За шість років вартість бензину А-95 та дизельного пального в Україні подвоїлася, а зріджений газ – зріс майже утричі. Для більшості водіїв це не лише статистика, а щоденна економія на поїздках, перехід на громадський транспорт або запитання “чи не продати авто?”. На цьому тлі держава ухвалює рішення про нове хвилеподібне підвищення акцизів – до 1 січня 2028 року.
Влада пояснює: без імплементації директив ЄС, додаткових доходів до бюджету та забезпечення армії в умовах війни – ніяк. Та й справді: війна розірвала логістичні ланцюги, знищила нафтобази та НПЗ, а російські атаки неодноразово спричиняли цінові стрибки. Однак суть процесу полягає не лише у гармонізації з ЄС, а й у практичному забезпеченні фінансових ресурсів для держави та армії під час війни.
Ескалація цін: як війна та ринок переписали вартість пального
Статистика Держстату свідчить про вражаючі обсяги зростання цін на пальне за шість років.
- Бензин А-95: з 28,6 грн/л у 2019-му до 58,3–58,9 грн/л восени 2025-го. Подвоєння.
- Дизель: з 27,9 грн/л у 2019-му до 57,6 грн/л у листопаді 2025-го. Теж подвоєння.
- Зріджений газ: з 12 грн/л у 2019-му до 34–35 грн/л у 2025 році. Майже потрійне збільшення ціни.
Усі три види пального пережили свої піки у моменти масованих атак Росії на українську енергетичну інфраструктуру у 2022–2023 роках. Особливо це відчутно було по газу як найдешевшій альтернативі. Він став об’єктом ажіотажного попиту, а різке скорочення імпорту спровокувало рекордні стрибки.
Акцизна стратегія уряду: щорічне підвищення як нова норма
У 2024 році Кабмін фактично запустив багаторічну акцизну реформу – поетапний механізм підвищення податку на всі види пального, розтягнутий до 2028 року. Логіка уряду залишалася незмінною: не створювати шоків для ринку, але поступово наближати українську систему оподаткування до європейських вимог і водночас закривати бюджетні прогалини, спричинені війною.
Ідея полягала в тому, щоб щороку, 1 січня, переглядати ставки акцизу, крок за кроком виходячи на мінімальні стандарти ЄС. Від самого початку влада підкреслювала: реформа має забезпечити прогнозованість для бізнесу та стабільний фіскальний ефект для держави.
Початок реформи припав на середину 2024-го: тоді уряд здійснив найбільше одномоментне підвищення ставок:
- бензин: +13,6%
- дизель: +27,3%
- зріджений газ: +217,3%
- альтернативні палива: +13,6%
Саме липневе зростання стало найвідчутнішим для водіїв. Особливо різко ринок відреагував на більше ніж вдвічі підвищений акциз на скраплений газ – паливо, яке традиційно купують найчутливіші до ціни споживачі. Цей крок фактично змінив структуру попиту: частина водіїв почала повертатися до бензину, інші – відкладати модернізацію авто або шукати нові схеми економії.
Фіскальний результат: перші 13 мільярдів
Прогнози Мінфіну щодо фінансового ефекту від стартового підвищення загалом справдилися. За підсумками другого півріччя 2024 року державний бюджет отримав близько 13 млрд грн додаткових надходжень, що дозволило частково компенсувати витрати на оборону та зменшити тиск на зовнішнє фінансування. Цей результат став для уряду підтвердженням правильності обраної траєкторії – руху невеликими, але щорічними кроками.
З 1 січня 2025 року акцизи було підвищено вдруге – уже за заздалегідь визначеним графіком. Ринок зустрів ці зміни менш болісно, адже ключовий стрибок відбувся ще у 2024-му. Бензин і дизель продовжили дорожчати, але без різких сплесків, тоді як сегмент скрапленого газу поступово стабілізувався, хоча й залишився значно дорожчим, ніж до реформи.
По суті, у 2025 році акцизний графік перестав бути новиною – він став частиною економічної рутини. Для бізнесу – це прогнозовані витрати, для держави – гарантія стабільних надходжень, для водіїв – черговий щорічний перегляд цінників на АЗС.
Що далі – до 2028 року? Уряд лишається відданим початковому плану: ставки зростатимуть і надалі, що вже закладено в податкову політику. Однак попереду – найважчі роки для ринку, адже разом з акцизами на ціни продовжують тиснути курс гривні, глобальні нафтові котирування, ризики для логістики та наслідки російських атак на енергетичну інфраструктуру.
Аргументи влади: євроінтеграція, бюджет і війна
Уряд пояснює необхідність податкових рішень низкою раціональних факторів.
Гармонізація з ЄС. Україна взяла зобов’язання поступово вирівняти ставки акцизів відповідно до європейських директив. Цей процес стартував ще у 2024 році й став однією з умов просування на шляху до членства в ЄС. Без адаптації податкової системи рух уперед у перемовинах фактично заблокувався б.
Дефіцит бюджету. Протягом 2024–2025 років видатки на оборону та соціальну підтримку населення лише зростали, і податкові інструменти стали одним із небагатьох механізмів стабілізації державних фінансів на тлі падіння зовнішньої допомоги.
Потреби армії. Голова парламентського комітету Данило Гетманцев неодноразово підкреслював: уряд змушений переглядати ключові податкові параметри, оскільки саме вони забезпечують можливість фінансувати армію в умовах тривалої війни.
Паралельно з підвищенням акцизів у публічному просторі знову активізувалося обговорення можливого збільшення ПДВ та військового збору. Це свідчить про пошук додаткових бюджетних ресурсів, який став особливо гострим після скорочення міжнародної фінансової підтримки в другій половині 2025 року.
Чи означає це нове зростання цін?
Так, але динаміка буде нерівномірною.
Бензин і дизель дорожчатимуть у межах інфляційних коридорів, які уряд уже закладав у макропрогнози на 2025–2026 роки. Підвищення акцизів стане одним із факторів, але не головним драйвером зростання.
Газ як моторне паливо може втратити статус “економічного варіанту”. Саме на нього передбачено найрізкіше підвищення акцизу – і це ставить під сумнів традиційну логіку заощадження для водіїв, які роками інвестували в ГБО.
На внутрішній ринок додатково тиснутимуть зовнішні чинники: коливання світових цін на нафту, логістика через Чорне море, а також ризики нових атак на енергетичну інфраструктуру, які здатні порушувати постачання та підвищувати собівартість.
Аналітики прогнозують, що 2026–2027 роки стануть періодом найпомітнішого переформатування структури попиту на пальне. Власники автомобілів на газі можуть масово відмовлятися від цієї моделі економії – і ринок повернеться до класичної конкуренції бензину та дизеля.
Бюджет‑2026: акцизи як частина нової фіскальної архітектури та ризики
У проєкті бюджету на 2026 рік уряд закладає акцизну реформу як один із ключових інструментів стабілізації державних фінансів. Поступове підвищення податку на пальне, розтягнуте до 2028 року, гарантує передбачувані надходження навіть в умовах війни та збільшених видатків на оборону.
Законодавча база передбачає щорічний перегляд ставок акцизу, що дає змогу державі планувати бюджет без різких коливань. Після стартового підвищення акцизів у 2024 році державний бюджет отримав близько 13 млрд грн додаткових надходжень у другому півріччі, а у 2025–2026 роках очікуване зростання доходів від податку на пальне залишатиметься стабільним каналом фінансування. Доходи загального фонду бюджету‑2026, без урахування міжнародної допомоги, плануються на рекордному рівні, що дозволяє частково компенсувати скорочення зовнішнього фінансування та забезпечити високу фінансову спроможність держави у сфері оборони та безпеки.
Проте експерти звертають увагу на ризики та потенційні побічні ефекти. Насамперед швидке підвищення акцизів на зріджений газ і дизель може змінити структуру попиту на паливо, знизивши економічну привабливість альтернативних видів пального.
Крім того, існує соціальний ризик: різке подорожчання пального відчують насамперед малозабезпечені водії та приватні перевізники. Аналітики також відзначають, що податковий ефект може бути частково нейтралізований коливаннями курсу гривні, глобальними цінами на нафту та потенційними атаками на енергетичну інфраструктуру.
Таким чином, акцизи на пальне залишаються фундаментальним елементом нової фіскальної архітектури, забезпечуючи передбачуваність доходів і фінансування оборони, але водночас потребують уважного моніторингу соціальних та ринкових ефектів, щоб уникнути надмірного навантаження на споживачів і підприємства.
Ціна для водіїв та ринкові наслідки
Нові акцизи безпосередньо впливають на кінцеву ціну пального на АЗС. Бензин і дизель подорожчають, проте зростання буде більш поступовим, у межах прогнозованих інфляційних коридорів, що дозволяє бізнесу планувати витрати, а споживачам – адаптуватися.
Складніша ситуація у сегменті зрідженого газу. Саме на нього передбачено найрізкіше підвищення акцизу, що може позбавити його статусу “економічного пального”. Водії, які роками інвестували в газобалонне обладнання, опиняються перед вибором: залишатися на дорогому газі, переходити на бензин чи дизель, або змінювати модель використання авто.
На ціни впливатимуть і зовнішні фактори: коливання світових цін на нафту, логістичні ризики через Чорне море та можливі атаки на енергетичну інфраструктуру. Аналітики прогнозують, що 2026–2027 роки стануть періодом найпомітнішого переформатування структури попиту: автомобілі на газі можуть масово втратити економічний сенс, а ринок знову повернеться до класичної конкуренції бензину та дизеля.
У такому контексті для водіїв нова акцизна політика означає не лише щорічне коригування цінників на АЗС, а й необхідність переосмислення власних витрат на транспорт. Для ринку це сигнал до адаптації: підприємства мають передбачати зростання собівартості пального, а держава – балансувати між фіскальним ефектом і соціальною стійкістю. Таким чином, акцизна стратегія уряду формує нову економічну рутину: щорічні підвищення стають нормою, а управління попитом і баланс доходів та соціальних наслідків – ключовим викликом для держави, бізнесу та споживачів.
