Громадянство під загрозою: як Угорщина намагається змусити замовкнути інакодумців

Угорщина ризикує стати першою країною Європейського Союзу, яка законодавчо дозволить собі позбавляти громадянства власних громадян — не за кримінальні злочини, а за політичні переконання. Новий законопроєкт, ухвалений правлячою партією «Фідес», дозволяє тимчасово призупиняти громадянство осіб із подвійним громадянством, якщо влада визнає, що ті «діють в інтересах іноземних держав» або «підривають суверенітет Угорщини».
Попри формальне посилання на міркування національної безпеки, суть ініціативи є очевидною: закон спрямований проти журналістів, активістів і представників громадянського суспільства — як усередині країни, так і за її межами. Йдеться про нову спробу змусити замовкнути тих, хто не погоджується з політичним курсом Віктора Орбана, хто критикує авторитарний стиль його управління та міжнародну ізоляцію країни.
Виклики для ЄС: як реагувати на політику Будапешта
Новий законопроєкт не є поодиноким епізодом, а частиною масштабної кампанії з демонтажу демократичних інституцій. За останні п’ятнадцять років в Угорщині змінили Конституцію вже п’ятнадцять разів, що саме по собі свідчить про глибоку політичну нестабільність. Нещодавні поправки обмежують свободу мирних зібрань. Застосування технологій розпізнавання облич у таких випадках лише посилює атмосферу тотального контролю.
Викликає занепокоєння і демонстративне нехтування міжнародним правом. Під час недавнього візиту ізраїльського прем’єра Біньяміна Нетаньяху, Орбан публічно заявив про намір вивести Угорщину з Міжнародного кримінального суду — у час, коли проти Нетаньяху діє ордер на арешт за підозрою у скоєнні воєнних злочинів. Йдеться не лише про політичний жест, а про готовність Будапешта ставити політичні інтереси вище принципів міжнародного правосуддя.
Особливу тривогу викликає й політичний контекст: парламентські вибори в Угорщині заплановані на квітень 2026 року, і популярність Орбана суттєво похитнулася. Його головний конкурент Петер Мадяр, який вийшов з лав «Фідес», веде кампанію очищення системи від корупції. І хоча він виступає у межах легального поля, проти нього вже розгорнуто медійну кампанію та лунають чутки про можливу спробу усунення його з політичного процесу.
Ситуація в Угорщині — це не лише внутрішня проблема окремої держави. Це тест на здатність Європейського Союзу захищати свої цінності. Якщо член ЄС може безкарно позбавляти громадян прав, забороняти мирні зібрання та ігнорувати міжнародні зобов’язання, не зазнаючи жодних санкцій, то під загрозою опиняється вся архітектура європейської демократії.
Єврокомісія вже не може обмежуватись попередженнями. Йдеться не просто про політичний курс Угорщини, мова про системний відхід від засадничих принципів права, свободи та поваги до людини. Необхідно якнайшвидше ініціювати правові механізми притягнення до відповідальності, включно з процедурою порушення договорів і переглядом фінансування, щоби забезпечити підтримку громадянському суспільству напряму, минаючи урядові структури.
Від реакції ЄС залежить не лише майбутнє угорських демократів. На кону довіра до всього європейського проєкту.
Угорщина обмежує виборчі права: захист суверенітету чи розмивання демократії?
Новий законопроєкт угорського уряду, що дозволяє тимчасово позбавляти виборчих прав осіб із подвійним громадянством, викликав гостру дискусію як в Угорщині, так і за її межами. За офіційною версією, нововведення покликане боротися з іноземним впливом та «захищати суверенітет» країни. Однак критики вбачають у цій ініціативі чергову спробу згортання демократії.
Одні коментатори сприймають цей крок як свідоме звуження політичних прав тих, хто має альтернативну точку зору на владу. З їхньої перспективи, влада намагається усунути потенційно нелояльних виборців, позбавляючи голосу саме тих, хто може поставити під сумнів авторитарний курс уряду. У цьому контексті новий закон виглядає як інструмент політичного маніпулювання під виглядом безпеки.
Водночас інші коментатори наголошують на легітимності побоювань щодо впливу третіх держав – передусім Росії – через осіб з подвійним громадянством. Вони вважають, що подібне обмеження могло б бути виправданим у будь-якій європейській країні, особливо якщо йдеться про запобігання втручанню з боку ворожих режимів.
Деякі оцінки медіакористувачів свідчать про глибоку тривогу: у разі, якщо подібну ініціативу реалізувала б інша європейська держава, реакція була б зовсім іншою. Це, на думку окремих коментаторів, виявляє подвійні стандарти у ставленні до Угорщини.
Також є голоси, які вважають, що боротьба з подвійним громадянством загалом повинна стати ширшою політикою ЄС щодо країн, які становлять геополітичну загрозу. Проте навіть ці учасники дискусії закликають до обережності й правової чіткості, щоб такі ініціативи не стали знаряддям внутрішньополітичної боротьби.
Зрештою, ця історія знову оголює стару проблему: чи можна боротися з зовнішніми викликами, не жертвуючи внутрішніми демократичними принципами? І чи може країна залишатися частиною європейського демократичного клубу, дедалі більше дистанціюючись від його цінностей?
Зміна курсу: як Угорщина втомилася від Орбана
Станом на квітень 2025 року, громадська підтримка прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана та його партії «Фідес» демонструє помітне зниження. Вперше за майже два десятиліття опозиційна партія «Тиса» (Tisza), заснована колишнім соратником Орбана Петером Мадяром, випередила «Фідес» у кількох авторитетних опитуваннях.
Згідно з опитуванням інституту Medián, серед виборців, які визначилися з вибором і планують голосувати, «Тиса» отримує 46%, тоді як «Фідес» лише 37%.
Ще кілька років тому здавалось, що влада Віктора Орбана стабільна. Партія «Фідес» впевнено тримала контроль над парламентом, державними інституціями, медіа та публічним дискурсом. Але 2025 рік став поворотним: тріщини, які раніше здавалися незначними, перетворились на помітні розломи.
Економіка Угорщини стала одним із головних чинників невдоволення. Попри гучні заяви уряду про стабільність, пересічні громадяни відчувають зовсім інше. Інфляція болісно б’є по гаманцях: ціни на продукти, енергоносії та послуги стрімко зростають, тоді як реальні доходи не встигають за цим темпом. Люди дедалі частіше змушені обирати між базовими потребами.
Додалася й демографічна криза: рівень народжуваності в Угорщині наразі найнижчий за останнє десятиліття. Уряду, який роками будував свою легітимність на консервативних сімейних цінностях, не вдалося забезпечити базу для стабільного майбутнього покоління. І це відчуття соціального застою дедалі сильніше підриває довіру до влади.
Утім найгучніший удар по репутації уряду завдав не економічний спад, а скандал морального плану. У лютому 2024 року в Угорщині розгорівся безпрецедентний політичний скандал, коли стало відомо, що президентка Каталін Новак у 2023 році помилувала чоловіка, засудженого за приховування фактів сексуального насильства над дітьми в державному притулку. Після тижня суспільного обурення вона оголосила про свою відставку, визнавши, що «зробила помилку». Цей випадок став рідкісним моментом політичної кризи для правлячої партії «Фідес», яку очолює Віктор Орбан. Скандал також спричинив відставку міністерки юстиції Юдіт Варги та завдав серйозного удару по довірі до влади, яка й без того перебуває під критикою за корупцію та авторитарні тенденції.
Хоча Орбан намагався дистанціюватися від скандалу, громадськість сприйняла це як черговий приклад системної безкарності та гнилості всередині правлячого класу. В очах багатьох угорців ця історія стала символом того, що влада втратила моральний компас.
Врешті-решт, навіть найефективніші політичні машини не вічні. Після 15 років незмінного правління, навіть прихильники Орбана почали втомлюватись. Те, що ще вчора сприймалося як «стабільність», сьогодні дедалі більше звучить як застій. Молоді виборці — ті, хто виріс вже за епохи «Фідес», шукають альтернатив. Їх не переконують старі гасла про «захист нації» та «боротьбу з Брюсселем». Вони хочуть прозорої політики, нових облич, реального діалогу зі світом і бачать у цьому шанс на майбутнє, не обтяжене тінню авторитаризму.
Ставлення до ЄС та зовнішньої політики
Попри антиєвропейську риторику уряду, 86% угорців підтримують членство країни в Європейському Союзі. Такі дані наводить Central European Institute of Asian Studies. Навіть серед прихильників «Фідес» цей показник становить 75%. Щодо війни в Україні, половина угорців вважає дії Росії неспровокованою агресією, тоді як 37% вважають, що Росія захищає свої інтереси. Серед прихильників «Тиси» 86% засуджують дії Росії, тоді як серед виборців «Фідес» — лише третина.
Хоча парламентські вибори в Угорщині заплановані на квітень 2026 року, політична боротьба вже набирає обертів. Петер Мадяр і його партія «Тиса» позиціонують себе як проєвропейська альтернатива, обіцяючи відновити верховенство права та розблокувати мільярди євро заморожених коштів ЄС. Незважаючи на зниження підтримки, Орбан зберігає контроль над ключовими державними інституціями, включаючи медіа та судову систему, що може вплинути на хід виборчої кампанії. Тому, хоча опозиція має реальні шанси на перемогу, передвиборча боротьба обіцяє бути напруженою та непередбачуваною.