими можуть бути перші вибори після завершення воєнного стану, точаться в українському політичному середовищі вже тривалий час. При цьому питання легітимності інституцій, строків повноважень і процедурного перезапуску виборчого циклу регулярно з’являється в експертних дискусіях та публічних заявах. На цьому тлі публікація Financial Times, в якій стверджувалося, що  Володимир Зеленський нібито планує 24 лютого — у день роковин повномасштабного вторгнення РФ — оголосити план щодо проведення президентських виборів і референдуму, а також що голосування має відбутися до 15 травня, спричинила офіційну реакцію українських інституцій.

Пояснення ЦВК

Коментар заступника голови ЦВК Сергія Дубовика став відповіддю на матеріал британського видання, у якому з посиланням на джерела йшлося про намір президента Володимира Зеленського 24 лютого оголосити план проведення президентських виборів і референдуму.

У ЦВК зазначили, що в межах чинної нормативно-правової бази будь-які виборчі процеси або референдуми можуть відбутися лише після скасування або припинення воєнного стану, а отже сама логіка запуску виборчої кампанії без зміни правового режиму суперечила б законодавству.

За словами Дубовика, представники комісії працюють в складі парламентської робочої групи, яку очолює перший віцеспікер Верховної Ради Олександр Корнієнко, і в межах цієї співпраці готують законодавчі напрацювання щодо повоєнних виборів.

“Основою для роботи групи є постанова ЦВК №1 від 7 січня 2026 року. В рамках цього процесу відбувається постійний обмін документами між ЦВК і Верховною Радою. Будь-яких інших документів щодо організації та проведення повоєнних виборів до ЦВК не надходило. За чинної нормативно-правової бази будь-які виборчі процеси або референдуми можливі лише після скасування або припинення воєнного стану”, — пояснив Дубовик.

Таким чином, комісія окреслила дві принципові обставини: по-перше, відсутність юридичних передумов для запуску виборчого процесу під час дії воєнного стану, по-друге, відсутність офіційних рішень або доручень, які б свідчили про підготовку конкретної дати голосування.

Дискусія навколо 24 лютого та оцінка термінів

Окрему реакцію на публікацію FT висловила керівниця громадянської мережі “Опора” та членкиня парламентської робочої групи з підготовки законодавства щодо проведення виборів і референдуму Ольга Айвазовська. Вона звернула увагу як на правові, так і на суспільні аспекти питання, наголосивши, що проведення виборів в Україні можливе щонайменше через шість місяців після завершення воєнного стану.

У своєму дописі у Facebook Айвазовська зазначила: “Робити якусь політичну заяву щодо виборів 24 лютого — зовсім не розуміти настрій суспільства та травму, яка пов’язана із цією датою. Я не дуже розумію, у якій гарячій голові може з’явитись ідея пов’язати день початку повномасштабної агресії з датою, коли буде оголошено про необхідність проведення виборів в Україні”.

Оцінюючи можливі строки підготовки до голосування, вона підкреслила, що навіть шестимісячний період від моменту завершення воєнного стану до старту виборчої кампанії є “дуже оптимістичним”. За її словами, робота в межах парламентських груп демонструє порозуміння щодо необхідності мінімум пів року для підготовки до перших повоєнних виборів, однак сама процедура ухвалення відповідних законів може виявитися тривалою та складною.

“В парламенті точно немає голосів зараз ні за що, і після напрацювання юридичної рамки у формі законопроєкту, доведеться ще пройти не одну зустріч з фракціями та групами, де почнуть діяти й вмикатись інші інтереси: крім політичних — поточні життєві (санкції, розслідування тощо). Ця частина може бути складна й тривала, адже немає більше одноголосся коаліції, яка б могла самодостатньо ухвалювати рішення”, — наголосила Айвазовська.

У матеріалі Financial Times також йшлося про те, що адміністрація президента США Дональда Трампа начебто висунула вимогу провести голосування до 15 травня, пригрозивши позбавити Україну гарантій безпеки у разі затримки. Посольство США в Україні від коментарів відмовилося, а Офіс Президента України не відповів на запит видання. Президент Володимир Зеленський публічно не коментував цю публікацію.

Коментуючи тему гарантій, Айвазовська заявила:

“Я сподіваюсь, що досвід Будапешта (йдеться про Будапештський меморандум,— ред.) чомусь нас таки навчив, і це має бути двостороння міжнародна угода ратифікована парламентами, а не меморандум чи декларація. Так, до 15 травня не можна втратити того, чого у нас немає”.