Індекс цін на промтовари продемонстрував найвищий місячний стрибок з середини дев’яностих років

Лютий 2026 року приніс для української промисловості показник, який неможливо пояснити звичайним коливанням витрат або локальним подорожчанням окремих ресурсів. За офіційними даними Державної служби статистики, індекс цін виробників у лютому 2026 року зріс на 22,3%, а в річному вимірі сягнув 34,5%, Такого стрімкого місячного подорожчання українська промисловість не бачила понад три десятиліття, починаючи з січня 1995 року.

Головним джерелом цього удару стала енергетика, де вартість постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря для промислових споживачів за один місяць підскочила на 53,1%. Після рішення НКРЕКП змінилися базові витрати для виробництва, а разом із ними зрушила вся система розрахунків — від харчової промисловості до металургії, від переробки до складської логістики.

Спроби уряду подати такий сплеск як тимчасовий регуляторний ефект не змінюють головного, бо підприємство працює з фактичними витратами, а не з формулюваннями для звітів. Якщо рахунки за енергію зростають більш як на половину за один місяць, виробник мусить або стискати маржу до небезпечного рівня, або переглядати ціну продукції. За короткий час такі рішення проходять ввесь ланцюг — від виробничого майданчика до гуртового складу, а далі й до роздрібної полиці.

На тлі енергетичного стрибка подорожчання зафіксували й в інших сегментах. У виробництві комп’ютерів та електроніки ціни зросли на 9,1%, у виробництві коксу — на 7,8%. Ці цифри виглядають скромніше за енергетичний вибух, проте вони показують, що тиск уже розходиться суміжними галузями, де висока частка енергії, технологічних витрат і складної виробничої інфраструктури.

Для бізнесу проблема полягає в тому, що такі витрати неможливо довго тримати всередині компанії без наслідків. Хлібозаводи, молочні виробники, переробка, логістика, склади й торговельні мережі працюють у системі, де електроенергія та пов’язані з нею ресурси входять у щоденну собівартість. Після такого стрибка витрат подорожчання товарів стає питанням часу, а не припущенням.

Індекс цін виробників завжди показує те, що відбувається на вході в економіку, ще до того, як наслідки стають видимими для покупця. Через це лютневий рекорд слід читати як ранній сигнал для споживчого ринку: виробниче подорожчання вже запущене, а роздрібний сегмент лише починає підлаштовуватися під нові умови. Найближчими місяцями цей тиск найімовірніше проявиться в тих категоріях, де частка енергії у витратах особливо висока. Головна інтрига тепер стосується швидкості цього переходу і того, які групи товарів відчують нову собівартість першими.