До “Мрії” доєдналася кожна 5-та школа України: позитивні результати і проблемні питання платформи

В умовах війни українська система освіти стикається з безпрецедентними викликами, адже тисячі дітей вимушено змінили місце проживання, перебувають у тимчасових закладах або живуть у зонах активних бойових дій. Забезпечення безперервного доступу до навчання та підтримки розвитку в такій ситуації набуває критичного значення. Освітня платформа “Мрія”, створена Міністерством освіти і науки України, стала одним з ключових інструментів цифровізації навчального процесу, спрямованих на інтеграцію школярів, вчителів і батьків у безпечне й ефективне освітнє середовище.

Масштаб і досягнення платформи

До 2025 року “Мрія” охопила кожну п’яту школу України, що становить понад 2,8 тисячі закладів у всіх 24 областях, та залучила понад 420 тисяч активних користувачів. Міністерство освіти підкреслює, що платформа забезпечує щоденне функціонування освітнього процесу, включаючи календарно-тематичне планування, електронні журнали, розклади, звітність та автоматизований підрахунок результатів.

Вчителі активно використовують платформу для організації навчального процесу: за рік вони виставили 77 мільйонів оцінок, додали 8,5 мільйона домашніх завдань і 8,4 мільйона разів зазначили теми уроків. Учні відкривали матеріали уроків понад 13 мільйонів разів і перевіряли оцінки понад 12 мільйонів разів. Батьки також отримують доступ до актуальної інформації про навчання своїх дітей, переглядали домашні завдання 5,5 мільйона разів і оцінки понад 5 мільйонів разів, що сприяє прозорості освітнього процесу та покращує контроль за виконанням навчальної програми.

Підтримка дітей війни та роль платформи

Особливо важливою “Мрія” є для дітей, які пережили переселення через війну, бо забезпечує доступ до навчання незалежно від місця перебування. Цифрова екосистема дозволяє отримувати уроки, виконувати домашні завдання та спілкуватися з учителями у безпечному форматі.

Додатково функціонал платформи дозволяє батькам і опікунам контролювати освітній прогрес, а педагогам – організовувати індивідуальні траєкторії навчання, що особливо важливо для дітей зі складними життєвими обставинами та тими, хто потребує психологічної та академічної підтримки.

Платформа також передбачає нові напрямки розвитку: запуск “Мрія.Дошкілля” надає вихователям інструменти для обліку занять та відвідувань, а інтеграція з вищою освітою забезпечить можливість продовження навчання без розриву освітньої траєкторії.

Окрему увагу в розвитку платформи «Мрія» приділяється гейміфікації навчання, яка має на меті створити першу в Україні загальнонаціональну систему заохочення учнів. Цей напрямок покликаний не лише підтримувати мотивацію дітей, а й формувати відчуття прогресу та інтерес до навчання, що особливо важливо для дітей, які пережили війну та вимушене переселення. Паралельно із цим штучний інтелект продовжує впроваджуватися для зменшення рутинного навантаження на педагогів, забезпечуючи автоматизацію таких процесів, як генерація розкладу та планування занять, у тому числі для закладів дошкільної освіти.

У довгостроковій перспективі “Мрія” має перетворитися на наскрізну цифрову екосистему, яка супроводжуватиме освітній процес від дошкілля до навчання протягом усього життя. Така екосистема передбачає інтеграцію освітнього контенту, сервісів та індивідуальних освітніх траєкторій, що дозволяє адаптувати навчання під потреби кожного учня та забезпечує безперервність освітнього розвитку.

Серед практичних нововведень, які вже реалізовано, слід відзначити запуск розділу “Позашкілля”, де розміщено понад шість тисяч гуртків, доступних для учнів усіх регіонів України. Цей розділ відкриває нові можливості для позашкільного розвитку дітей, сприяє формуванню інтересів та додаткових навичок і розширює освітній простір, який доступний незалежно від місця перебування дитини.

Критика платформи “Мрія”

Незважаючи на очевидні переваги платформи “Мрія”, експерти, частина педагогів і батьків висловлюють серйозні застереження щодо низки аспектів її функціонування. Основна увага критики зосереджена на ризиках централізації персональних даних, потенційній монополізації ринку освітніх технологій державою, недостатній зрілості законодавства у сфері захисту даних та сумнівах щодо реальної безпеки інформації. Міністерство цифрової трансформації запевняє, що дані надійно захищені, а підключення до платформи є добровільним і жодна третя сторона не отримує доступу до персональної інформації.

Передача великих масивів інформації до державних органів створює потенційні ризики витоку або неправомірного доступу до даних про учнів і вчителів. Експерти підкреслюють, що автоматизована обробка персональних даних може відбуватися без повної згоди батьків, особливо в умовах, коли реформа законодавства про захист даних ще не завершена. Хоча Мінцифри стверджує, що інтеграція партнерів відбувається лише за офіційними процедурами і сторонні компанії не мають доступу до персональної інформації, занепокоєння щодо централізації даних залишається одним із ключових аспектів критики.

Запуск «Мрії» може створювати загрозу витіснення приватних EdTech-компаній із ринку, зменшуючи конкуренцію та обмежуючи інвестиції в альтернативні освітні сервіси. Навіть якщо підключення до платформи є формально добровільним, державні школи часто не мають бюджетів на використання інших рішень, що формує своєрідну «ілюзію вибору» для навчальних закладів і їхніх користувачів.

Крім того, Україна ще не має незалежного регулятора, сумісного з міжнародними стандартами на кшталт GDPR, що робить обробку великих масивів персональних даних потенційно ризикованою. Початкові норми постанови Кабміну №177 викликали додаткові питання щодо безпеки та прозорості процесу, хоча згодом Мінцифри надало відповідні роз’яснення. Незавершеність правової бази та обмежена регуляторна практика залишають простір для юридичних і технічних ризиків, що потребують подальшого врегулювання.

Також вчителі відзначають, що автоматизація частини процесів, хоча і спрощує ведення журналів та розкладів, потребує додаткового часу на освоєння інтерфейсу та внесення інформації.

Деякі батьки зазначають, що оновлення даних іноді відбувається із затримкою, що ускладнює контроль за навчальним процесом та створює ризик пропусків у навчанні дітей.

Водночас масштабне охоплення платформою, зокрема для дітей із зон бойових дій, ставить питання щодо доступності інтернету, технічного обладнання та стабільності з’єднання, що залишаються обмежувальними факторами для повноцінного використання платформи у повсякденному навчанні.

Перспективи розвитку

Міністерство освіти планує подальше розширення функціональності “Мрії” та охоплення нових категорій навчальних закладів. Інтеграція дошкільної та позашкільної освіти, запровадження національної системи заохочення учнів і розвиток персоналізованого контенту дозволять підвищити ефективність навчання та підтримати мотивацію дітей. Створення наскрізної цифрової екосистеми, яка супроводжуватиме освітній процес від дошкілля до вищої освіти, має на меті забезпечити сталість і безперервність навчання навіть у складних соціально-політичних умовах.

Таким чином, платформа “Мрія” виступає не лише інструментом цифровізації освіти, а й важливим соціальним ресурсом для підтримки дітей війни, дозволяючи їм зберігати доступ до навчання та розвитку незалежно від обставин, хоча її ефективність значною мірою залежить від вирішення технічних і організаційних викликів.