Федір Веніславський пояснив позицію щодо обмеження освіти для чоловіків віком понад 25 років
Під час війни питання доступу до освіти, особливо для громадян призовного віку, набуває глибоко політичного й етичного виміру. Те, що в мирний час є гарантованим правом, у воєнних умовах може розглядатися як потенційний інструмент ухилення від мобілізації. Саме тому будь-які новини про можливі обмеження в освіті для чоловіків викликають жваву реакцію в суспільстві, особливо коли йдеться про обмеження за віковою ознакою. Одним з останніх прикладів такої реакції стала чутка про можливу заборону здобувати освіту чоловікам віком понад 25 років, зокрема, професійно-технічну.
Народний депутат Федір Веніславський, представник фракції «Слуга народу» та член профільного комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, під час брифінгу 2 липня заявив, що йому невідомо про існування зареєстрованого законопроєкту, який би прямо обмежував право чоловіків віком 25+ здобувати освіту.
«Я не бачив відповідного законопроєкту, який би обмежив таке право. Взагалі будь-які обмеження на здобуття освіти будуть сумнівно конституційними, тому що Конституція гарантує право на освіту», — наголосив депутат.
За його словами, наразі йдеться не про реалізовану ініціативу, а про суспільну дискусію, яка виникла на тлі спроб держави обмежити схеми уникнення мобілізації шляхом повторного вступу до освітніх установ.
Веніславський також пояснив, чому взагалі з’явилися подібні обговорення. Після початку повномасштабного вторгнення, особливо впродовж 2022–2023 років, держава зіткнулась із хвилею нетипових вступів до закладів освіти.
«Кількість абітурієнтів, відповідно студентів, віком від 30 до 50+ різко збільшилася. Також різко зросла кількість бажаючих отримати післядипломну освіту — аспірантуру, докторантуру, причому на комерційній основі», — зазначив депутат.
У таких випадках здобуття освіти використовувалося як формальна підстава для отримання відстрочки від мобілізації. Це спонукало владу вжити регуляторних заходів — наприклад, скасування відстрочки для деяких категорій вступників або зміни в порядку надання такої відстрочки.
Особливу увагу, за словами Веніславського, заслуговує професійно-технічна освіта, яка також дає підставу для відстрочки. На цьому тлі виникає ризик, що цією формою навчання починають користуватись не з метою здобути фах, а виключно для тимчасового звільнення від військового обов’язку.
«Тому тут треба підходити дуже раціонально: з одного боку — не обмежити право на освіту, а з іншого — не дозволити зловживань», — прокоментував нардеп.
Хоча конкретних цифр щодо обсягів зловживань озвучено не було, заява депутата підтверджує, що уряд розглядає професійну освіту як один із каналів можливого ухилення від мобілізації. Саме тому ця тема перебуває в полі уваги парламенту та Міноборони.
Важливо, що навіть у разі обґрунтованої потреби боротися зі зловживаннями держава не може безпосередньо обмежити базові права громадян без юридичного підґрунтя. Веніславський підкреслив, що будь-яке рішення, яке забороняло б окремим категоріям українців здобувати освіту, матиме сумнівну конституційність. Конституція України (стаття 53) гарантує кожному право на освіту, а закон «Про освіту» не містить жодних вікових обмежень щодо доступу до навчання. Обмеження такого роду могли б бути оскаржені у Конституційному Суді або спричинити конфлікт між урядом і правозахисною спільнотою.
На практиці це означає, що здобуття освіти чоловіками призовного віку наразі не заборонене, але й не завжди гарантує право на відстрочку. Вже з 2024 року уряд скоротив перелік категорій, які можуть автоматично претендувати на тимчасове звільнення від служби.
Більше того, у законодавстві неодноразово піднімалося питання про надання відстрочки лише для першої вищої освіти або для тих, хто вступив до університету до досягнення певного віку. Однак загальної заборони на навчання у 25 років або пізніше поки що не існує, і така ініціатива, як випливає зі слів Веніславського, не розглядається в офіційній формі.
