Освіта в Україні після 2022 року перестала бути чимось стабільним і прогнозованим. Батьки, вчителі, адміністрації шкіл, а головне — самі діти опинилися в ситуації постійної адаптації. Навчальні плани постійно змінюються, уроки переносяться, скасовуються або проводяться в укриттях. Для частини учнів звичними стали переривання занять через повітряні тривоги, дистанційні уроки з укриттів, змішане навчання або повна евакуація до інших регіонів чи країн. У деяких громадах школи працюють у кілька змін, в інших — досі повністю дистанційно через ризик обстрілів. Саме тому уряд затвердив нові рамки навчального року.
Скорочення літніх канікул
Сучасна ситуація вимагає перегляду традиційних підходів до структури навчального року. В умовах війни стало очевидним: класичний графік канікул і уроків не відповідає реаліям, коли діти можуть втрачати тижні або навіть місяці навчання через форс-мажори, які не залежать ані від школи, ані від родини. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України №841 від 23 липня 2024 року, Міністерство освіти і науки затвердило нові рамки навчального року. Останній дзвоник у більшості шкіл запланований на 30 травня 2025 року, але сам навчальний процес триватиме ще протягом червня — до 30 числа включно. Повноцінні літні канікули розпочнуться з 1 липня і триватимуть до 31 серпня.
Таким чином, традиційні три літні місяці відпочинку скорочуються до двох. Це рішення пояснюється необхідністю компенсувати освітні втрати, які виникли через нестабільну ситуацію у країні.
Мова не йде про повноцінне навчальне навантаження протягом усього червня у звичному режимі. Цей місяць має стати періодом надолуження, ліквідації академічної заборгованості, підготовки до іспитів, роботи з індивідуальними планами учнів. Усі школи матимуть право самостійно організовувати цей період — з урахуванням ситуації у регіоні, кількості пропущених занять, можливостей учнів і педагогів.
Передбачено, що червень стане для школярів своєрідним “буферним періодом”, у якому зосереджуватимуться не стільки на вивченні нового матеріалу, скільки на закріпленні й відпрацюванні вже вивченого — з урахуванням перерв, пов’язаних із:
– частими повітряними тривогами;
– локальними карантинними заходами (особливо у зимовий період);
– спонтанними змінами розкладу або перенесенням канікул.
Через війну графік весняних канікул у 2025 році визначався самими закладами освіти або відповідними місцевими органами управління освітою. У частині регіонів канікули пройшли ще наприкінці березня, інші школи надали тижневий відпочинок з 16 по 23 квітня. Були й випадки, коли канікули фактично не відбулися — замість цього проводились дні самостійної підготовки або гнучкі онлайн-уроки. Такий підхід є вимушеним і відображає загальний принцип освітньої політики в умовах війни: гнучкість, автономія, адаптивність.
Чи дає це ефект
Подовження навчального року не є формальністю, це реальна спроба уряду компенсувати втрати, які в умовах регулярних обстрілів, евакуацій і порушення інфраструктури накопичуються щодня. Частина учнів не змогла пройти програму повністю або опинилася в ситуації часткової втрати зв’язку з освітнім процесом. У таких умовах червень стає ключовим для стабілізації результатів року, підготовки до іспитів, завершення ключових тем.
Для вчителів це є додатковим навантаженням, для батьків — логістичним викликом, але для держави — єдиною реалістичною відповіддю на ситуацію, в якій кожна дитина має отримати можливість завершити рік не лише “на папері”, а зі знанням, яке буде перевірене, уточнене й завершене хоча б у межах мінімуму програми.
Скорочення літніх канікул — це не ініціатива “проти дітей”, а крок, продиктований обставинами війни. Українська школа функціонує в умовах, які більше схожі на режим виживання, ніж на стабільний освітній процес. Саме тому подовження року є спробою адаптації, визнання реальних викликів та пошуку рішень у межах можливого.
