Ексомбудсмен Людмила Денісова, очільниця Українського центру захисту прав людини та член правління Пенсійного фонду України, виявилася підозрюваною у недостовірному декларуванні на 20 мільйонів гривень і незаконному збагаченні на суму 9,85 мільйона гривень. Про це стало відомо після аналізу її декларації за 2023 рік, проведеного НАЗК.
У своїй декларації Денісова зазначила наявність боргу за проданий автомобіль на суму 145 тисяч гривень, але під час перевірки не було виявлено підтверджуючих документів про наявність цієї заборгованості. Вона також не скористалася правом надати додаткові пояснення або документи, що підтверджують зазначену інформацію.
Крім того, Денісова заявила про позичені 20 мільйонів гривень, які їй, за її словами, позичив Григорій Огир ще у 2021 році. Проте сам Огир під час перевірки повідомив, що ніколи не мав таких фінансових ресурсів і не позичав гроші Денісовій, вказавши, що підписав розписки на прохання знайомих.
Ще одне фінансове зобов’язання на суму 12 мільйонів гривень, яке, за твердженням Денісової, належить Ніні Анкудіновій, також не було підтверджено жодними документами. Перевірка з боку НАЗК не змогла підтвердити цю інформацію з інших джерел.
Схожа ситуація стосується й інших позик, зазначених Денісовою, включаючи вклад у статутний капітал ТОВ “Триора” на суму 1,49 мільйона гривень та зобов’язання перед Анастасією Загребіною на суму 17 мільйонів гривень, які також не були підтверджені документально.
Під час перевірки було виявлено, що витрати та заощадження Денісової перевищують її законні доходи на суму 9,85 мільйона гривень. При цьому вона здійснила виплати за кредитом на суму 6 мільйонів гривень, а також виплати процентів на суму 1,45 мільйона гривень, однак не змогла надати докази законного походження цих коштів.
За результатами перевірки НАЗК виявлено ознаки недостовірного декларування та незаконного збагачення, проте інформація ще не була передана до НАБУ та САП для подальшого розслідування.
