Дронарі в оборонному секторі: як безпілотники підняли планку зарплат у військових технологіях
Сучасний оборонний сектор України переживає значні зміни через стрімке зростання виробництва безпілотних літальних апаратів, які сьогодні стають критично важливим елементом військової технологічної екосистеми. Масштабні потреби у дронах та пов’язаних системах створюють нову динаміку ринку праці, коли висококваліфіковані фахівці отримують доходи, які значно перевищують рівень винагород у суміжних напрямках оборонної промисловості. Такі процеси формують явище, яке в Збройних Силах України вже називають «зарплатною гонитвою», коли конкуренція за спеціалістів стає ключовим фактором розвитку компаній та технологій.
Виробництво дронів і вплив на ринок праці
Як розповідає CEO компанії Kvertus Ярослав Філімонов, обсяги виробництва дронів в Україні вражають:
«Понад 2 мільйони дронів виготовлено за рік, і ми таких обсягів не маємо. На ринку праці зараз цікава ситуація: дронарі “накручують” зарплати, повторюючи шлях розвитку IT-ринку в Україні».
За його словами, високі доходи отримують передусім керівники та інженери, які безпосередньо працюють над проєктами безпілотних систем, тоді як інші спеціалісти оборонної галузі, зокрема у виробництві озброєння або систем радіоелектронної боротьби, змушені конкурувати з обмеженими ресурсами.
Філімонов уточнює, що значна частина команди компанії перейшла до «дронарів», проте Kvertus продовжує розвивати нові напрями всередині компанії, залучаючи інженерів до системних високотехнологічних рішень у сфері РЕБ і радіорозвідки.
«Вони відбирають найкваліфікованіших спеціалістів. При цьому ми масштабували виробництво: частина команди пішла до дронарів, а решта розвиває нові напрямки та навички всередині компанії», — зазначає він.
Масштаб і різноманіття ринку РЕБ
За словами Філімонова, конкуренція у сегменті радіоелектронної боротьби та радіорозвідки значно зросла за останні роки. На початку 2022 року в Україні налічувалося близько десяти таких виробників, тоді як у 2026 році їх кількість збільшилася до приблизно трьох сотень.
Це поєднання компаній різного масштабу, від гаражних стартапів до великих виробничих потужностей, стимулює перехід до системних, комплексних технологічних рішень і одночасно підвищує зарплатні очікування інженерів.
«Саме така масова поява рішень на базі “білого шуму” і підштовхнула нас до переходу в системні, високотехнологічні рішення», — наголошує CEO Kvertus.
Динаміка персоналу та вимоги до кадрів
На сьогодні Kvertus налічує близько 150 співробітників, однак кількість працівників змінюється залежно від напрямів роботи та попиту на ринку. Філімонов відзначає, що у 2026 році команда може скоротитися приблизно до 100 людей через перехід на смарт-РЕБ, що потребує нових компетенцій: спеціалістів з НВЧ та ВЧ-інженерії, антен, радіочастотних трактів і технологів.
«Ринок праці складний: терміни закриття вакансій зросли втричі — з кількох тижнів до 2–3 місяців. Спеціалістів дуже часто переманюють, іноді пропонують удвічі вищі зарплати, але це реальність ринку», — пояснює Філімонов.
Він підкреслює, що компанія працює з наявними кадрами, мотивує, навчає і створює умови для утримання співробітників, одночасно залучаючи нових через університети, хакатони та професійні команди. За словами керівника, оцінювати компанію лише за кількістю персоналу без урахування спеціалізації та технологічної експертизи не можна.
Конкуренція за фахівців у сфері безпілотних систем формує високий рівень зарплат і змінює структуру ринку оборонної промисловості, піднімаючи планку кваліфікаційних вимог. Поява масових рішень у сфері дронів і смарт-РЕБ стимулює технологічний розвиток і одночасно створює виклики для компаній, які займаються традиційним виробництвом озброєння та систем радіоелектронної боротьби.
Ситуація, описана Ярославом Філімоновим, демонструє паралелі з розвитком IT-ринку в Україні, коли висока конкуренція за ключові кадри призводила до значного зростання зарплат і одночасно стимулювала масштабування компаній та впровадження нових технологій.
