Оборонна політика Європейського Союзу та роль НАТО залишаються ключовими питаннями для безпеки континенту, особливо на тлі повномасштабної війни в Україні. Протягом десятиліть країни ЄС покладалися на США як основного гаранта безпеки, однак останнім часом зростають заклики до посилення європейської стратегічної автономії. Це включає спільні оборонні ініціативи, збільшення витрат на військову сферу та спроби створити незалежний європейський військово-промисловий комплекс.
Водночас усталені підходи до безпеки піддаються ревізії з боку Дональда Трампа, який прагне зменшити військову присутність США в Європі та змушує союзників брати на себе більше фінансових зобов’язань. Його критика НАТО та наміри перерозподілити американські війська з Німеччини до країн Східної Європи ставлять під загрозу традиційні механізми безпеки та змушують європейських лідерів переглядати власні оборонні стратегії. Водночас у самому ЄС не бракує суперечностей — зокрема, Франція та Німеччина мають різні підходи до фінансування оборони та закупівлі озброєнь, що ускладнює узгодження спільної стратегії.
Франція і Німеччина дискутують щодо “купівлі зброї ЄС”
Як повідомляє видання Financial Times, Франція та Німеччина зіткнулися з розбіжностями щодо плану Європейського Союзу інвестувати 150 мільярдів євро в оборонну промисловість. Цей конфлікт стосується питання, чи повинні ці кошти бути спрямовані виключно на європейських виробників зброї, чи також на компанії з-за меж ЄС.
Президент Франції Еммануель Макрон наполягає на тому, щоб фінансування використовувалося лише для обладнання, виробленого в Європі, з метою зміцнення автономії континенту. Натомість канцлер Німеччини Олаф Шольц вважає, що ініціатива повинна бути відкрита для неєвропейських партнерів, таких як Великобританія та Норвегія. Ця розбіжність може затримати досягнення угоди щодо програми, подібно до того, як це сталося з Європейською програмою оборонної промисловості.
Європейські чиновники тепер повинні тісно співпрацювати, щоб узгодити цю пропозицію протягом 10 днів, при цьому польське головування в ЄС відіграє ключову роль у сприянні переговорам. Ця суперечка підкреслює давні розбіжності між Францією та Німеччиною щодо оборонної політики ЄС та підходів до зміцнення обороноздатності континенту.
США припиняють участь у навчаннях НАТО в Європі
Своєю чергою Сполучені Штати Америки повідомили своїх союзників по НАТО про намір припинити участь у плануванні майбутніх військових навчань у Європі. Це рішення стосується навчань, які наразі перебувають на стадії розробки, тобто плануються на період після 2025 року. Американська сторона прагне скоротити військові витрати в Європі та перенаправити ресурси в інші регіони, зокрема, зробити пріоритетом Індо-Тихоокеанський регіон, приділяючи особливу увагу Китаю.
Якщо ці наміри будуть реалізовані, це означатиме, що Швеція та інші країни НАТО будуть змушені планувати навчання без участі США або лише з невеликими американськими підрозділами. Це може вплинути на ефективність спільних дій у разі необхідності.
Варто зазначити, що спільні навчання є важливими для забезпечення злагодженості та готовності союзників до спільних дій у разі виникнення загроз. Відмова США від участі в плануванні таких навчань може знизити ефективність колективної оборони.
Гіркий сигнал з іншого боку Атлантики є черговою ознакою очікуваного зниження американської присутності в Європі. Про це пише шведське видання Expressen. Таке рішення вкладається у ширший тренд перегляду США своїх зобов’язань перед союзниками, що стало особливо помітним із поверненням Дональда Трампа в політичний дискурс. Його критика НАТО, вимоги до європейських країн збільшити оборонні витрати та можливе скорочення контингенту американських військ у Німеччині демонструють зміну підходів до трансатлантичної безпеки.
Для Європи це сигнал до необхідності брати більше відповідальності за власну оборону, що, утім, супроводжується внутрішніми розбіжностями. Франція наполягає на розвитку стратегічної автономії ЄС, у той час як Німеччина та інші союзники виступають за збереження тісного партнерства зі США. Водночас фінансування оборонних ініціатив ЄС, як і питання закупівель зброї, викликає суперечки, що лише ускладнює формування єдиної європейської безпекової політики.
Водночас президент США Дональд Трамп розглядає можливість виведення близько 35 тисяч американських військовослужбовців із Німеччини та їх передислокації до Східної Європи, зокрема в Угорщину. Цей крок може ще більше погіршити відносини між США та європейськими країнами. Трамп неодноразово наголошував, що європейські країни повинні більше інвестувати у власну оборону, а не покладатися на підтримку США. Він також критикував членів НАТО за невиконання зобов’язань щодо витрат на оборону, які мають становити 2% від ВВП країни-члена.
Угорщина, куди планується передислокація військ, підтримує тісні відносини з Росією. Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан неодноразово виступав проти санкцій ЄС щодо Москви та наклав вето на ініціативу ЄС щодо збільшення допомоги Україні. Наразі за межами Сполучених Штатів дислоковано близько 160 тисяч американських військовослужбовців, значна частина яких перебуває в Німеччині. Трамп ставить під сумнів необхідність утримання такого великого контингенту в Європі та розглядає можливість передислокації військ до країн НАТО, які більше інвестують у свою оборону. Представник Ради національної безпеки США Браян Г’юз зазначив, що, хоча конкретних рішень поки не прийнято, американські військові завжди розглядають можливість передислокації військ по всьому світу для найкращого реагування на поточні загрози інтересам США.
Рютте закликає європейців збільшити оборонні бюджети
Своєю чергою генеральний секретар НАТО Марк Рютте наполягає на значному збільшенні оборонних бюджетів європейських країн та активізації виробництва військової техніки для забезпечення безпеки континенту. «Правильний крок у правильний час», – так в інтерв’ю німецькій газеті Welt am Sonntag головний чиновник Альянсу оцінив плани Берліна інвестувати значно більше грошей у оборону в майбутньому. Він закликав усіх членів Альянсу нарощувати виробництво зброї та надіслав чітке повідомлення суб’єктам воєнної промисловості. В інтерв’ю він також зазначив, що для підтримки безпеки слід витрачати більше коштів та швидко нарощувати оборонне виробництво з обох боків Атлантики, оскільки надто довго виробляли занадто мало. Рютте акцентував на потребі в боєприпасах, кораблях, танках, літаках, супутниках та безпілотниках. У відповідь на ці виклики, німецькі законодавці планують обговорити зміни до правил державних запозичень для фінансування оборони, а також створення інфраструктурного фонду обсягом 500 мільярдів євро. Ці заходи спрямовані на швидке ухвалення відповідних законодавчих ініціатив у парламенті до формування нового уряду.
Європейські лідери також обговорюють можливість спільного фінансування оборонних витрат, виходячи за рамки звичних бюджетних обмежень, та підтримують ініціативи з розширення виробничих можливостей оборонної промисловості для задоволення зростаючого попиту. Рютте провів зустрічі з керівниками оборонних компаній, закликаючи їх реагувати на підвищений попит та інвестувати в інновації для зміцнення обороноздатності Європи.
Всі ці кроки відображають спільне прагнення європейських країн адаптуватися до нових викликів безпеки та забезпечити ефективну підтримку України в умовах зростаючих геополітичних напружень.
Європа радше суперник для США, ніж союзник?
Скандал у Білому домі, що виник через сварку Трампа з Зеленським в Овальному кабінеті, після якої США припинили допомогу Україні, був сприйнятий як серйозний розрив не тільки з Україною, а й зі стратегією США “вільного світу”, яка існувала з часів Трумена до Рейгана. Таку думку висловив Ден Фрід, старший науковий співробітник Атлантичної ради та колишній помічник держсекретаря США з європейських справ.
Джон Лоф, колишній чиновник НАТО, зазначає, що Сполучені Штати починають бачити Європу більше як суперника, а не союзника, і цей розрив вже не можна виправити. Деякі аналітики, зокрема Моріц Грефрат, вважають, що НАТО може бути ефективним без США, оскільки європейські країни почнуть нарощувати свої можливості для самозахисту, коли зрозуміють, що більше не можуть покладатися на США. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск підкреслює, що Європа здатна перемогти Росію в будь-якій конфронтації, якщо повірить у власну силу, і цей процес вже почався.
