Законодавчий процес в Україні під час війни демонструє тенденцію до подачі великої кількості сумнівних проєктів, які поєднують культурну, моральну або релігійну тематику з регуляторними нормами. Часто ці ініціативи не супроводжуються розрахунком практичної користі для суспільства в сучасних умовах, створюючи ситуації, коли народні депутати викликають ще більше обурення українців. В останній серії ініціатив особливо помітним став законопроєкт щодо запровадження Дня Біблії, поданий Георгієм Мазурашу.
Ініціатива щодо запровадження Дня Біблії
24 лютого народний депутат від фракції «Слуга народу» Георгій Мазурашу зареєстрував у Верховній Раді України проєкт закону №15045, який пропонує встановити 31 жовтня як День Біблії, але без запровадження додаткового вихідного дня.
Нардеп обрав цей день у зв’язку з тим, що 31 жовтня 1903 року була опублікована перша Біблія сучасною українською мовою. Законопроєкт не передбачає витрат з Державного бюджету і дозволяє підприємствам та державним органам працювати в звичному режимі.
Відзначення подібних днів без створення реальних механізмів підтримки культури або освіти сприймається суспільством як декларативне, що підсилює критику з боку експертів і громадян.
Інші законодавчі ініціативи Мазурашу
Проєкт Мазурашу повторює серію попередніх ініціатив депутата, які мають символічний або релігійний характер, але не змінюють функціонування державних чи економічних механізмів. Попередні приклади включають законопроєкт про розміщення на банкнотах напису «Ми віримо в Бога» та пропозицію встановити День подяки без вихідного дня. Переважна частина цих ініціатив не проходила парламентське голосування, проте демонструє доцільність такого законотворення.
Протягом п’яти років каденції Мазурашу став автором або співавтором 887 законодавчих ініціатив, з яких лише 19% були ухвалені. Цей підхід підкреслює проблему законодавчого «спаму», коли кількість ініціатив переважає їхню якість та ефективність, і одночасно формує неоднозначне ставлення суспільства до діяльності окремих депутатів. При цьому суспільна увага часто зосереджується на резонансності теми, а не на наслідках її реалізації.
Діяльність Георгія Мазурашу на прикладі законопроєкт про День Біблії ілюструє складність оцінки символічних ініціатив у сучасному парламенті України, де висока кількість поданих проектів не завжди відповідає їхній практичній цінності. Подібні ініціативи формують неоднозначне ставлення до законодавчої системи та демонструють необхідність чіткішого підходу до оцінки економічних, соціальних і культурних наслідків законопроектів до їхнього внесення. Водночас аналіз показує, що основним результатом таких ініціатив залишається медійний ефект і суспільна увага, а не реальні зміни в державних процесах або інфраструктурі.
