Передвиборчі перегони в США у розпалі. Медіа намагаються прорахувати наслідки перемоги кожного з кандидатів. Зокрема, The Economist пропонує оцінити ризики повернення Дональда Трампа до Білого дому через його ймовірний вплив на геополітику. Протекціонізм, риторика про скорочення імміграції та безпекові ініціативи, які характеризували перший термін президента-республіканця, можуть суттєво вплинути на міжнародні відносини США у разі його перемоги на листопадових виборах. Щоб оцінити ризики для окремих країн за такого сценарію, видання розробило Індекс ризику Трампа (TRI), який враховує три основні фактори: торгівлю, імміграцію та безпеку.
Чого очікують від перемоги Трампа?
Перш за все, підвищення тарифів і торгових обмежень. Впливове міжнародне видання “The Economist” уважає, що пан Трамп виконає свою погрозу щодо запровадження загального мита на імпорт до США, хоча воно може бути дещо пом’якшене порівняно із заявленими 10%. Ймовірно, що додаткові каральні заходи стосуватимуться політично чутливих імпортів, таких як сталь.
Очікується також, що військова допомога США стане більш вимогливою. Трамп намагатиметься збалансувати ключові оборонні відносини. Його адміністрація посилить тиск на оборонних союзників, вимагаючи від них більших фінансових та матеріальних внесків. Цей тренд можемо простежити і у передвиборчій риториці Трампа, і в його позиції під час першого президентського терміну. Говорячи про воєнну допомогу і оборонні стосунки, Трамп дотримується вимог перерозподілу відповідальності між США та їхніми союзниками. Він неодноразово критикував членів НАТО за те, що вони, на його думку, недостатньо фінансують власну оборону. У своїх промовах і твітах він наголошував на тому, що США виділяють непропорційно багато коштів на захист європейських союзників, і закликав їх збільшити власні оборонні бюджети до 2% ВВП, як це передбачено домовленостями НАТО. Трамп навіть погрожував скоротити участь США у НАТО, якщо країни-члени не виконають ці вимоги.
Трамп прагнув переглянути оборонні угоди з країнами, такими як Південна Корея та Японія, де американські війська були розміщені на постійній основі. Він вимагав, щоб ці країни покривали більшу частину витрат на перебування американських військових. У його виступах часто звучала теза про те, що США не можуть продовжувати нести фінансовий тягар за захист інших країн, якщо вони самі не готові більше інвестувати у власну оборону.
Що ж стосується нашої країни, Трампова адміністрація деякий час затримувала військову допомогу Україні, пояснюючи це тим, що Європа повинна більше допомагати Україні. Трамп також наголошував, що США не мають брати на себе надмірний тягар підтримки інших країн, якщо їхні найближчі сусіди (як у випадку з Україною) не роблять достатньо.
Очікується також, що адміністрація Трампа збільшить фінансування захисту кордонів та інших стримувальних стратегій. Посилиться увага до вислання мігрантів, можливим є також запровадження додаткових обмежень на легальні шляхи міжнародної трудової міграції та навчання. Нагадаємо, що одним із ключових елементів кампанії Трампа було обіцяння побудувати стіну вздовж південного кордону з Мексикою, щоб стримати потік нелегальних мігрантів. Його адміністрація постійно лобіювала збільшення фінансування для цієї ініціативи, яка вже засвідчує, що він розглядав питання захисту кордонів як пріоритет. Цілком імовірно, що продовження будівництва стіни або впровадження додаткових захисних заходів може бути основною частиною його політики, якщо Трамп повернеться до влади.
Під час першого терміну Трампа адміністрація впровадила політику “нульової толерантності” щодо нелегальних мігрантів. Це передбачало жорсткіший підхід до затримання та депортації нелегальних іммігрантів. Хоча політика отримала багато критики, особливо через розділення сімей на кордоні, це був чіткий сигнал про готовність використовувати жорсткіші заходи для боротьби з нелегальною міграцією.
Під час президентства Трампа було запроваджено низку обмежень на легальні шляхи імміграції. Наприклад, його адміністрація впровадила заборону на в’їзд з кількох мусульманських країн (так званий “Muslim ban”) і розширила контроль над програмами для робочих віз, таких як H-1B. Це вже показує схильність Трампа до обмеження не лише нелегальної, але й легальної міграції. У 2020 році адміністрація Трампа спробувала ввести нові правила для іноземних студентів, за якими вони мали залишити США, якщо їхні заняття відбуватимуться виключно в онлайн-режимі. Це рішення отримало значну критику та було скасовано, але воно демонструє можливу тенденцію до подальших обмежень на навчання іноземців.
Трамп послідовно використовує риторику, спрямовану на посилення контролю над кордонами та захистом робочих місць для американців, що робить ймовірним продовження посилення заходів проти нелегальної та легальної міграції. Він неодноразово підкреслював, що іммігранти створюють загрозу для безпеки США, особливо в контексті тероризму та злочинності.
Таким чином, очікування щодо збільшення фінансування на захист кордонів та посилення імміграційної політики Трампом ґрунтуються на його минулих діях, риториці та політичних ініціативах, які він запроваджував під час першого терміну.
Як показує Індекс ризику Трампа, союзники і партнери США найбільше піддаються ризику від політичних змін за президентства Трампа через їхні тісні торговельні, безпекові та культурні зв’язки з США. Ця висока залежність робить їх особливо вразливими до змін в американській політиці у випадку перемоги Трампа.
Мексика, зокрема, має найвищий індекс вразливості (71,4) через великий рівень торговельної та імміграційної залежності від США. Інші країни Латинської Америки також потрапляють до десятки найбільш вразливих держав через їхні економічні та культурні зв’язки з США. Німеччина та Японія теж мають високий рівень вразливості (третє і сьоме місце відповідно), оскільки залежать від американської безпеки і витрачають на оборону відносно небагато, а також мають великі торговельні профіцити з США, що викликає занепокоєння у Трампа.
Країни з низьким рівнем вразливості до змін, очікуваних від президентства Трампа, – це ті, які зазвичай мають віддаленіші або менш залежні зв’язки із США. Австралія тут є винятком, вона посідає друге місце серед найменш вразливих країн в нашому індексі, оскільки поєднує віддалені торговельні відносини із збалансованими безпековими відносинами. Саудівська Аравія (70-е місце) є найменш вразливою, вона має індекс у 9,4 балів. Її торговельні зв’язки з США зменшилися після того, як США стали самостійним експортером енергії. Зв’язки між США і Саудівською Аравією були тіснішими під час першої адміністрації Трампа, ніж за правління Байдена.
Росія, яка посідає 63-е місце, також виділяється серед країн з низькою американською залежністю після того, як її зв’язки з США значно ослабли на тлі її вторгнення в Україну.
Світові лідери та міжнародні партнери США пильно стежать за динамікою президентських перегонів, оскільки результат виборів матиме значний вплив на глобальну геополітичну стабільність. Повернення Дональда Трампа до Білого дому може принести зміни в американський зовнішньополітичний курс, зокрема спровокувати більш жорстку торговельну та безпекову політику. Очікування світу поділені: країни, які залежать від США, готуються до можливих викликів і нових умов співпраці, в той час як інші, що мають менші залежності й зв’язки, сподіваються на збереження свого суверенітету та незалежної політики. Результат виборів визначить, чи збережуться попередні глобальні порядки, чи світ побачить нові пріоритети в міжнародних відносинах США.
