“Ми приносимо вам голоси з Америки. Сьогодні та відтепер ми будемо говорити з вами про Америку та війну. Новини можуть бути для нас хорошими. Новини можуть бути поганими. Але ми скажемо вам правду”, – цими словами диктор Вільям Харлан Хейл розпочав першу передачу Voice of America (VOA). Це відбулося 1 лютого 1942 року, у розпал Другої світової війни. Новостворена радіостанція мала чітку мету: протистояти нацистській пропаганді та доносити до слухачів у Європі вірогідну інформацію. Батьком “Голосу Америки”, який передбачив вплив іномовлення, став американський драматург Роберт Шервуд. Увиразнюючи роль радіо як медіа, він якось сказав: “Ми живемо в епоху, коли спілкування досягло неймовірної важливості. У людського роду з’явилася нова вирішальна сила, більш могутня, ніж всі тирани. Це сила масового мислення, спровокованого словами, сильними словами”.
Відтоді Голос Америки став одним із найбільш упізнаваних міжнародних мовників, який транслює новини 48 мовами та має аудиторію в сотні мільйонів людей по всьому світу. Його фінансує уряд США, але редакційна політика базується на принципах незалежної журналістики. Правильніше було б сказати: фінансував. Учора директор VOA Майкл Абрамовіц повідомив, що вперше історичний Голос Америки був заглушений. Понад 1300 співробітників радіостанції включно з директором відправлені в адміністративну відпустку. Остап Яриш, ведучий щоденних телепрограм Української служби VOA, у своєму Фейсбуці написав: “Практично всі, кого я знаю на Голосі Америки, з різних відділів і мовних служб, сьогодні отримали емейли про те, що їх відправляють у вимушену відпустку на невизначений термін. Коли і в якому вигляді робота відновиться (і чи відновиться), поки неясно”.
Трамп заглушив “Голос Америки”
Президент США Дональд Трамп підписав виконавчий указ, який фактично призупинив діяльність Голосу Америки (Voice of America, VOA) та інших медіаорганізацій, що фінансуються урядом США. Цей указ спрямований на скорочення федеральних агентств, які не є обов’язковими за законом, включаючи Агентство США з глобальних медіа (USAGM), під управлінням якого знаходяться VOA, Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода та інші медійні мережі. Про це повідомило агентство Associated Press.
Адміністрація Трампа обґрунтувала такий крок необхідністю зменшення розміру федерального уряду та критикою редакційної політики VOA, звинувачуючи її в “лівій упередженості”. Як відомо, Трамп неодноразово заявляв, що бюрократія у Вашингтоні занадто роздута, і виступав за зменшення чисельності державних службовців, ліквідацію «неефективних» установ і скорочення бюджетних витрат. Це рішення викликало занепокоєння серед захисників свободи преси, які вважають, що воно може послабити глобальну підтримку вільної інформації та сприяти авторитарним режимам.
Ілон Маск, який очолює Департамент ефективності уряду (DOGE) в адміністрації Трампа, підтримав закриття Голосу Америки та Радіо Свобода. Він назвав ці медіа “пережитком минулого”, які “ніхто не слухає”, та заявив, що вони “спалюють 1 мільярд доларів на рік грошей платників податків США”. “Ці медіа не підлягають порятунку”, – цитує Маска агенція Reuters.
Ключовий іномовник періоду Холодної війни
За часів Холодної війни VOA відігравав важливу роль у поширенні правдивої інформації для жителів СРСР та країн Східного блоку, включаючи Україну. В умовах залізної завіси “Голос Америки” був одним із небагатьох джерел правдивих новин про політичні репресії, економічні труднощі та міжнародні події. Радянська влада намагалася глушити його сигнали, проте українці все одно знаходили способи слухати ці передачі.
До сьогодні “Голос Америки” був одним з найпотужніших медіа, особливо важливим для країн із обмеженням свободи слова. В Україні він залишається джерелом новин про міжнародну політику, американсько-українські відносини та глобальні події. В умовах російсько-української війни редакція української служби “Голосу Америки” надавала оперативну та перевірену інформацію про допомогу Заходу, рішення Конгресу США та НАТО, а також аналітику від провідних експертів.
“Постріл Америки собі в ногу”
Події довкола провідних міжнародних мовників викликали широку дискусію щодо ролі державних медіа у сучасному світі та їхньої місії у просуванні демократичних цінностей. Журналісти, медіакритики, медіакористувачі висловлюються в соціальних мережах. Пишуть про те, що рішення Трампа є величезною помилкою, “пострілом Америки самій собі у ногу”, “подарунком” для медіа Росії та Ірану, які тепер легко домінуватимуть у світовому медіапросторі. Зазначають, зокрема, що скорочення USAGM – це насамперед атака на свободу слова в США, яка обмежує можливості американців бачити свою країну “ззовні”. Багато критики на адміністрацію Трампа надходить в США з інших країн саме через Голос Америки. Демократична Америка не повинна цього допустити. Бо це шлях в нікуди.
Організація «Репортери без кордонів» також виступила із заявою, де повідомила, що «засуджує це рішення як відхід від історичної ролі США як захисника вільної інформації та закликає уряд США відновити Голос Америки та закликає Конгрес і міжнародну спільноту вжити заходів проти цього безпрецедентного кроку». В організації також нагадали, що нині кілька співробітників USAGM утримуються за кордоном, і прийняті адміністративні рішення можуть згубно вплинути на їх становище.
“Величезний подарунок ворогам Америки”
Разом із “Голосом Америки” від свавілля Трампа постраждало і Радіо Свобода. Історії корпорації “Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода” ми присвятили окремий матеріал, адже цьогоріч вона мала б відсвяткувати своє 75-річчя. Адміністративні рішення поставили під величезний знак питання подальшу долю цього знаного в світі й авторитетного мовника. Генеральний директор Радіо Свобода Стівен Капус назвав скасування гранту на діяльність компанії «величезним подарунком ворогам Америки».
Нагадаємо, що організація відіграла важливу роль під час Холодної війни, транслюючи правдиві новини до країн Східного блоку, зокрема до СРСР, Польщі, Чехословаччини, Угорщини та інших. Вона стала ключовим джерелом інформації для жителів цих країн, допомагаючи долати радянську пропаганду.
Після розпаду СРСР Радіо Свобода переорієнтувала свою діяльність, продовжуючи працювати в регіонах, де існують обмеження свободи слова. Її журналісти висвітлювали події в країнах з авторитарними режимами, таких як Росія, Білорусь, Іран, Афганістан та інші. Українська редакція Радіо Свобода стала одним із провідних незалежних медіа в країні, що активно висвітлювала події, пов’язані з російсько-українською війною.
Нині, попри припинення державного фінансування, керівництво Радіо Свобода розглядає варіанти продовження роботи, зокрема через приватні донорські внески та співпрацю з європейськими фондами. Також можливі спроби відновлення фінансування через Конгрес США, де низка сенаторів виступила з критикою рішення адміністрації Трампа.
Удар по іномовленню – це удар по м’якій силі в дипломатії США
Оголошене закриття «Радіо Свобода» та можливе скорочення діяльності «Голосу Америки» — це серйозний удар по культурній гегемонії США, свого роду самозавдана рана. Адже ці медіаресурси відігравали не лише інформаційну, а й стратегічну роль у просуванні американських цінностей за кордоном. Вони були важливими елементами м’якої сили Сполучених Штатів, яка є невіддільною складовою сучасної дипломатії.
Міжнародне мовлення (іномовлення) — це ключовий інструмент зовнішньополітичного впливу. Його мета — не просто інформувати, а формувати громадську думку в інших країнах, доносити американський погляд на події, протидіяти дезінформації авторитарних режимів. “Радіо Свобода” та “Голос Америки” десятиліттями виконували цю функцію, особливо в регіонах, де інформаційний простір перебував під впливом пропагандистських наративів.
Спроби Росії створити власні медіапроєкти для міжнародного впливу — наприклад, Russia Today — не досягли успіху: кремлівські ЗМІ не здобули довіри та авторитету на міжнародній арені. Тим часом “Радіо Свобода” та “Голос Америки”, попри певні внутрішні проблеми, такі як бюрократизація чи тематична заангажованість, залишалися впливовими та шанованими ресурсами.
Закриття або скорочення цих інституцій виглядає нелогічним, особливо на тлі посилення інформаційної боротьби в Східній Європі. Чим їх замінять? X (колишній твіттер) чи Truth Social, на які ставить Трамп, не мають ані аналогічної аудиторії, ані відповідного рівня довіри за межами США.
Складається враження, що адміністрація Трампа, прагнучи дистанціюватися від політики Байдена, готова жертвувати навіть ефективними інструментами зовнішньополітичного впливу. Якщо Москва прагнула послаблення американської присутності в інформаційному просторі регіону, то це рішення Вашингтона — безцінний подарунок для Кремля. Адже втрата таких медійних майданчиків послаблює м’яку силу США і створює вакуум, який із задоволенням заповнять їхні геополітичні опоненти.
