Повномасштабне вторгнення Росії у 2022 році вплинуло на всі сфери життя в Україні. Економіка скоротила обсяги виробництва, ринок праці зазнав серйозних змін, а соціальні досягнення останніх років, зокрема у сфері гендерної рівності, опинилися під загрозою. Дані Швидкої оцінки завданої шкоди та потреб (RDNA5) свідчать, що гендерний розрив в оплаті праці, який системно скорочувався до 2022 року, почав знову зростати. Як повідомляють в уряді, на даний час понад 80% зареєстрованих безробітних є жінками.
Це число відображає не тільки наслідки війни, але й накопичені структурні проблеми ринку праці, які загострилися у кризових умовах.
Кампанія «Звісно, зможеш!» реалізує цілі Стратегії зайнятості населення України до 2030 року, де залучення жінок до ринку праці визначене пріоритетом державної політики. Серед основних бар’єрів для їхньої зайнятості виділяють професійну сегрегацію, вимушене переміщення, значне зростання обсягу безоплатної доглядової праці, обмежений доступ до гнучких форматів роботи, професійного навчання та інфраструктури догляду за дітьми. Всі ці фактори перешкоджають не тільки виходу на роботу, але й розвитку кар’єри, підвищенню кваліфікації та фінансовій незалежності жінок.
Крім того, проблема безробіття поширюється і на молодь. Серед українців і українок віком 15–29 років кожен п’ятий не навчається, не працює і не проходить жодного професійного навчання. Близько 70% серед цієї групи – молоді жінки.
Це означає, що країна ризикує втратити потенціал цілого покоління. Молодь, яка не залучена до навчання чи праці, втрачає навички, професійні контакти та досвід, що згодом позначається на продуктивності та конкурентоспроможності економіки.
Під час війни обсяги доглядової роботи зросли, а можливості для офіційного працевлаштування значно скоротилися. Жінки змушені балансувати між турботою про дітей або родичів, вимушеним переселенням та спробами знайти роботу, яка відповідає їхній кваліфікації. Без системної підтримки це перетворюється на замкнене коло: через зайнятість неповною або гнучкою роботою жінки часто залишаються у нерівних умовах оплати праці та обмежених кар’єрних перспективах.
Втрата робочих місць та зростання безробіття серед жінок можуть призвести до довгострокових наслідків: поглиблення соціальної нерівності, зниження доходів домогосподарств і обмеження доступу до освіти та професійного розвитку для дітей.
Ці цифри демонструють, що відновлення українського ринку праці та економіки неможливе без уваги до проблем жінок і молоді. Надання можливості працювати, підвищувати кваліфікацію та отримувати підтримку в доглядовій сфері є не просто соціальною задачею, а критичним фактором для стабілізації економіки та забезпечення майбутнього покоління.
