Тема дозволу на використання Україною далекобійної зброї вкотре активізувалася в західному політикумі після масованих російських ракетних і безпілотних ударів по території нашої країни.
В середу відбулося засідання Ради Україна-НАТО. Держави НАТО зобов’язалися надалі підтримувати Київ, але не досягли згоди щодо зняття обмежень на використання західної зброї для ударів по території Росії. Думки наших партнерів різняться.
У німецьких безпекових колах говорять про те, що вони готуються до найгіршого сценарію – знеструмлення України внаслідок російських атак і до відповідного посилення потоку біженців з України до Європи. В Німеччині це вважають достатнім аргументом для пояснення, чому в інтересах країн ЄС – нарешті зупинити російський енергетичний терор.
Німецьке якісне видання Die Welt пише: партнери Києва мають врешті-решт дозволити українській армії завдавати ударів із застосуванням західної зброї великої дальності по цілях – виключно військовим – на території Росії: аеропортах, де дислокуються бойові літаки, складах, де зберігаються ракети. До цього часу Україна задовольнялася тим, що завдавала ударів по цілях, розташованих у Росії, безпілотниками власного виробництва. Обмеження, як і раніше, діють щодо крилатих ракет типу SCALP-EG, які постачає Великобританія, та американських балістичних ракет MGM-140 ATACMS.
У Німеччині вважають, що контекст для зняття обмежень ще ніколи не був таким сприятливим, як зараз. Час надати Україні необхідний ресурс для оборони. Остання масована комбінована атака засвідчила, що Україна має мало можливостей протистояти російським атакам, які здійснюються за допомогою дронів та швидкісних ракет типу “Кинджал”. Обмеженість у протистоянні пояснюється також тим, що західні союзники надали занадто мало систем протиповітряної оборони для забезпечення хоча б наближеного до повного захисту країни.
Протилежної думки дотримуються в італійському істеблішменті, називаючи репресії Путіна щодо України невдалими. Москва не може вважати ці удари успішними, стверджує провідне італійське видання La Stampa: “Після введення українських військ на територію Росії ми очікували репресій з боку Кремля, до яких закликали російські політики та пропагандисти. Ці дії мали на меті задовольнити громадську думку в Росії та оцінити політичну і військову реакцію. Однак результат не вразив, судячи з обережного мовчання кремлівських комунікаторів. Із 127 ракет і 109 безпілотників, запущених Росією, більшість (102 ракети та 99 дронів) була збита українською ППО”.
У грецькому політикумі висловлюється доволі стримана думка щодо зняття обмежень на застосування далекобійної зброї Україною.
Грецьке новинне видання “Proto Thema” критично розглядає твердження президента України Володимира Зеленського, який уважає “червоні лінії” Путіна “блефом” після вдалого просування ЗСУ в Курській області і на цій підставі закликає союзників зняти заборону на атаки вглиб Росії.
Видання називає це надзвичайно небезпечною оцінкою, яка може втягнути Захід у пастку прямого конфлікту з Росією з непередбачуваними глобальними масштабами та наслідками. І хоча у позиції Зеленського враховано той факт, що суттєвої та рішучої відповіді з боку Москви на Курськ не було, це не означає, що Росія та Володимир Путін не дадуть відповіді, коли вони будуть готові та у спосіб, який вони оберуть.
У грецькому політикумі застерігають, є попередження Москви, що зняття обмежень на застосування далекобійної зброї розцінюватиметься як прямий напад НАТО на Росію, з усіма наслідками, включно із застосування стратегічної та ядерної зброї. Водночас згадують і неофіційні дані, згідно з якими міст, що став ціллю українців на річці Сейм, аби відрізати російські сили, був уражений американськими ракетами HIMARS.
Щодо французької реакції на прохання України посилити збройний ресурс, найбільша державна радіокомпанія Франції Radio France повідомляє, що засоби, якими ведеться російсько-українська війна, не є пропорційними. Це екзистенційна боротьба, що включає багато проблем для України. Йдеться і про диспропорцію коштів між величезною Росією та скромнішою Україною, і про проблеми, нав’язані західними політиками, які завжди переживають за реакцію Росії.
Звідки походять ці переживання? Відповідь на це питання дається в нещодавно опублікованій книзі “Нові холодні війни” Девіда Санґера, спеціаліста з питань оборони провідного американського видання “The New York Times”. Він пояснює, що адміністрація Байдена і досі побоюється, що Зеленський може затягнути її в третю світову війну. Цей страх Джо Байден публічно висловлював напередодні російського вторгнення і цей страх ніколи його не покидав. Розчарування України обережністю Заходу триває вже понад два з половиною роки, незважаючи на безперервне нарощування постачання більш складного озброєння.
Французьке видання L’Humanité вважає, що Київ зробив ризикований крок, коли прийняв рішення про вторгнення до Курської області, і міг помилитися. План України спрацював досить добре, натомість тактична мета все ще далека від досягнення. Москва не лише не перекинула свої сили, але й інтенсифікувала свій наступ на сході, і тепер Покровськ під загрозою падіння. Путін, схоже, також зробив ставку: прорвати оборону на Донбасі, щоб змусити українську армію перенаправити сили й послабити наступ на Курськ. Бомбардування енергетичної інфраструктури в кількох регіонах означає, що війна не завершиться до зими, – застерігає L’Humanité.
“Сильна Україна в інтересах ЄС”, – висловлює позицію іспанського істеблішменту видання El Mundo. Війна триває вже два з половиною роки, що свідчить про те, що жодна зі сторін не може досягти повної перемоги. Тому і Київ, і Москва, чиї втрати втричі перевищують українські, за деякими даними до 500 тисяч, прагнуть отримати певну привілейовану позицію напередодні гіпотетичних перемовин. Вторгнення до Курської області наразі не зруйнувало проєкт Путіна, який полягає в диктаті умов миру. Водночас вторгнення є унікальною можливістю для Києва зміцнити свої позиції, аби досягти справедливого миру, який би стримав Путіна від початку агресії проти ЄС. Це реальна загроза, підкреслює видання, щодо якої ЄС має встояти.
Як бачимо, міжнародна спільнота продовжує бути розділеною у питанні про надання Україні далекобійної зброї. Важливо, щоб рішення були ухвалені з урахуванням усіх можливих наслідків і стратегічних інтересів як України, так і світової безпеки. Право на застосування та зняття обмежень на використання військової техніки залишається суто політичним питанням. І воно належить кожному конкретному уряду, який дозволяє надання зброї, виготовленої своєю промисловістю, вирішує, знімати ці обмеження чи ні.
Це правило застосовується навіть тоді, коли ці виготовлення зброї фінансується за рахунок багатонаціональних фондів, таких як Європейський фонд миру. Фактично, майбутнє обмежень на ракети французького виробництва, наприклад, залишається в руках Парижа. Крім того, навіть якщо Нідерланди захочуть передати Україні винищувачі американського виробництва, рішення про їх використання все одно залишатиметься в руках Вашингтона.
Рішенням для усунення браку західного обладнання може стати Palianytsia, український ракета-дрон далекого радіусу дії (600-700 кілометрів). Володимир Зеленський заявив, що вона успішно використовувалася для ударів по території, контрольованій Росією.
