Згідно з офіційними даними Державної митної служби, станом на 17 вересня 2025 року експорт пшениці з України становив 3,87 мільйона тонн. Ця цифра стала відправною точкою нового маркетингового сезону й водночас показником обережності аграріїв і трейдерів, які нині діють значно стриманіше, ніж у попередні роки.
Порівняно з аналогічним періодом 2024 року динаміка виглядає слабшою, тому що ринок поступово адаптується до нових реалій, де на перший план виходить поєднання врожайності, ціни та безпеки транспортування.
Попередній 2024/2025 маркетинговий рік завершився з результатом у 15,7 мільйона тонн пшениці, тоді як у меморандумі з Міністерством аграрної політики було закладено ліміт у 16,2 мільйона. Невикористаними залишилися приблизно півмільйона тонн.
Це той промовистий дефіцит, який яскраво демонструє поведінку українських аграріїв: вони навмисно притримували зерно в очікуванні вигідніших цін, розуміючи, що на ринку попиту будь-яке зниження пропозиції може зіграти їм на руку. Однак така стратегія одразу ж відбивається на макроекономічних показниках держави — валютних надходженнях і загальній статистиці експорту.
Для контрасту варто згадати результати 2023/2024 маркетингового року, коли експорт пшениці досяг 18,5 мільйона тонн. Тоді українське зерно займало більш впевнені позиції на світовому ринку, а трейдери діяли активніше. І все ж саме квітень 2022 року залишається трагічною позначкою: через блокаду портів продажі пшениці за кордон склали лише 9 тисяч тонн.
Цей антирекорд і досі нагадує, наскільки критичною є роль логістики й наскільки вразливою залишається система експорту у воєнних умовах.
Водночас нинішній рік відкриває нову перспективу. Господарства вже зібрали 22 мільйони тонн пшениці врожаю 2025 року. Це значний обсяг, який створює передумови для розширення експорту в подальшому. Втім, сама наявність зерна ще не означає автоматичного збільшення відвантажень. Подальший сценарій залежить від того, чи вдасться стабілізувати логістичні маршрути, утримати конкурентні ціни та забезпечити безпечне функціонування зернових коридорів.
Отже, цифра у 3,87 мільйона тонн на вересень 2025 року виглядає як сигнал про обережність ринку, уроки попередніх сезонів і складну рівновагу між очікуваннями фермерів, домовленостями з державою та реаліями міжнародної торгівлі.
Українська пшениця залишається затребуваною, але тепер кожна тонна експорту формується під впливом багатьох чинників — від врожайності й світових цін до ризиків безпеки, які досі визначають правила гри.
