Данія переглядає правила проживання для частини українських біженців: критерії, обмеження та наслідки

Уряд Данії оголосив про намір змінити умови надання дозволів на проживання для певних категорій українських біженців. Ініціатива стосується, зокрема, військовозобов’язаних чоловіків та жителів регіонів України, які вважаються менш ураженими війною. Мета змін полягає в коригуванні національної системи тимчасового захисту відповідно до актуальної безпекової ситуації та українських правил мобілізації, при цьому вони не торкнуться тих, хто вже отримав статус біженця або тимчасовий захист. Про це повідомило Міністерство у справах іноземців та інтеграції Данії.

За оцінками датських органів влади, у муніципалітетах країни вже проживає близько 45 тисяч українських переселенців, що створює необхідність уточнення критеріїв для нових заявників. Зміни спрямовані на забезпечення того, щоб право на проживання отримували люди, для яких перебування в Данії є соціально необхідним через загрозу безпеці або обмежену можливість залишатися в Україні, а не ті, хто формально відповідає віковим та територіальним критеріям, але підпадає під дію українських мобілізаційних правил.

Територіальні та вікові обмеження

У проєкті змін визначено, що дозвіл на проживання не надаватиметься українцям із регіонів, які датські органи вважають більш безпечними. До цього переліку включено Черкаську, Чернівецьку, Івано-Франківську, Хмельницьку, Кіровоградську, Київську область (без міста Київ), Львівську, Полтавську, Рівненську, Тернопільську, Вінницьку, Волинську, Закарпатську та Житомирську області. Таке територіальне обмеження означає, що мешканці цих областей не зможуть отримати дозвіл на проживання за спеціальним законом для українців, навіть якщо вони подають заяву про тимчасовий захист у Данії.

Що стосується віку, чоловікам від 23 до 60 років запропоновано відмовляти у наданні дозволу, за винятком тих, хто має офіційне звільнення від військової служби в Україні. Чоловікам віком до 23 років надаватиметься дозвіл, а згодом продовжити його можна лише за наявності підтвердження, що вони не підлягають мобілізації. Такі вікові та територіальні обмеження спрямовані на узгодження датської політики з українськими мобілізаційними правилами, що зокрема стосується захисту осіб, які тимчасово не можуть брати участь у військових діях.

Соціальна інтеграція та обов’язок працювати

Данія пропонує не лише обмежити право на проживання, а й змінити умови соціальної підтримки українських переселенців. Передбачено, що ті, хто отримує грошову допомогу, будуть зобов’язані працювати, що є спробою підвищити економічну самостійність переселенців і одночасно зменшити навантаження на муніципальні бюджети. Також уряд планує внести зміни до освіти для дітей українських біженців, аби інтегрувати їх у датську освітню систему та забезпечити рівні можливості для навчання, незалежно від регіону походження.

Подібні заходи реалізуються й у Норвегії, де обмеження тимчасового колективного захисту торкаються чоловіків віком від 18 до 60 років, і теж поширюються лише на нових заявників, не зачіпаючи тих, хто вже отримав статус захисту. Такі ініціативи свідчать про тенденцію європейських країн звужувати коло осіб, які можуть отримати тимчасовий захист, та зосереджувати увагу на тих, хто перебуває у найбільшій загрозі або потребує захисту з огляду на обставини в Україні.

Незважаючи на зміни у національному законодавстві, Данія залишається членом Європейського Союзу, що передбачає надання українцям тимчасового захисту на основі директиви ЄС. Це означає, що будь-які національні зміни мають відповідати мінімальним стандартам Євросоюзу щодо безпеки та соціальної підтримки біженців. Нові правила стосуватимуться лише нових заявників і не повинні обмежувати тих, хто вже отримав захист, що забезпечує юридичну та соціальну стабільність для існуючих переселенців.

Наслідки для українців та реакція

Обмеження можуть значно вплинути на рішення українців щодо переїзду до Данії. Чоловіки, які підлягають мобілізації або походять із «безпечних» регіонів, опиняються поза правовою рамкою тимчасового захисту, що може змушувати їх шукати альтернативні країни для переїзду або залишатися в Україні. Водночас для тих, хто вже отримав дозвіл, нові правила не впливають на легальний статус, але створюють відчуття нерівності у підходах до нових заявників.

Плановані зміни викликають суспільну дискусію щодо балансу між захистом біженців і дотриманням принципів мобілізації в країні походження, а також демонструють складність інтеграції великої кількості переселенців у рамках обмежених ресурсів муніципалітетів.