Керівниця ДНК-лабораторії МКЗБ Люсі Джонсон розповіла про ідентифікацію зниклих безвісти під час війни

Ідентифікація зниклих безвісти під час війни є однією з найважливіших гуманітарних проблем, з якими стикається Україна. Повномасштабне вторгнення Росії призвело до того, що тисячі українців зникли безвісти, а багато тіл загиблих залишаються невпізнаними. Для родин, які втратили зв’язок зі своїми близькими, невідомість є страшним випробуванням. Саме тому точне і швидке встановлення особи загиблих є не лише питанням науки, а й актом гуманності та справедливості.

Значну роль у цьому процесі відіграє Міжнародна комісія з питань зниклих безвісти (МКЗБ), що базується у нідерландській Гаазі. Її ДНК-лабораторія за останні півтора року зазнала значних змін, аби надати ще більше допомоги Україні у цій критично важливій справі. За словами керівниці лабораторії Люсі Джонсон, кількість персоналу подвоїлася, до команди долучилися 20 науковців з різних країн світу. Лабораторія значно розширилася, отримавши нові приміщення, сучасне обладнання та додаткове фінансування від міжнародних донорів. Усі ці зміни дозволяють обробляти більшу кількість зразків і скорочувати час очікування результатів.

“За останні 18 місяців ми набирали людей і подвоїли нашу команду. Тепер у ній 20 науковців з усього світу. Ми значно розширили лабораторію, і те, що раніше було офісом, тепер стало частиною лабораторії. Весь перший поверх складається фактично з шести лабораторій, кожна з яких має своє спеціалізоване обладнання. Ми оновили техніку та змогли придбати нові інструменти завдяки щедрим пожертвуванням наших донорів”, — наголосила вона.

Як зазначила Джонсон, після вторгнення Росії МКЗБ активно співпрацює з Україною. Їхня допомога включає як безпосередню обробку біологічних матеріалів, так і навчання українських фахівців. Лабораторія отримує два типи зразків: післясмертні залишки загиблих та біологічний матеріал від родичів, таких як мазки з внутрішньої частини щоки чи волосся. Це дозволяє створювати генетичні профілі, які потім порівнюються для встановлення особи. Додатковий персонал і нове обладнання дають змогу аналізувати більшу кількість таких зразків і робити це швидше, що критично важливо в умовах війни.

Одним із головних викликів у цій роботі є стан післясмертних залишків. За словами Люсі Джонсон, багато тіл зазнали значних пошкоджень – були спалені або сильно обвуглені. Це ускладнює процес вилучення ДНК, оскільки висока температура руйнує генетичний матеріал. У таких випадках лабораторія застосовує комплексні методики, що включають кілька етапів тестування. Якщо один метод не дає достатньо інформації, використовуються додаткові підходи, аби отримати максимально точний результат. Часто для встановлення особи доводиться робити два чи три різні аналізи, щоб отримані фрагменти ДНК можна було зіставити з базою даних родичів зниклих безвісти.

“У контексті України, де ми отримуємо післясмертні залишки, на жаль, багато з них були спалені або сильно обвуглені. Це є викликом, коли мова йде про ДНК, бо тепло пошкоджує генетичний матеріал і ми не знаємо, якій температурі кістки були піддані і як довго. Тому завжди маємо проходити через різні процеси, щоб отримати якомога більше інформації з отриманих залишків, тобто генетичної інформації. Іноді це означає, що нам доводиться робити два чи три різні тести, щоб побудувати повну картину і надати достатньо інформації для подальших порівнянь”, — зазначила експерт.

Джонсон розповіда, що окрім роботи з біологічними матеріалами, МКЗБ також займається навчанням українських експертів. У співпраці з відповідними органами в Україні комісія започаткувала дворічну програму навчання, яка охоплює всі етапи тестування ДНК. Це дозволить Україні розвинути власну експертизу в цій сфері та в майбутньому покращити власні спроможності щодо ідентифікації зниклих осіб. Українські спеціалісти регулярно проходять стажування у Гаазі, а представники МКЗБ приїжджають до України для проведення практичних тренінгів. Така співпраця не лише прискорює процес ідентифікації, а й створює основу для сталої роботи українських лабораторій у цій сфері.

Точна ідентифікація загиблих має величезне значення не лише для родин, які шукають своїх близьких, а й для суспільства загалом. Вона дозволяє вшанувати пам’ять загиблих, надає можливість їхнім рідним попрощатися та отримати офіційне підтвердження смерті. Крім того, така робота важлива для юридичних процедур, адже встановлення особи загиблих може відігравати роль у розслідуванні військових злочинів та зборі доказів порушень міжнародного права.

Війна в Україні триває, і питання ідентифікації зниклих безвісти залишається одним із найгостріших. Завдяки міжнародній підтримці та новим технологіям цей процес стає швидшим і точнішим. Однак важливо, щоб Україна розвивала власну спроможність у цій сфері, адже навіть після завершення бойових дій робота з ідентифікації жертв війни триватиме ще багато років. Саме тому ініціативи на кшталт співпраці з МКЗБ є не лише актуальними, а й критично необхідними для відновлення справедливості та пам’яті про загиблих.