У вересні експорт ІТ-послуг з України сягнув 557 мільйонів доларів, що на 17 мільйонів, або на 3,1 відсотка більше, ніж у серпні, і на 7,3 відсотка вище, ніж у вересні минулого року. На перший погляд, це звичайна галузева новина.
Насправді ж це індикатор стійкості всієї економіки: кожен долар, зароблений ІТ-індустрією, стає пропозицією валюти на міжбанку, допомагає Нацбанку підтримувати курс гривні, наповнює бюджет податками і створює робочі місця в суміжних сферах – від освіти до міських сервісів. Коли експорт послуг зростає, у країну заходить більше “живої” валюти, курс менш волатильний, а тиск на ціни нижчий. Тому рекордний вересень – це не лише про ІТ, а про фінансову стійкість воєнної України.
Від ШІ до оборонки: як український ІТ тримає валюту під час турбулентності
Левову частку виторгу дають Сполучені Штати, Велика Британія, країни Євросоюзу, Ізраїль, а також “хаби” на кшталт Кіпру та Мальти. Довгі контракти і високу планку компетенцій забезпечують центри інженерії, тестування, науки про дані та вбудованих систем; профілі розширилися за рахунок ШІ, кіберзахисту та хмарних платформ.
Водночас сотні профінансованих розробок і тисячі заявок демонструє державна платформа Brave1, формується новий експорт у сенсориці, інтеграціях і програмному забезпеченні для безпілотних систем. Хоча, з одного боку, просіли дрібні фронтенд – і маркетингові проєкти, зате різко зріс попит на кібербезпеку та рішення зі штучним інтелектом.
Отже, стійкість ІТ-експорту формують сервіси з високою доданою вартістю, довгі контракти у дослідженнях та розробках і нова хвиля продуктів на основі ШІ та кібербезпеки; оборонні технології стали результуючим каналом імпортозаміщення і валютної виручки.
Усе це безпосередньо стосується людей: щоб утримувати довгі контракти і рости в AI, кібербезпеці та оборонці, ринку потрібні команди високого рівня. Цьогоріч особливо зріс попит на інженерів середнього та старшого рівня в продуктових компаніях і у центрах досліджень та розробок.
Щоб контракти не зривалися через кадрові ризики, оптимізовано механізм бронювання ключових працівників. Команди розподілилися між Україною та закордоном: хтось працює з Києва, Львова чи Дніпра, а хтось – із країн єврозони, Близького Сходу чи Сполучених Штатів. Така “рознесена” модель дозволила тримати робочий ритм навіть попри точкові скорочення.
Із освітою картина подвійна: бажаючих вивчати ІТ стало більше, але початкових позицій менше, ніж кандидатів у “джуни”. Тому перше працевлаштування зазвичай проходить через стажування, інтернатури або ролі підтримки – це той місток, що допомагає перейти від теорії до комерційних проєктів.
Кадрову “ємність” галузь підняла, але темп контрактів задають світові умови. Саме вони зараз формують і обсяг замовлень, і вартість їх виконання. Коли у Сполучених Штатах тримали високу відсоткову ставку (протягом 2024 року і на початку 2025-го), великі замовники економили на зовнішній розробці, тож попит на аутсорс просідав. Улітку цього року почалося пом’якшення політики, і разом із цим відновилися корпоративні витрати на технології. Аналітики прогнозують, що у 2026 році глобальні витрати на інформаційні технології сягнуть приблизно 6,08 трильйона доларів, тобто зростуть майже на 10 відсотків у річному вимірі. Для українських компаній це означає більше шансів на нові контракти.
На логістичній стороні картина протилежна: після цьогорічних літніх атак в районі Червоного моря страховики підняли “воєнні” надбавки для суден приблизно з 0,3 до 0,7 (інколи до 1 відсотка) від вартості судна. У підсумку доставка “заліза” і обладнання подорожчала, а собівартість проєктів, де потрібне апаратне забезпечення, підросла.
Паралельно Євросоюз запустив нову архітектуру нагляду за протидією відмиванню коштів і фінансуванню тероризму: створено окремий орган зі штаб-квартирою у Франкфурті-на-Майні та уніфіковано вимоги для банків і платіжних провайдерів. На практиці виплати бізнесу можуть проходити повільніше й вимагати більше документів, зате знижується ризик раптових блокувань і непередбачуваних збоїв у платежах.
М’якша американська політика підживлює попит на послуги розробки, отже більше експорту означає більше валюти на міжбанку. Вищі страхові та фрахтові надбавки додають “невидимий” податок у цінах через дорожчу логістику. А нові європейські правила роблять грошові потоки повільнішими, зате безпечнішими.
Фінтех, ШІ та оборона: де зараз концентруються реальні бюджети
Цьогоріч ринок помітно “перегрівся” саме у двох напрямах – ШІ і кібербезпека. Компанії масово просять інтегрувати генеративні інструменти, автоматизувати бек-офіс і аналітику даних, будувати операційні процеси машинного навчання, а паралельно зміцнювати захист: від центрів моніторингу подій безпеки й реагування на інциденти до управління доступами й безпеки розробки.
У фінтеху тримається стабільний попит на платежі, антифрод і комплаєнс: тут важлива безпомилкова ідентифікація клієнтів, перевірки транзакцій та дотримання правил, адже усе це впливає на виручку й штрафні ризики, тож бюджети не ріжуть навіть у складні періоди.
Окрема історія – оборонні технології. Те, що ще вчора було пілотами, сьогодні доволі швидко переходить у довгі рамкові угоди. Державна платформа Brave1 допомагає, формуючи “пайплайн” проєктів, підтягує сертифікацію, відкриває двері до випробувань і під це притягує інвестиції в приватні компанії. Звідси й вибух у напрямах безпілотних систем, зв’язку, сенсорики та ПЗ для аналізу відео й місій.
Саме ці три напрями – ШІ, кібербезпека та оборонні технології – формують основу зростання наступних місяців, тож перейдемо до цифр і факторів, що можуть його прискорити або загальмувати.
Якщо нинішні темпи збережуться – приблизно 520-600 мільйонів доларів експорту щомісяця – на рік це виходить 6,2-7,2 мільярда доларів. Якщо у наступному році корпоративні витрати на технології у світі й далі відновлюватимуться, сектор реально може піднятися до 7-8 мільярдів на рік.
Що може цьому завадити? Нестача досвідчених людей і релокації команд, різкі зміни податків для підприємців, невизначеність із бронюванням ключових фахівців, економія на технічних бюджетах у США, а також жорсткіші європейські правила протидії відмиванню коштів, через які платежі проходять повільніше і з більшою кількістю перевірок.
Що допоможе зростанню? Усе, де зараз концентруються гроші замовників: платформи машинного навчання, інтеграції інструментів ШІ у бізнес-процеси, міграції в хмарні сервіси, кібербезпека, фінансові технології і “подвійні” оборонні рішення. Саме ці напрями дають довгі контракти з вищою доданою вартістю, тобто більш передбачувані валютні надходження для країни.
Податкові моделі та міський мультиплікатор: як ІТ годує бюджет і сервіси
Якщо ви підприємець на спрощеній системі (третя група), то сплачуєте 5 відсотків від обороту. Є альтернатива – 3 відсотки від обороту плюс ПДВ. Окремо додається військовий збір. Упродовж 2024-2025 років його ставка змінювалася поетапно, тож перед оплатою завжди варто перевірити актуальне значення в офіційних джерелах або в поясненнях профільних об’єднань.
Спеціальний режим “Дія.City” – інша модель для компаній, які працюють із наймом або гіг-контрактами. Тут винагороди фахівцям оподатковуються за зниженою ставкою, єдиний соціальний внесок сплачується лише від мінімальної зарплати, а на рівні компанії можна обрати податок на виведений капітал 9 відсотків замість класичного податку на прибуток. Для зрілих команд із довгими контрактами це часто зручніше та більш прогнозовано, попри більшу адміністративну дисципліну.
Експерти прогнозують після війни звуження можливостей “оптимізації” через масові ланцюжки з ФОПів і ширше використання режимів на кшталт “Дія.City” або класичного найму. Ідея в тому, щоб зробити правила однаковішими для всіх великих гравців і зменшити перекоси. Якщо ви керуєте командою, варто вже зараз мати план “що якщо”: порівняти навантаження за спрощеною системою і у “Дія.City”, порахувати чисті виплати фахівцям, підготувати документи і зрозуміти, коли перехід буде вигідним.
Ці податкові моделі визначають, як саме ІТ-компанії та фахівці наповнюють бюджет. А далі ці гроші і сама зайнятість розкручують місцеву економіку: від нових робочих місць у сервісах до вищих муніципальних доходів. Коли в місті росте сектор ІТ, це автоматично підтягує зайнятість у сервісах навколо нього. Один ІТ-фахівець у середньому “створює” ще приблизно 3,5 робочих місця – у кав’ярнях і доставці, коворкінгах і клінінгу, оренді офісів, міському транспорті та інших щоденних послугах.
У результаті місто заробляє більше. Коли контрактів стає більше, швидше заповнюються офіси й коворкінги, росте виручка сервісів, а разом із нею – податкові надходження. Це означає більше грошей на дороги, транспорт, парки та іншу інфраструктуру. Простіше кажучи, сильна ІТ-індустрія робить міську економіку жвавішою і дає більше ресурсів на якісні зміни “на землі”.
Тетяна Вікторова
