2025 рік став роком турбулентності для глобальної економіки, сигналізуючи про завершення епохи універсальної глобалізації. Те, що ще кілька років тому здавалося непохитним – правила міжнародної торгівлі, логіка фінансової допомоги, прогнозованість ринків – сьогодні підлягає істотному перегляду. Радикальні зміни політики у США, хвиля протекціонізму, нові торговельні угоди та фіскальні стимули у розвинених країнах, а також скорочення міжнародної допомоги формують нову економічну реальність. Трансформація економіки під впливом політики стала головною темою щорічних зборів МВФ та Світового банку, що пройшли у Вашингтоні 16–20 жовтня.
Головний лейтмотив зустрічей був однозначним: поки світ адаптується до цієї трансформації, пріоритетом для всіх держав залишається макроекономічна та фінансова стабільність. Міжнародні фінансові інституції підтвердили готовність підтримати країни через індивідуальні політичні рекомендації, фінансування та розвиток інституційного потенціалу.
Ера протекціонізму та торговельної невизначеності
Ключовим каталізатором глобальних змін стало відновлення політики протекціонізму. У квітні 2025 року США ввели рекордні тарифи, яких не було понад століття. Цей крок, з одного боку, спричинив шок пропозиції для внутрішнього ринку США, а з іншого – шок попиту для їхніх торговельних партнерів. Хоча ефективні ставки мит у липні дещо знизилися (до 10–20% для більшості країн), вони залишилися значно вищими за рівень 2024 року.
Як було зазначено у звіті WEO-2025, торговельна невизначеність ще не минула. Увага світових ринків змістилася від самого рівня тарифів до їхнього комплексного впливу на ціни, інвестиційні рішення та споживання. Тимчасові фактори, такі як фронт-лупінг (прискорення імпорту до набуття чинності тарифами) та управління запасами, підтримували економічну активність у першій половині року, але їхня дія швидко минає. Це безпосередньо впливає на динаміку світової торгівлі, зростання якої, за прогнозами, сповільниться до 2,9% у 2025–26 (після 3,5% у 2024 році).
Оновлені прогнози МВФ
У квітневому прогнозі МВФ знизив очікуване зростання світової економіки на 2025 рік до 2,8%.
У липні, після новин про пом’якшення мит, прогноз підвищили до 3,0%.
У цілому очікується, що:
- Світова економіка уповільниться з 3,3% у 2024 році до 3,2% у 2025-му та 3,1% у 2026-му.
- У розвинених країнах зростання складе близько 1,5%, у США — 2%.
- У країнах, що розвиваються, — трохи вище 4%.
- Інфляція у світі знизиться до 4,2% у 2025-му та до 3,7% у 2026-му.
Світова торгівля зростатиме лише на 2,9% у 2025–26 роках, що нижче рівня 2024 року.
Чому економіка трималася – і чому це ненадовго
Перші місяці 2025 року здалися відносно стійкими: глобальна економічна активність залишалася високою, а інфляція демонструвала стабільність. На перший погляд це свідчило про життєздатність економік, проте більш детальний аналіз показав, що “стійкість” була переважно тимчасовим ефектом.
По-перше, компанії та уряди активно фронт-лупінгували – заздалегідь збільшували запаси, пришвидшували інвестиції та переорієнтовували логістику, очікуючи змін у торговельній політиці. Така поведінка створила короткостроковий ефект підтримки попиту і виробництва, що маскувало фундаментальне уповільнення економіки.
По-друге, на ринки праці та ціни вплинули тимчасові фактори. У США та інших розвинених країнах передбачуване зростання тарифів і подальше зниження імпорту вплинуло на споживчі ціни. Поки що цей ефект був відкладений: компанії споживали накопичені запаси та оптимізували ланцюги поставок. Але тепер, коли фронт-лупінг вичерпався, митний шок починає реально впливати на витрати споживачів, і спостерігається уповільнення темпів виробництва.
По-третє, ринки праці починають проявляти ознаки ослаблення. Зменшення імміграційних потоків у традиційні країни-реципієнти обмежує доступ до трудових ресурсів. Це особливо критично для економік зі старіючим населенням: скорочення робочої сили обмежує потенційний ВВП, стримує зростання продуктивності та збільшує витрати на робочу силу.
Насамкінець, поєднання цих факторів – закінчення тимчасових стимулів, тарифні шоки, слабкіші ринки праці та зменшення трудових ресурсів – створює умови для помірного уповільнення економічного зростання у другій половині року. Іншими словами, перші місяці 2025 року не відображають реальних фундаментальних тенденцій, а економіка підтримувалася тимчасовими механізмами, які вже вичерпуються.
Україна: фінансова стійкість і геополітичний контекст
Глобальні економічні тенденції 2025 року становлять для України не абстрактні ризики, а прямі виклики макроекономічній стабільності та фінансовій безпеці. З огляду на те, що дефіцит бюджету сягає критичних майже 20% ВВП, забезпечення зовнішнього фінансування перетворюється на ключовий чинник національної стійкості. Як слушно підкреслила українська делегація на щорічних зборах МВФ та Світового банку: “Без стабільності фінансів – не буде стабільності фронту“, що прямо пов’язує фіскальну політику з національною безпекою.
Основне завдання уряду та Національного банку України у Вашингтоні полягало у забезпеченні безперервності фінансової підтримки. Запит на нову програму, що логічно продовжує чинну, є критично важливим. Попередня програма вже довела свою ефективність, дозволивши Україні: стабілізувати макроекономічну ситуацію в умовах повномасштабної війни, утримати інфляційні очікування та інфляцію під контролем, забезпечити безперебійне функціонування фінансового сектора завдяки значним обсягам зовнішнього фінансування від МВФ та країн-партнерів. Утім, подальша фінансова підтримка від МВФ традиційно супроводжується жорсткими умовами, що стосуються внутрішніх реформ. Хоча воєнний час тимчасово відсуває деякі вимоги на другий план, ці структурні завдання залишаються критично важливими для довгострокової стійкості та європейської інтеграції України. Йдеться про інтенсифікацію боротьби з корупцією, поглиблення структурних реформ, забезпечення незалежності судової гілки влади.
Боргова стратегія є другим ключовим елементом фінансової безпеки. Успішне завершення переговорів з приватними кредиторами щодо реструктуризації державного боргу є необхідною умовою для розблокування подальшого стабільного фінансування та збереження довіри інвесторів.
На тлі фінансових викликів відкривається унікальне вікно можливостей для модернізації економіки. Ці можливості пов’язані з цільовими міжнародними ресурсами. Передбачається, що фонди ЄС підуть на відновлення. Зокрема, інвестиції будуть спрямовані у зелену енергетику та цифровізацію. Буде забезпечено розвиток оборонної промисловості, що набуває стратегічного значення. Однак реалізація цих перспектив вимагає не просто отримання коштів, а глибокої інституційної реформи та забезпечення максимальної прозорості та підзвітності в управлінні ресурсами. Таким чином, здатність України ефективно використовувати міжнародну підтримку та впроваджувати структурні реформи визначатиме її економічний та безпековий поступ на найближчі роки.
Україна на щорічних зборах МВФ і Світового банку: фінансова підтримка та стратегічні проєкти
Під час щорічних зборів МВФ і Світового банку українська делегація провела низку ключових зустрічей із міністрами фінансів країн ЄС і G7, а також представниками Єврокомісії. Однією з головних тем стало започаткування Reparations Loan – спеціальної кредитної лінії для підтримки України. Міністр фінансів Сергій Марченко підкреслив, що кошти мають бути доступними максимально швидко, а тому досягнення політичної угоди найближчим часом є пріоритетним завданням.
Крім того, представники Мінфіну обговорили з МВФ параметри нової програми співпраці. Очікується, що місія МВФ найближчим часом прибуде до Києва, щоб детально узгодити бюджетні пріоритети та забезпечити середньострокові фінансові потреби України.
Важливою частиною дискусій стало обговорення реалізації спільних проєктів та створення нових ініціатив із провідними міжнародними фінансовими інституціями – Світовим банком, ЄБРР, ЄІБ та БРРЄ. За словами української сторони, обсяг поточного портфеля проєктів є найбільшим за всю історію співпраці. Основний фокус — енергетична підтримка, що стає критичною на тлі посилення атак Росії на критичну інфраструктуру.
Зокрема, Мінфін разом із ЄБРР вивчає можливості для додаткового фінансування енергетичної галузі перед опалювальним сезоном 2025–2026 років. Українська делегація підкреслила потребу в розширенні підтримки і під час зустрічі з ЄІБ. Нещодавно ЄІБ вже уклав угоди під гарантії ЄС на фінансування закупівель газу з НАК “Нафтогаз України” на суму 300 млн євро та на 120 млн євро для ПрАТ “Укргідроенерго” на закупівлю обладнання для відновлення гідроелектростанцій.
Ще одним важливим досягненням стала Конвенція між Україною та Австралією про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням. Документ, підписаний Міністром фінансів України та Головою Казначейства Австралії, встановлює прозорі правила оподаткування доходів резидентів обох країн. Це не лише зменшує фінансові бар’єри, а й сприятиме залученню австралійських інвестицій в Україну, роблячи податкові процедури більш передбачуваними та прозорими.
Як зазначають у Мінфіні, щорічні збори МВФ та Світового банку залишаються важливою платформою для безпосереднього діалогу з провідними міжнародними партнерами, що дозволяє не лише представити актуальні фінансові потреби України, а й узгодити конкретні кроки співпраці та нові стратегічні проєкти.
