Для мільйонів українців, які після початку повномасштабної війни опинилися в країнах Євросоюзу, авіасполучення лишається одним з ключових способів швидко дістатися до родини, змінити країну перебування, вилетіти на роботу чи повернутися після тимчасових поїздок. Через це будь-які збої на ринку авіапального в Європі виходять далеко за межі галузевої теми, оскільки зачіпають побут, мобільність і витрати людей, чия безпека та життєві плани вже давно залежать від транспортної стабільності в ЄС.
Найближчими тижнями в ЄС можуть припинитися авіаперельоти
Європейські посадовці попередили про ризик дефіциту авіаційного палива вже найближчими тижнями. Причиною називають загострення на Близькому Сході, яке вдарило по постачанню енергоносіїв, а наслідком можуть стати дорожчі квитки, скорочення рейсів і нові труднощі для пасажирів напередодні літнього сезону.
Масштабний дефіцит реактивного пального загрожує зупинкою авіаперельотів у ЄС вже найближчими тижнями, адже запасів вистачить орієнтовно на півтора місяця. Як повідомляє Al Jazeera, причиною кризи стала війна США та Ізраїлю проти Ірану, яка фактично зірвала постачання енергоносіїв.
Ланцюги постачання виявилися настільки розхитаними, що авіаційний ринок Європи опинився перед ризиком різкого скорочення польотів уже в найближчій перспективі. У відповідь Брюссель розробляє план дій для підтримки авіагалузі та готується використати можливості власних нафтопереробних заводів на повну потужність.
Чому Європа опинилася в зоні ризику
Вразливість ЄС пояснюється високою залежністю від зовнішніх поставок. Близько 75% авіаційного пального Європа отримує з Близького Сходу, тому будь-який збій у цьому напрямку швидко б’є по запасах, цінах і роботі аеропортів.
Ситуацію ускладнило блокування Ормузької протоки, після якого ціни на авіапальне пішли вгору, а учасники ринку почали говорити про можливі перебої в розкладі польотів. Голова Міжнародного енергетичного агентства Фатіх Бірол заявив: “У Європи залишилося приблизно шість тижнів авіаційного палива”.
Який план готує Єврокомісія
22 квітня Європейська комісія планує виступити з пропозиціями, спрямованими на порятунок авіаційної галузі. У центрі цього пакета перебувають три кроки: загальноєвропейське картографування потужностей переробки нафтопродуктів, повне використання й підтримка наявних нафтопереробних можливостей, а також посилення безпосереднього постачання авіапалива.
Логіка цих дій зводиться до того, щоб швидше зрозуміти, де в Європі є резерв для збільшення виробництва, як перерозподілити наявні ресурси і яким чином скоротити залежність від нестабільних зовнішніх маршрутів.
Попри спроби знайти альтернативу постачанню з Близького Сходу, трейдери сумніваються, що імпорт зі США та Африки зможе повністю перекрити втрати. Додатковою проблемою лишається структура зберігання: паливні консорціуми, які обслуговують аеропорти, не завжди мають довгострокові запаси, а значна частина аеропортів не тримає великих резервів.
Окремий тиск створює стан європейської переробки, яка в останні роки скорочувалася через падіння внутрішнього видобутку нафти та курс на чистіші джерела енергії. За даними Міжнародного енергетичного агентства, чимало європейських нафтопереробних заводів, здатних випускати авіапальне, працюють далеко від граничних можливостей.
Про нестабільність на ринку вже говорять і найбільші перевізники.
“Наші постачальники змінюють свої прогнозні періоди й більше не бажають давати прогноз на часовий проміжок, який виходить за межі одного місяця”, – повідомила технічний директор Lufthansa Грація Віттадіні.
Як це вже б’є по авіаринку
Через стрибок цін на пальне європейські авіакомпанії вже попередили про можливе подорожчання квитків, скасування частини рейсів і тимчасове призупинення польотів. Міжнародне енергетичне агентство прогнозує, що до червня Європа зіткнеться з дефіцитом авіаційного палива, якщо регіон зможе замістити лише половину обсягів, які раніше надходили з Близького Сходу.
Ознаки тиску вже видно і в операційних рішеннях перевізників. Lufthansa оголосила про закриття свого регіонального підрозділу CityLine, пояснивши це різким зростанням витрат на пальне та страйками персоналу.
Авіація працює на спеціальному високоочищеному паливі на основі гасу, для якого потрібні окремі виробничі, транспортні та складські рішення. Найпоширенішими марками лишаються Jet A та Jet A-1, тоді як Jet B використовують у складніших кліматичних умовах. Через таку технічну прив’язку ринок не може в короткий строк безболісно перейти на нові джерела, навіть якщо політичне рішення про це буде ухвалене швидко.
Додатковий ризик зберігається навколо Ормузької протоки, де подальший режим судноплавства залежить від політичних домовленостей. Переговори можуть затягнутися, тоді як європейський ринок пального вже працює в умовах підвищеної нервозності.
Що це означає для українських біженців
Для українців, які живуть у країнах ЄС під тимчасовим захистом, така ситуація означає передусім дорожчі перельоти, менший вибір рейсів і вищий ризик раптових змін у розкладі. За цих умов складніше планувати поїздки між європейськими країнами, повертатися після відвідин рідних, шукати дешевші маршрути для переїзду чи терміново вилітати з особистих причин.
Окремий вплив буде на тих, хто поєднує життя в різних країнах, працює сезонно або змушений часто літати через документи, лікування чи родинні обставини. Якщо авіакомпанії почнуть масово скорочувати рейси, а квитки підуть угору, мобільність українських біженців у Європі стане дорожчою, складнішою і значно менш передбачуваною.
