Квоти на імпорт української агропродукції до Європейського Союзу після завершення дії режиму “торгівельного безвізу” охоплюватимуть не 7, а 30 товарних позицій. Про це повідомила голова комітету з євроінтеграції “Українського клубу аграрного бізнесу” Олександра Авраменко.
Після 5 червня 2025 року Україна втратить можливість безмитного експорту до ЄС у межах “торгового безвізу”.
“Замість повного доступу до ринку українські експортери зможуть скористатися лише 7/12 річних квот, що діяли до війни”, – пояснила Авраменко.
Це призведе до суттєвого скорочення обсягів експорту окремих категорій. Наприклад, експорт пшениці зменшиться з 6 млн тонн до 1 млн тонн, кукурудзи — з 4,7 млн до 650 тис. тонн, а цукру — до 20 тис. тонн. Проблема полягає в тому, що повернення відбувається не просто до умов автономних торгових заходів, а до ще жорсткішої моделі — торгової частини Угоди про асоціацію 2014 року, яка містить понад 30 квот.
“Ситуація ускладнюється тим, що Єврокомісія наразі не готова до офіційних переговорів з Україною щодо оновлення 29-ї статті угоди. Це пояснюється внутрішньополітичними процесами у країнах ЄС, зокрема очікуванням виборів у Польщі. Саме тому поки що впроваджується перехідна модель — 7/12 від старих квот”, – зазначила Авраменко.
Найбільший удар від скасування “торгового безвізу” отримає український сектор виробництва продукції з доданою вартістю, зауважила Авраменко. Йдеться про компанії, які експортують борошно, крупи, молочну продукцію та томатну пасту. Через відновлення митних бар’єрів і обмежень ці категорії зазнають найбільшого скорочення, адже квоти в основному заповнює сировина — пшениця, кукурудза, сире молоко.
Європейська комісія обіцяє повернутись до перегляду 29-ї статті угоди після завершення виборів у ключових країнах ЄС. Очікується, що офіційні переговори можуть стартувати влітку й триватимуть до осені. Проте навіть у разі досягнення домовленостей, новий торговий режим зможе набути чинності не раніше 2026 року. Ключовою умовою подальшої лібералізації є відповідність української продукції європейським стандартам.
Європейські чиновники наразі намагаються утримати баланс між підтримкою України та захистом внутрішніх ринків. Пропозиція про 7/12 виглядає як компромісне рішення: воно допомагає уникнути різкого падіння українського експорту, не створюючи водночас політичної напруги в ЄС.
“Проте без нових домовленостей ситуація може швидко погіршитись. Уже зараз продукція, яка залишатиметься в Україні, здешевшає, а для багатьох експортерів це означатиме збитки й втрату ринків. Відтак, стратегія виходу з цієї ситуації — термінове відновлення переговорів та адаптація до нових реалій”, – резюмувала Авраменко.
