Харківська справа про хабар в службі у справах дітей: як чиновницький цинізм б’є по найвразливіших

Замість того, щоб захищати права дітей, які потерпають від війни, особливо у прифронтовому Харкові, знаходяться чиновники, готові перетворити горе родин на джерело власної наживи. Там, де державні органи мали б стати щитом для неповнолітніх, іноді з’являється холодний розрахунок і спокуса продати свій вплив за гроші.

Ганебний випадок у Харкові

У Харкові перед судом постане співробітниця міської ради, яку обвинувачують у вимаганні та отриманні 1000 доларів за вплив на ухвалення рішення про позбавлення жінки батьківських прав. Про це інформують в Харківській облпрокуратурі.

За даними слідчих, наприкінці 2024 року головна спеціалістка-юрисконсультка Департаменту служби у справах дітей Харківської міської ради зажадала від представника батька дитини тисячу доларів США. Предметом «домовленості» стали дії, пов’язані з офіційним обстеженням житлових умов, складанням відповідних актів та підготовкою висновку щодо доцільності позбавлення матері батьківських прав.

Чиновниця обіцяла використати свій вплив для ухвалення потрібного рішення органом опіки та піклування. У лютому 2025 року вона отримала першу частину обумовленої суми. Після цього організувала перевірки за місцем проживання дитини, оформила акти і підготувала проєкт висновку. Саме цей документ став підставою для рішення суду, який позбавив матір батьківських прав.

У червні того ж року, за версією слідчих, біля одного з супермаркетів Харкова підозрювана отримала решту грошей. Після цього її викрили правоохоронці. На момент повідомлення про підозру жінку відсторонили від виконання службових обов’язків. Їй інкримінують отримання неправомірної вигоди службовою особою, поєднане з вимаганням, у великому розмірі (ч. 3 ст. 368 КК України). Справу передано до Немишлянського районного суду Харкова для розгляду по суті.

Ця історія виходить далеко за межі одного епізоду корупції. Вона демонструє, наскільки небезпечним є поєднання адміністративних повноважень з відсутністю належного контролю та персональної відповідальності. У прифронтовому місті, де діти нерідко залишаються без одного чи обох батьків, кожне рішення органів опіки може стати визначальним для їхнього майбутнього. Коли ж такі рішення стають товаром у руках чиновників, держава втрачає не лише довіру громадян, а й здатність виконувати одну зі своїх базових функцій — захищати тих, хто сам себе захистити не може.

Системні наслідки: як корупція у сфері опіки руйнує механізм захисту дітей

Сфера захисту прав дітей в Україні, особливо в умовах війни, потребує бездоганної репутації та безперервної роботи всіх ланок — від соціальних працівників і представників органів опіки до судових інстанцій. Будь-яке зловживання повноваженнями у цій сфері має прямий вплив на долі неповнолітніх, адже мова йде про визначення їхнього місця проживання, кола осіб, які мають право виховувати дитину, та гарантії безпеки.

Подібні випадки хабарництва в органах опіки демонструють кілька вразливих точок системи. По-перше, надмірна концентрація впливу у руках окремих посадових осіб створює простір для маніпуляцій. Рішення щодо умов проживання дитини та доцільності позбавлення батьківських прав готуються невеликою групою працівників, і, за відсутності ефективного контролю, ця група фактично може диктувати висновки, від яких залежить судовий вердикт.

По-друге, слабка система внутрішнього моніторингу дозволяє чиновникам приховувати свої дії до моменту, коли справа набуває розголосу. У випадках, коли йдеться про віддалені громади або кризові регіони, де увага громадськості обмежена, ризик зловживань зростає в рази.

По-третє, прогалини в законодавстві залишають чимало неврегульованих моментів у взаємодії органів опіки та судів. Формально суд ухвалює рішення на підставі поданих матеріалів, але закон не передбачає незалежної перевірки достовірності цих документів, якщо немає прямої скарги або підозри. Таким чином, корумпований висновок може безперешкодно стати основою для юридично чинного рішення, яке змінить життя дитини.

В умовах воєнного часу ця проблема набуває ще більшої гостроти. Велика кількість дітей опиняється в ситуаціях, коли рішення про позбавлення батьківських прав ухвалюють поспіхом, під тиском обставин або за наявності неповної інформації. Якщо у цей процес вбудовується корупційний елемент, будь-які гарантії справедливості зникають.