2 тисячі непридатних до служби мобілізованих, серед яких наркотично залежні: військова омбудсманка розповіла про масштабну перевірку цих випадків

Відбір мобілізованих за станом здоров’я впливає на укомплектування підрозділів, порядок підготовки та розподіл служби в частині, тому збій на будь-якому етапі цієї системи швидко стає проблемою для всього війська. Якщо до підрозділу прибуває велика група людей, щодо яких виникають сумніви у придатності до служби, це безпосередньо негативно відображається на його боєздатності. Військова омбудсманка Ольга Решетилова повідомила про випадок, який уже вийшов за межі окремого епізоду і став предметом масштабної перевірки.

Ольга Решетилова повідомила, що в одній з військових частин триває масштабна перевірка через масове прибуття мобілізованих, які, за попередніми даними, можуть бути непридатними до військової служби за станом здоров’я. За її словами, мова стосується близько 2 тисяч осіб, які опинилися в частині попри ймовірну непридатність.

Назву цієї військової частини Решетилова не розкрила, проте наголосила на масштабі ситуації, яка вже вийшла за межі одиничного порушення. У такому випадку перевірка стосується не окремої людини чи окремого рішення, а цілої групи мобілізованих, щодо яких потрібно з’ясувати, як вони пройшли всі попередні етапи і зрештою прибули до підрозділу.

Через складність цієї ситуації до процесу залучили представників Міністерства оборони та командування Сухопутних військ. Такий формат перевірки свідчить про те, що мова стосується системної проблеми, для з’ясування якої недостатньо внутрішнього розгляду на рівні однієї частини.

Ольга Решетилова пояснила, що перевірка має встановити, де виникло масове порушення і на якому етапі воно стало можливим. За її словами, потрібно перевірити весь ланцюг рішень — від початкового оформлення мобілізованих до їхнього фактичного прибуття у військову частину.

Ключове питання в цій справі стосується того, на якому рівні система дала збій. Перевірка охоплює кілька можливих етапів: проходження через територіальні центри комплектування, висновки військово-лікарських комісій, дії самої військової частини, а також імовірність того, що відповідне рішення могло бути ухвалене на вищому рівні.

“Треба повноцінно вивчити питання, як так сталося, на якому етапі пішло це масове порушення. Чи це етап ТЦК, ВЛК, чи це вже військова частина, чи було рішення прийняте десь вище?”, – зазначила Решетилова.

Крім того, військова омбудсманка окремо наголосила, що таку ситуацію не можна сприймати як технічний збій або один з багатьох службових епізодів. З

“Ми, розуміючи, що це така складна історія, залучили до перевірки представників Міністерства оборони, командування Сухопутних військ. Треба повноцінно вивчити питання, як так сталося, на якому етапі пішло це масове порушення. Чи це етап ТЦК, ВЛК, чи це вже військова частина, чи було рішення прийняте десь вище?

Це справді масове порушення, яке треба не просто констатувати. У частині є дві тисячі військовослужбовців, які не придатні до військової служби. Питання в тому, як це стало можливим в принципі”, – зазначила омбудсменка.

З цих слів випливає, що перевірка має дати відповідь на базове питання про механізм ухвалення рішень, який дозволив такій кількості людей потрапити до частини, попри ймовірну непридатність за станом здоров’я. У цьому випадку важливим є не лише масштаб виявленої проблеми, а й те, що вона стосується одразу великої кількості мобілізованих.

Крім того, Решетилова повідомила, що серед двох тисяч українців, яких, імовірно, безпідставно мобілізували до однієї з військових частин, були люди з наркотичною залежністю, а також ті, хто проходить лікування від неї. Люди із залежностями потрапили до війська на підставі висновків військово-лікарської комісії, яка помилково визначила їх придатними або обмежено придатними до служби.

“Ми спочатку виявили їх в одній військовій частині, потім зрозуміли, що це проблема не лише в ній – вони справді масово знаходяться у військах. В окремих випадках у таких людей трапляється “ломка” та судоми, інколи це призводить і до летальних наслідків. Окрім цього, вони нерідко мають й інші супутні захворювання.”, – наголосила Решетилова.

У тій частині, де вперше зафіксували ймовірні порушення, командування змогло організувати для таких військовослужбовців попередню реабілітацію. За словами омбудсменки, ця підтримка допомогла “поставити назад у стрій дуже багатьох”, а також відмовитися від наркотиків.

Водночас у війську майже неможливо забезпечити замісну терапію для людей, залежних від опіоїдів, через що в них виникає синдром відміни. Попри складність лікування людей із залежностями, їх усе ж можуть визнавати придатними до служби у військових частинах забезпечення, щоб вони мали можливість проходити замісну терапію.

“Є приклади підрозділів, де справді командир організовує довезення людей туди, де вони можуть контрольовано отримати замісну терапію. Таким чином вони продовжують служити.

Я говорила з командирами і штурмових, і піхотних підрозділів, які відчувають величезний дефіцит людей. Вони говорять: “Ми візьмемо всіх, бо з усіх можна зробити хорошого піхотинця. Вони готові працювати з людьми та їхньою реабілітацією”, – каже Решетилова.

Водночас питання служби людей із залежностями у війську має і зворотний бік – відповідальність командирів за можливі ризики.

Якщо щось станеться з цим військовослужбовцем або оточенням, то командири понесуть відповідальність. І їх запитуватимуть: чому ти не забезпечив нормальне функціонування цьому військовослужбовцю.

Це величезна багаторівнева проблема. Від медичних проблем до морально-етичної дилеми – чи повинні такі люди служити”, – заявила омбудсменка.