Україна перебуває в стані глибокої демографічної кризи, яка стала наслідком багатьох факторів: зниження народжуваності, високої смертності, масової еміграції та війни. Значна частина працездатного населення залишила країну, а економічна нестабільність та невизначене майбутнє змушують українців відкладати створення сімей та народження дітей. Експерти наголошують, що без рішучих дій з боку держави та суспільства ситуація лише погіршуватиметься, а кількість населення продовжуватиме скорочуватися.
Директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Елла Лібанова вважає, що депопуляція в Україні є неминучою навіть у разі повернення всіх громадян, які виїхали через війну. За її словами, потенціал демографічного зростання вже вичерпано, а збільшення чисельності населення можливе лише за рахунок мігрантів з інших країн.
Лібанова наголошує, що українське суспільство не готове до значного напливу мігрантів з іншими культурними традиціями та віросповіданням. Вона зазначає, що за винятком Закарпаття і частини Одеської області українці здебільшого не мали досвіду проживання у поліетнічних суспільствах. Соціологічні дослідження Інституту соціології НАН України, які проводяться з 1992 року, підтверджують, що рівень толерантності в українському суспільстві є нижчим, ніж у Західній Європі. Хоча українці загалом не виявляють ксенофобії, вони не готові до життя поруч із великою кількістю несхожих мігрантів.
За її оцінками, станом на липень 2024 року на вільній території України проживало близько 30 мільйонів людей. При цьому, за даними Євростату, у країнах ЄС перебувало 4,2 мільйона українців зі статусом біженців або під тимчасовим захистом, ще близько мільйона – в інших країнах. Крім того, близько трьох мільйонів українців є трудовими мігрантами, але реальна кількість тих, хто залишив країну на постійній основі, може сягати дев’яти мільйонів осіб.
Лібанова зазначає, що повернення значної частини українців, які виїхали, є малоймовірним, оскільки багато з них уже отримали посвідки на проживання в інших країнах. Вона підкреслює, що без системного підходу до вирішення демографічних проблем та адаптації міграційної політики Україна не зможе компенсувати втрати населення.
Таким чином, на її думку, майбутнє країни залежить від того, наскільки ефективно буде розроблено стратегію демографічного відновлення, враховуючи як внутрішні фактори, так і можливість залучення іноземної робочої сили.
Нагадаємо: депопуляція — це систематичне зменшення кількості населення певної країни або території як наслідок звуженого відтворення населення, коли наступні покоління кількісно менші від попередніх (смертність перевищує народжуваність, висока еміграція; обставини, що спричиняють великі втрати людей, наприклад, війна).
