Франція змінює міграційну політику щодо українців: від екстреної допомоги до довгострокової інтеграції та адміністративних труднощів

Франція поступово переглядає підхід до українських громадян, які прибули після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Раніше головним завданням держави було забезпечення швидкого прийому, екстрене розміщення та базову підтримку, що дозволяло максимально оперативно реагувати на гуманітарну кризу. Зараз країна переходить до нового етапу — системного управління вже сформованою спільнотою, де ключовими стають житло, працевлаштування, адміністративний супровід та соціальна інтеграція.

Динаміка міграційних потоків та структура дозволів

За офіційними даними, у 2025 році Франція видала 384 230 перших дозволів на проживання, що на 11% перевищує показник попереднього року. Проте загальна структура міграції змінилася. Найбільшу частку становлять дозволи на освітніх підставах — близько 118 тисяч, що свідчить про активне залучення студентів та молоді з-за кордону.

Водночас помітно зросла гуманітарна міграція, кількість відповідних дозволів збільшилася на 65%, досягнувши 92,6 тисячі. Трудова міграція, натомість, скоротилася приблизно на 13%, що пояснюється економічними та регуляторними факторами, а також стабілізацією потоків із сусідніх країн.

У рамках тимчасового захисту, наданого ЄС українцям, у Франції перебуває близько 51,17 тисячі осіб. За один місяць цей показник зменшився на 835 людей, що аналітики пояснюють частковим поверненням в Україну або переїздом до інших держав Європи. Ця тенденція відображає загальноєвропейську динаміку: нові рішення щодо тимчасового захисту поступово скорочуються, оскільки країни адаптують систему до вже наявних громадян, а не до нових хвиль прибуття.

Трансформація адміністративних процедур

Попри продовження режиму тимчасового захисту ЄС до березня 2027 року, українці дедалі частіше стикаються з адміністративними труднощами. Значне навантаження на префектури та центри прийому створює затримки у продовженні документів. Раніше центри у регіоні Іль-де-Франс та Парижі були орієнтовані на масовий прийом, швидку реєстрацію та розміщення. Тепер їхня роль трансформувалася: основний акцент робиться на супроводі вже присутніх осіб, наданні консультацій, перенаправленні до префектур та вирішенні бюрократичних питань.

Черги у префектурах значно зросли, а тривалість очікування на запис та розгляд справ залежить від адміністративної спроможності конкретного регіону. Такий стан справ демонструє завершення фази екстреного реагування та перехід до системної, довгострокової політики, орієнтованої на стабільність та інтеграцію.

Зміни у пріоритетах підтримки українців

Трансформація політики змінює пріоритети для українців, які вже перебувають у Франції. Якщо раніше ключовими завданнями були швидке житло, тимчасова допомога та реєстрація, зараз на перший план виходять питання довгострокової стабільності:

• забезпечення правового статусу на тривалий період;

• доступ до житла, що відповідає соціальним стандартам;

• можливості працевлаштування та інтеграції у французьку економіку;

• участь у соціальному житті та доступ до освітніх і культурних програм.

Аналітики наголошують, що це не скорочення підтримки, а перехід до іншої моделі — від кризового управління до системної інтеграції. Цей підхід дозволяє українцям планувати своє життя в країні, забезпечує стабільність і підвищує шанси на успішну адаптацію.

Порівняння минулої та поточної політики

Раніше політика була спрямована на:

• екстрений прийом;

• швидке розміщення у центрах;

• масову реєстрацію без акценту на тривалу інтеграцію.

Зараз політика орієнтується на:

• довгострокове супроводження вже присутніх осіб;

• консультації та допомогу у вирішенні адміністративних процедур;

• підготовку українців до інтеграції у трудові, освітні та соціальні структури Франції.

Таким чином, держава поступово переходить від кризового реагування до комплексної стратегії інтеграції, яка забезпечує стабільність громадян, сприяє їх самозабезпеченню та мінімізує адміністративні ризики як для українців, так і для французької системи.