Більше половини світового виробництва продуктів харчування може опинитися під загрозою протягом наступної чверті сторіччя через водну кризу. Якщо не вжити термінових заходів для збереження водних ресурсів і захисту екосистем, ситуація погіршиться.
Згідно зі звітом Глобальної комісії з економіки води, опублікованому сьогодні, половина населення світу вже стикається з нестачею води, і це буде посилюватися з погіршенням кліматичних змін.
Аналітики прогнозують, що до кінця десятиліття попит на прісну воду перевищить пропозицію на 40% через “безпрецедентний стрес” на водопостачальні системи. Комісія виявила, що уряди та експерти значно недооцінили обсяг води, необхідної для гідного життя людини, який складає близько 4000 літрів на день. У більшості регіонів цей обсяг неможливо забезпечити локально, тому люди залежать від зовнішнього постачання живильної вологи.
Взаємозалежності країн світу через “атмосферні річки”
Деякі країни виграють більше від “зеленої води” – ґрунтової вологи, ніж від “блакитної води” з водоймів. Звіт показує, що вода рухається по всьому світу в “атмосферних річках”, які транспортують вологу між регіонами.
Приблизно половина світових опадів над сушею виникає завдяки здоровій рослинності, яка випаровує воду назад в атмосферу, створюючи хмари. Ці хмари потім рухаються з вітром, спричиняючи дощ у інших регіонах. Такі системи називають «атмосферними річками».
Китай і Росія отримують багато опадів завдяки атмосферним річкам, які приносять воду з сусідніх регіонів. Індія та Бразилія, навпаки, є головними експортерами зеленої води, підтримуючи потік води в інші регіони.
Від 40% до 60% прісної води у формі опадів утворюється внаслідок взаємодії з сусідніми землями. Тобто здорові екосистеми в одній країні можуть суттєво впливати на кількість опадів у сусідніх регіонах.
Ці взаємозалежності унаочнюють важливість охорони природних екосистем і розумного управління водними ресурсами.
За словами директора Потсдамського інституту дослідження впливу клімату, китайська економіка залежить від сталого управління лісами в Україні, Казахстані та Балтійському регіоні. Це також стосується Бразилії, яка постачає прісну воду в Аргентину. Він наголосив, що людство повинне використовувати прісну воду як глобальне спільне благо.
Вода – головна жертва кліматичної кризи та безвідповідального промислового використання
Щоб оцінити стан глобальних гідрологічних систем і запропонувати способи управління ними, у 2022-у у Нідерландах було створено Глобальну комісію з економіки водних ресурсів.
Висновки Комісії демонструють, що вода є головною жертвою кліматичної кризи. Зміни клімату проявляються через посухи, повені, хвилі спеки та пожежі. Кожне підвищення глобальної температури на 1°C додає 7% вологи в атмосферу, що підсилює гідрологічний цикл. Останній порушується також через вирубку лісів і осушення заболочених угідь.
Від добра добра не шукають: звучить парадоксально, але державні субсидії спотворюють світові системи водопостачання. Щороку понад 700 мільярдів доларів США субсидій спрямовується на сільське господарство, значна частина з яких використовується неправильно. Це заохочує фермерів витрачати більше води, ніж потрібно для зрошення.
Промисловість також виграє від цього – 4/5 стічних вод, що використовуються промисловими підприємствами, не очищаються. Це призводить до забруднення та неефективного використання водних ресурсів.
Професорка економіки з Університетського коледжу Лондона і співголова комісії підкреслила, що позики державних банків для країн, що розвиваються, мають залежати від реформ у водному господарстві. Це може включати покращення збереження та ефективності використання води або прямі інвестиції в галузі, які вимагають значних водних ресурсів. Важливо, щоб прибутки реінвестувалися у продуктивну діяльність – дослідження та розробки, пов’язані з водними проблемами.
Вода та гендерні питання
Варто звернути увагу на вплив водної кризи на безпеку жінок і дівчат. Наприклад, мер Фрітауна в Сьєрра-Леоне зазначила, що більшість випадків насильства над жінками трапляються, коли вони збираються по воду. Ця проблема пов’язана і з дитячою смертністю, гендерним паритетом, тягарем збору води та продовольчою безпекою. Усі ці питання мають бути вирішені комплексно, щоб забезпечити справедливий доступ до води та захистити права вразливих груп населення.
Основні висновки зі звіту Глобальної комісії з економіки води
У світі водна криза
Понад 2 мільярди людей у світі не мають доступу до безпечної питної води, а 3,6 мільярда людей, тобто майже половина людства, не мають доступу до безпечної санітарії. Щодня, не маючи доступу до безпечної води, помирає близько 1000 дітей!
Очікується, що найближчими роками попит на прісну воду перевищить її пропозицію на 40%. Ця криза загострюється, і якщо не будуть вжити заходів, до 2050 року проблеми з водою скоротять приблизно 8% світового ВВП, а бідні країни зіткнуться з втратою 15%.
Більше половини світового виробництва продуктів харчування надходить з територій з нестабільною наявністю води. Немає скоординованих глобальних зусиль для вирішення цієї кризи. Незважаючи на взаємопов’язаність глобальних водних систем, не існує глобальних структур управління водою. За останні півсторіччя ООН провела лише одну конференцію з питань води, і лише минулого місяця призначила спеціального посланника з питань води.
Ця ситуація підкреслює необхідність глобальної співпраці та реформ у водному господарстві, щоб забезпечити доступ до безпечної води та зменшити негативний вплив на економіку та навколишнє середовище.
Погіршення клімату посилює дефіцит води
Кліматична криза впливає на гідрологічні системи світу, спричиняючи серйозні порушення або навіть крах у деяких регіонах. Серед наслідків екстремальних погодних умов – посуха в Амазонці, повені в Європі та Азії, а також танення льодовиків, яке спричиняє повені та посухи вниз за течією.
Надмірне використання води людьми також погіршує ситуацію, особливо через осушення торфовищ і боліт, які, втрачаючи вологу, виділяють вуглекислий газ в атмосферу, посилюючи глобальне потепління. Ці проблеми лише ускладнюються через людську діяльність, яка вимагає негайних заходів для збереження природних екосистем та ефективного управління водними ресурсами.
Вода штучно дешева для одних і занадто дорога для інших
Субсидії для сільського господарства по всьому світу часто призводять до непередбачених проблем з водними ресурсами. Фермери отримують економічні стимули для надмірного зрошення своїх полів або неефективного використання води. У багатьох країнах промисловість також отримує субсидії для використання води, або ігноруються питання забруднення. Водночас, бідні люди в країнах, що розвиваються, часто змушені платити високу ціну за воду або користуватися небезпечними джерелами.
Необхідно встановити реальні ціни на воду, які б усунули шкідливі субсидії і водночас захищали бідні верстви населення. Ефективне управління водними ресурсами і доступ до безпечної питної води для всіх має стати пріоритетом для урядів.
Вода є загальним благом
Вода є життєво необхідною для всього людства, але часто її значення недооцінюється. Автори звіту закликають всіх і кожного змінити підхід до водних ресурсів, розглядаючи їх не як нескінченно відновлюваний ресурс, а як глобальне спільне благо. Це включає створення глобального водного договору між урядами для захисту джерел води та впровадження «циркулярної економіки» для води, де вона повторно використовується і очищається від забруднень.
Країни, що розвиваються, повинні мати доступ до фінансування для збереження природних екосистем, які є ключовою частиною гідрологічного циклу. Це допоможе запобігти руйнуванню важливих природних ресурсів та забезпечити стійкість водних систем у всьому світі. Завдяки цьому ми можемо гарантувати, що вода буде доступною для всіх, включаючи найбільш вразливі громади.
Тетяна Морараш
