Європейська комісія виступила з чіткою критикою телемарафону “Єдині новини” і заявила, що Україна має працювати над відновленням плюралістичного медіаландшафту.
Про це йдеться у звіті Єврокомісії щодо прогресу держав-кандидатів, до кола яких входить і Україна. Одне з критичних зауважень Брюсселя стосується фінансування телемарафону з державного бюджету. Прозвучали також і сумніви про об’єктивність “Єдиних новин”. Європейська Комісія також висловила зауваження щодо діяльності телеканалу “Рада”. За їхніми словами, головною функцією каналу має бути інформування про роботу парламенту, зокрема й про діяльність опозиційних сил. Крім того, представники ЄС звернули увагу на те, що трансляції парламентських засідань, які були припинені у 2022 році, досі не поновлені.
Багато хто з опозиційних політиків, медіакритиків, журналістів сказали: “Нарешті!”
Інструмент контролю від влади
Детектор медіа (ДМ) неодноразово піддавав критиці телемарафон, називаючи його політичним інструментом в руках Офісу президента. Саме марафон, на думку медіакритиків надав команді Володимира Зеленського фактичний контроль над телебаченням. Така монополія не могла не вплинути на зміст трансляцій. Українська платформа, орієнтована за визначенням на всіх, перетворилася на інструмент просування інтересів лише однієї політичної сили. ДМ наводить нещодавній приклад: протягом літа 2024 року (фактично двох з половиною місяців до середини серпня) п’ять телеканалів, що входять до «Єдиних новин», провели 3758 інтерв’ю з гостями. Однак серед запрошених не було жодного представника партій «Європейська солідарність» та “Голос”. Непідконтрольні владі фракції вийшли з марафону, як і єдиний незалежний від Офісу президента канал — Суспільне. Інші медіа в такому випадку важко назвати об’єктивними, враховуючи таку однобічну оптику подання матеріалу.
Ще один аспект монополії на телебаченні, на який вказує “Детектор медіа”, — активне висвітлення діяльності “слуг народу”. За даними ДМ, на ефірах телемарафону представники цієї партії з’являються на 133% частіше, ніж депутати всіх інших фракцій разом узятих.
Третій аспект стосується негативного висвітлення опонентів влади. Марафон, спершу створений для боротьби з російською дезінформацією, все частіше використовує свій ефірний час для критики не лише Петра Порошенка, а й інших опозиційних політиків.
Критика опозиції
До зупинення телемарафону закликала опозиційна депутатка від “Європейської солідарності” Софія Федина. Вона наголосила на тому, що Європейська Комісія рекомендує Україні поступово відновлювати прозорість і незалежність у медіаландшафті, не прив’язуючись до закінчення воєнного стану. Це чіткий сигнал про те, що для продовження євроінтеграції необхідно повертатися до балансу і плюралізму в медіа, навіть у нинішніх умовах.
Петро Порошенко своєю чергою закликав “забрати фінансування з телемарафону, змінити принципи роботи телеканалу “Рада” та скасувати розпорядження, що обмежують міжнародну парламентську діяльність”.
У своїй колонці для “Української правди” про телемарафон критично висловився і голова Комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин.
Він зауважив, що телемарафон “Єдині новини” задумувався як важливий інструмент протидії російській дезінформації та підтримки інформаційної безпеки. Але з часом інтерес і довіра до нього з боку аудиторії значно впали. На початку 2024 року телемарафону довіряли лише 36% респондентів. Від програми, що мала б інформувати громадян про ситуацію на фронті та економічні реалії, марафон іноді скочується до ефірів з екстрасенсами, що ставить під сумнів його ефективність.
Згідно з даними Державної аудиторської служби, Мінкульт перенаправив кошти з ДП “Центр захисту інформаційного простору України” на ДП “Мультимедійна платформа іномовлення України” (МПІУ), порушивши порядок цільового фінансування. У 2023 році чотири приватні телеканали отримали 538 млн грн на виробництво контенту для марафону, але ці кошти розподілялися нерівномірно, і ціна за годину мовлення значно відрізнялася між каналами.
Замість чітко прописаних вимог до контенту та його ефективності, договори з телеканалами містять лише загальні зобов’язання, що дозволяє використовувати бюджетні кошти не за призначенням. Моніторинг виконання державних завдань фактично відсутній, а довіра громадян до такого інформаційного продукту продовжує падати.
Юрчишин наводить приклади тем порядку денного “Прихованого кута” від “Маркер медіа”, який фінансується з держбюджету: аксесуари з фекалій жирафів у Міннесоті; польський драматичний автобусний хеппенінг через квиток; 75-річний чоловік, який сховався за парканом від жінок; захоплений москітами літак. Важко повірити, додає медіафахівець, що за це ми платимо державні кошти.
Разом з тим заступниця голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук дає чітко зрозуміти, що телемарафон – на часі, і зупиняти його до завершення дії воєнного стану ніхто не збирається.
ЄС вимагає від України медіаплюралізму
Європейська аудіовізуальна обсерваторія, що входить до Ради Європи, опублікувала свій моніторинговий звіт, присвячений стану медіа в країнах, котрі є кандидатами на членство у ЄС. Документ увиразнює медіапроблеми нашої країни попри задекларовані законодавством свободу й непідконтрольність журналістів. Йдеться там і про телемарафон “Єдині новини”.
Як відомо, протягом десятиліть український медійний ринок був під впливом кількох великих груп, що належали олігархам. Однак після початку повномасштабного російського вторгнення в 2022 році ситуація змінилася. Деякі олігархи покинули країну, інші передали контроль над своїми медіа-активами або взагалі закрили їх. Крім того, війна знищила або передала під контроль російських окупаційних сил значні джерела їхнього багатства. Вплив олігархів на медіа значно знизився, особливо на тлі впровадження телемарафону “Єдині новини”, а також загальної хвилі патріотизму та зростання підтримки уряду і Збройних сил. На початку марафон був популярним, але згодом інтерес аудиторії до нього зменшився, і зараз виникають питання щодо майбутнього цього проєкту, зокрема через побоювання щодо контролю за офіційними новинами. У 2024 році, згідно зі звітом IREX, українська аудиторія надає перевагу швидким новинам і коротким відеоформатам, доступ до яких пов’язаний із соціальними, а не традиційними медіа.
У чому проблема українських медіа?
Закон про засоби масової інформації забороняє втручання в “законну професійну діяльність” журналістів. Така або подібна заборона присутня в законодавстві майже всіх пострадянських країн, включно з Грузією, Молдовою та Україною. Разом з тим, національне законодавство, яке гарантує професійну діяльність журналістів, не забезпечує їх редакційну незалежність.
Також існує розрив між проголошеними принципами плюралізму в Конституції та відсутністю конкретних політичних цілей і дій у рамках Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, що може ускладнювати досягнення дійсного плюралізму в медіа-середовищі України. Це створює ситуацію, де декларативні принципи не підкріплені чіткими і дієвими механізмами для їх реалізації.
Звіт підкреслює, що Україні, яка прагне вступити до ЄС, важливо забезпечити медійний плюралізм, аби уникнути монополізації та захистити громадян від пропаганди. Єврокомісія вимагає від країн-кандидатів прозорості в питаннях медіавласності, щоб запобігти надмірній концентрації медіа і зловживанням з боку політиків або бізнесу. Україні потрібно впровадити механізми, які дозволять громадськості дізнатися, хто стоїть за певними медіаресурсами.
Тож, питання зупинки телемарафону “Єдині новини” є на часі. Відновлення нормального функціонування медіа, включно з доступом для різних політичних сил і прозорим висвітленням діяльності парламенту, є вимогою, без виконання якої Україна не зможе розпочати виконання ключових кроків євроінтеграційного процесу.
