Україна та ЄС шукають модель повернення біженців: у МЗС пояснили позицію уряду щодо чоловіків

Питання подальшого перебування українців у країнах Європейського Союзу поступово переходить з гуманітарної площини в сферу довгострокових політичних рішень, оскільки мільйони громадян уже кілька років живуть за кордоном під тимчасовим захистом. Для України повернення людей має важливе значення, однак в уряді наголошують, що такий процес може бути лише добровільним і залежить від безпекової ситуації, можливостей для роботи, навчання дітей та базових умов для життя родин. Під час брифінгу 10 червня речник Міністерства закордонних справ Георгій Тихий прокоментував переговори України з Європейською комісією щодо майбутнього українських біженців.

Що в МЗС говорять про повернення громадян як про добровільний процес

Окрему увагу Георгій Тихий приділив дискусіям навколо можливих змін у механізмі тимчасового захисту, зокрема для чоловіків призовного віку. Він заявив, що Україна зацікавлена у поверненні своїх громадян з-за кордону, незалежно від того, чи це чоловіки, жінки, родини з дітьми або люди інших категорій. За його словами, перебування мільйонів українців поза межами держави є серйозним викликом для країни, однак повернення людей неможливо розглядати окремо від ситуації з безпекою.

У МЗС підкреслюють, що рішення про повернення має ухвалювати сама людина, а держава повинна працювати над умовами, які зроблять такий крок реальним. Йдеться про захист від воєнних загроз, доступ до освіти, медичних послуг, житла та інфраструктури, без яких родини не зможуть повернутися до стабільного життя.

Речник МЗС пояснив, що повернення українців залежить не лише від загальної ситуації в країні, а й від конкретних можливостей у громадах. Як приклад він навів Запоріжжя, де створення мережі підземних шкіл стало важливим чинником для частини сімей, які розглядали повернення додому.

Такий приклад показує, що для родин з дітьми безпечне навчання може мати таке саме значення, як робота або житло. Якщо дитина не має можливості відвідувати школу у відносно захищених умовах, родина часто відкладає повернення, навіть якщо зберігає зв’язок з Україною і планує повернутися пізніше.

Україна веде консультації з Європейською комісією щодо програм, які могли б підтримати добровільне повернення громадян. Такі механізми розглядаються як частина ширшої політики, пов’язаної з майбутнім тимчасового захисту українців у країнах ЄС.

У МЗС окремо спростували повідомлення про те, що Україна нібито планує виплачувати громадянам гроші за повернення додому. Георгій Тихий наголосив, що такі твердження поширювалися без офіційних підстав і не відповідають позиції української влади.

Фінансову підтримку можуть надавати окремі європейські держави

За поясненням речника МЗС, у деяких країнах справді обговорюють або вже застосовують програми, за якими уряди можуть фінансово підтримувати українців, що добровільно повертаються додому. Такі кошти надходять із бюджетів відповідних держав, а не з українського бюджету.

Зокрема, подібний підхід уже використовує Швейцарія. Для європейських урядів такі програми можуть бути способом зменшити довгострокові витрати на підтримку біженців, а для українців — додатковою допомогою під час переїзду та відновлення життя в Україні.

Попри зацікавленість у поверненні громадян, Україна підтримує збереження чинного рівня захисту для тих українців, які перебувають у країнах Європейського Союзу на законних підставах. У МЗС наголошують, що люди, які користуються правовими механізмами ЄС, мають залишатися захищеними.

Такий підхід означає, що Київ не ставить питання повернення як примусову вимогу до всіх громадян за кордоном. Українська сторона пов’язує цей процес із безпекою, можливістю нормального життя всередині країни та рішеннями, які ухвалюватимуться спільно з європейськими партнерами.

За інформацією, яку озвучували представники Євросоюзу, тимчасовий захист для українців можуть продовжити до 2028 року. Водночас у межах цих обговорень розглядаються можливі зміни до правил, зокрема щодо окремих категорій громадян.

Для українців у Європі ключовим залишається те, що чинний механізм поки продовжує діяти, а будь-які зміни потребують узгодження на рівні ЄС. Українська сторона, зі свого боку, заявляє про підтримку добровільного повернення громадян і збереження правового захисту для тих, хто законно перебуває за кордоном.

Що обговорюють щодо чоловіків призовного віку

На тлі переговорів у ЄС з’явилася інформація про можливий перегляд правил для українських чоловіків призовного віку. За попередніми даними, окремі країни, серед яких згадувалися Німеччина та Австрія, розглядають варіант, за якого чоловіки віком від 23 до 60 років, які вперше прибуватимуть до ЄС, можуть не отримувати тимчасовий захист автоматично.

У разі запровадження такого підходу заяви цих громадян могли б розглядатися індивідуально за стандартною процедурою надання притулку. Остаточного рішення з цього питання поки немає, а подальша позиція залежатиме від пропозицій Європейської комісії та домовленостей між державами-членами ЄС.